Рішення № 78120937, 22.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

22 листопада 2018 року №826/2099/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу

за позовомприватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "САТЕР" до треті особи проГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Державна фіскальна служба України визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.11.2017 №0115131201, №0115151201за участю:

представника позивача - Золоторьової М.К.,

представників відповідача - Сірика Д.О., Іщенко І., М.,

представника третьої особи - Безсмертної І.М.,

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 листопада 2018 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "САТЕР" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, третя особа: Державна фіскальна служба України, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.11.2017 №0115131201, №0115151201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві протиправно, на підставі хибних висновків акта перевірки від 23.10.2017 №10915/26-15-12-00-20/01-19015984, прийняло податкові повідомлення-рішення від 15.11.2017 №0115131201, №0115151201, оскільки у позивача відсутній податковий борг, у тому числі за податковими деклараціями за травень та червень 2017 року, оскільки грошові кошти були перераховані без порушень строку, передбаченого пунктом 203. 2 статті 203 Податкового кодексу України. Також, позивач зазначив, що у контролюючого органу були відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати питання своєчасності сплати податків, оскільки останні перебувають поза межами даної перевірки.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акта перевірки від 23.10.2017 №10915/26-15-12-00-20/01-19015984 та відповідно, податкових повідомлень-рішень від 15.11.2017 №0115131201, №0115151201, зазначивши, що податковий борг виник через узгоджену донараховану суму грошового зобов'язання згідно з податковим повідомленням-рішенням від 13.02.2014 №0002072201.

Позивач також надав суду відповідь на відзив та письмові пояснення, в яких наголосив на протиправності спірних податкових повідомлень-рішень, зазначив про межі камеральної перевірки та підтримав заявлені раніше позовні вимоги.

Під час судового розгляду справи судом оголошