Рішення № 7812101, 04.02.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.02.10 Справа № 17/12-10. За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Суми

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Мукомолл», м.Тростянець, Сумська область

про визнання права власності

Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 02.02.2010 р.

Від відповідача: не зявився.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить визнати за ним право власності на нежитлове приміщення, 4-х поверхову залізобетонну будівлю під літ. «А-4» загальною площею 3235,2 кв.м. та земельну ділянку площею 0,2452 га, що знаходяться за адресою: Сумська область, АДРЕСА_2.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив:

13 січня 2010 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Мукомолл» був укладений договір купівлі-продажу майна №01/01-10 (далі за текстом «Договір»), відповідно до умов якого відповідач зобовязувався передати у власність позивачу нежитлове приміщення, 4-х поверхову залізобетонну будівлю під літ. «А-4» загальною площею 3235,2 кв.м. та земельну ділянку площею 0,2452 га, що розташовані за адресою: Сумська область, АДРЕСА_2, а позивач, в свою чергу, взяв на себе зобовязання прийняти обєкт та сплатити відповідачу договірну ціну за нього.

Зі змісту п. 1.5. та п.1.6. Договору вбачається, що відповідач гарантує, що обєкт належить йому на праві власності.

Право власності відповідача на обєкт нерухомості підтверджується рішенням господарського суду Сумської області від 17.12.2009 р. та витягом з реєстру про реєстрацію права власності і зареєстроване в Охтирському міському БТІ 13.01.2010 р., які містяться також в матеріалах справи.

Пунктом 1.9. Договору встановлено, що договірна ціна обєкта становить 35000 грн. 00 коп.

Згідно п. 3.1. Договору позивач зобовязується сплатити відповідачу договірну ціну обєкта протягом двох днів з дня підписання.

Відповідно до змісту п. 3.2. Договору строк, визначений у п. 3.1. може бути продовжений за вимогою позивача на пять днів, за умови, що позивачем вже було сплачено відповідачу більш як 70% договірної ціни обєкта.

Зі змісту п. 3.3. Договору вбачається, що розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом внесення готівкових коштів згідно із правилами, передбаченими чинним законодавством України для готівкових розрахунків.

Згідно п. 2.1. Договору передання обєкта здійснюється відповідачем позивачу в дводенний строк після набрання чинності цим Договором шляхом підписання Акту приймання-передачі (п. 2.2.).

В матеріалах справи містяться квитанції до прибуткового касового ордера №341 від 15.01.2010 р. на суму 10000 грн. 00 коп.; №349 від 18.01.2010 р. на суму 10000 грн. 00 коп. та №353 від 21.01.2010 р. на суму 15 000 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 35000 грн. 00 коп.

Крім того, нерухоме майно було передано позивачу згідно акту приймання-передачі від 13.01.2010 р., підписаного сторонами належним чином, який знаходяться в матеріалах справи.

Згідно частини 1 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із частиною 1 статті 328 право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до частини 2 вказаної статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Таким чином, позивач набув право власності на зазначені вище обєкти правомірно на підставі договору купівлі-продажу №01/01-10 від 13 січня 2010 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно статті 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на нежитлові приміщення, 4-х поверхову залізобетонну будівлю під літ. «А-4» загальною площею 3235,2 кв.м. та земельну ділянку площею 0,2452 га, що знаходяться за адресою: Сумська область, АДРЕСА_2, правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (40031, АДРЕСА_1, код 29) право власності на нежитлові приміщення, 4-х поверхову залізобетонну будівлю під літ. «А-4» загальною площею 3235,2 кв.м. та земельну ділянку площею 0,2452 га, що знаходяться за адресою: Сумська область, АДРЕСА_2.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мукомолл» (42600, Сумська область, м. Тростянець, пров. Гаївський, 1 «а», код 35157430) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40031, АДРЕСА_1, код 29) 350 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Суддя