Рішення № 78120982, 23.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 листопада 2018 року № 826/10758/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Українська агропромислова група»доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпро представники сторін:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення позивача - Кравченко Є.В.; відповідача - Грищенко С.М.,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2016 товариство з обмеженою відповідальністю «Українська агропромислова група» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2016 №0011621206. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час реєстрації 19.12.2015 податкових накладних №№50, 46, 44, 51, 39, 47, 45 від 04.12.2015 в Єдиному реєстрі податкових накладних, товариством отримано квитанції №1, згідно яких податкові накладні не було прийнято з огляду на помилку: «невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів». При цьому твердження про те, що сертифікат відсутній в базі сертифікатів не відповідає дійсності, оскільки наказом директора Товариства №78-К від 15.09.2015 ОСОБА_3, яка накладала свій електронний підпис під час реєстрації 19.12.2015 податкових накладних від 04.12.2015, було призначено уповноваженою на складання та підписання податкових накладних та отримано у вересні 2015 року на її ім'я електронний цифровий підпис, а тому інформація, вказана у квитанціях №1, як підстава відмови в реєстрації податкових накладних, є недостовірною.

Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано для вирішення судді Літвіновій А.В.

15.07.2016 було відкрито провадження в адміністративній справі №826/10758/16 та призначено її до розгляду на 12.09.2016.

12.09.2016 у судовому засіданні представником відповідача були надані письмові заперечення проти позову, в яких він посилався на те, що відповідно до п. 7 розділу II Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2008 №233 (далі - Інструкція №233), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований). Згідно облікової картки ТОВ «Українська агропромислова група», ОСОБА_3 не значиться посадовою особою (керівником, бухгалтером або особою, шо має право підпису), повідомлення про реєстрацію ЕЦП ОСОБА_3 від позивача для підпису податкових накладних до відповідача не надходило, а тому податкові накладні №№50, 46, 44, 51, 39, 47 та 45 від 04.12.2015 не було прийнято та зареєстровано в ЄРПН цілком правомірно. У зв'язку із неявкою позивача у судове засідання 12.09.2016 розгляд справи було відкладено на 01.12.2016.

01.12.2016 судом було витребувано від позивача докази повідомлення відповідача про ЕЦП ОСОБА_3 як особи, уповноваженої на підписання податкових накладних, та ухвалено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

13.10.2017 на підставі розпорядження керівника апарату суду №6500 від 10.10.2017 адміністартивну справу №826/10758/16 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу було передано на розгляд судді Пащенку К.С.

26.10.2017 адміністративну справу №826/10758/16 було прийнято до провадження суддею Пащенком К.С. та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 11.12.2017.

11.12.2017 судом було задоволено клопотання представника позивача та оголошено перерву до 12.02.2018 для ознайомлення з матеріалами справи та подання додаткових доказів.

12.02.2018 представником позивача були подані додаткові докази, у т.ч. копії податкових накладних, підписаних ОСОБА_3, несвоєчасна реєстрація яких стала підставою винесення оскаржуваного рішення, та квитанцій про прийняття податкових накладних, підписаних ОСОБА_3, які, однак, були прийняті відповідачем та зареєстровані в ЄРПН 18.12.2015. Окрім того представники сторін звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження. Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

15.09.2015 наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агропромислова група» ОСОБА_4 №78-К бухгалтера ОСОБА_3 призначено відповідальною за складання та підписування податкових накладних; визначено, оформити її ЕЦП для підписання податкових накладних.

17.09.2015 в Акредитованому центрі сертифікації ключів ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» ОСОБА_3 як бухгалтеру ТОВ «Українська агропромислова група» було оформлено посилений сертифікат відкритого ключа електронного цифрового підпису.

21.09.2015 між сторонами у справі було укладено договір №170920151 про визнання електронних документів.

18.12.2015 в ЄРПН були зареєстровані податкові накладні, складені і підписані від імені позивача ОСОБА_3: №42 від 04.12.2015 (за №9256249877), №54 від 04.12.2015 (за №9256232838), №41 від 04.12.2015 (за №9256244469).

19.12.2015 під час реєстрації в ЄРПН податкових накладних №№50, 44, 51, 39, 47, 45 від 04.12.2015 позивачем отримано квитанції №1, згідно яких податкові накладні не було прийнято із зазначенням причини «невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів (ЄДРПОУ: 35249229, серійний номер &lп;…&?а; виданий ОСОБА_3.)».

22.12.2015 в ЄРПН були зареєстровані податкові накладні, складені і підписані від імені позивача директором ОСОБА_4: №39 від 04.12.2015 (за №9258346858), №44 від 04.12.2015 (за №9258383276), №45 від 04.12.2015 (за №9258381634), №47 від 04.12.2015 (за №9258385561), №50 від 04.12.2015 (за №9258387817), №51 від 04.12.2015 (за №9258215168).

18.05.2016 управлінням оподаткування податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 57.2 ст. 57, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень - грудень 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агропромислова група». За наслідками зазначеної перевірки було складено акт №421/26-55-12-06, відповідно до висновків якого позивачем порушено граничний термін реєстрації 9 податкових накладних в ЄРПН: №50 від 04.12.2015 на суму ПДВ 90 100,00 грн. (зареєстровано 19.12.2015, граничний строк реєстрації перевищено на 3 дні), №47 від 04.12.2015 на суму ПДВ 27 435,83 грн. (зареєстровано 22.12.2015, граничний строк реєстрації перевищено на 3 дні), №39 від 04.12.2015 на суму ПДВ 35 380,00 грн. (зареєстровано 22.12.2015, граничний строк реєстрації перевищено на 3 дні), №533 від 21.10.2015 на суму ПДВ 21 945,00 грн. (зареєстровано 19.11.2015, граничний строк реєстрації перевищено на 14 днів), №45 від 04.12.2015 на суму ПДВ 41 629,00 грн. (зареєстровано 22.12.2015, граничний строк реєстрації перевищено на 3 дні), №532 від 21.10.2015 на суму ПДВ 83 512 грн. (зареєстровано 19.11.2015, граничний строк реєстрації перевищено на 12 днів), №51 від 04.12.2015 на суму ПДВ 23 512,50 грн. (зареєстровано 22.12.2015, граничний строк реєстрації перевищено на 3 дні), №44 від 22.12.2015 на суму ПДВ 20 500,00 грн. (зареєстровано 22.12.2015, граничний строк реєстрації перевищено на 3 дні), №46 від 04.12.2015 на суму ПДВ 224 400,00 грн. (зареєстровано 22.12.2015, граничний строк реєстрації перевищено на 3 дні).

07.06.2016 на підставі акта перевірки №421/26-55-12-06 від 18.05.2016 заступником начальника ДПІ у Печерському районі ГУ ДФC у м. Києві Ляпікою Т.В. прийнято податкове повідомлення-рішення №0011621206 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агропромислова група» за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН на загальну суму 568 414,33 грн. на 15 і менше календарних днів штраф у розмірі 10% від зазначеної суми, а саме: 56 841,43 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 76.3 ст. 76 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Камеральна перевірка, результати якої оформлені актом від 13.09.2017 №7412/26-15-12-06, проведена контролюючим органом згідно вказаних законодавчо визначених підстав та з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу. Порядок оформлення відповідачем результатів перевірки та ухвалення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачем не оскаржувались.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Відповідно до п. 8 Порядку №1246, для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Відповідно до п. 9 Порядку №1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що під час реєстрації 19.12.2015 податкових накладних №№50, 46, 44, 51, 39, 47, 45 від 04.12.2015 в Єдиному реєстрі податкових накладних, товариством отримано квитанції №1, згідно яких податкові накладні не було прийнято з огляду на помилку: «невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів».

Відповідач натомість зазначає, що така відмова зумовлена тим, що договір №170920151 від 21.09.2015 про визнання електронних документів від імені позивача був підписаний його директором ОСОБА_4, і саме його ЕЦП повинні були бути підписані усі податкові накладні; до того ж повідомлення від позивача про реєстрацію ЕЦП ОСОБА_3 для підпису податкових накладних до відповідача не надходило, з огляду на що 19.12.2015 було відмовлено у прийнятті та реєстрації в ЄРПН податкових накладних №№50, 46, 44, 51, 39, 47, 45 від 04.12.2015.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29). Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа №802/2236/17-а).

Враховуючи викладене, суд, хоча позивачем не було надано доказів повідомлення відповідача про реєстрацію ЕЦП ОСОБА_3 як особи, уповноваженої від імені позивача на підписання та реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, вважає, що інформація про таку реєстрацію була наявною у відповідача станом на 19.12.2015 (день направлення податкових накладних №№50, 44, 51, 39, 47, 45 від 04.12.2015). Зазначеного висновку суд доходить на підставі того, що 18.12.2015, тобто за день до зазначених подій, в ЄРПН були зареєстровані податкові накладні, складені і підписані від імені позивача ЕЦП ОСОБА_3: №42 від 04.12.2015 (за №9256249877), №54 від 04.12.2015 (за №9256232838), №41 від 04.12.2015 (за №9256244469). Отже, інформація про реєстрацію ЕЦП ОСОБА_3 була в розпорядженні відповідача як мінімум з 18.12.2015, а відтак відмову у прийнятті та реєстрації 19.12.2015 податкових накладних №№50, 44, 51, 39, 47, 45 від 04.12.2015 суд вважає необґрунтованою.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку про відсутність вини відповідача у затримці реєстрації податкових накладних №№50, 44, 51, 39, 47, 45 від 04.12.2015 у ЄРПН на загальну сум ПДВ 238 557,33 грн., з огляду на що податкове повідомлення-рішення №0011621206 від 07.06.2016 підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафу у сумі 23 855,73 грн. При цьому суд зауважує, що позивачем не подано доказів направлення податкових накладних №532 від 23.10.2015, №533 від 21.10.2015 та №46 від 04.12.2015 до ЄРПН та квитанцій про відмову у їх прийнятті та реєстрації із зазначенням причин такої відмови, що позбавляє суд можливості перевірити обґрунтованість позову в цій частині. Позивачем також не надано доказів на підтвердження пропуску цього строку із інших, незалежних від нього, причин, а тому позовні вимоги в цій частині є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 13.07.2016 №9412, позивачем під час звернення з цим позовом до суду сплачено судовий збір у сумі 1 378,00 грн. Враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрат у розмірі 578,33 грн. = 1 378,00 * (23 855,73 / 56 841,40).

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агропромислова група» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві №0011621206 від 07.06.2016 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агропромислова група» штрафу у сумі 23 855,73 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агропромислова група» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 19, оф. 172, код ЄДРПОУ 35429229) за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2; код ЄДРПОУ 39669867) понесені ТОВ «Українська агропромислова група» витрати по сплаті судового збору в сумі 578,33 грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд м. Києва.

Суддя К.С. Пащенко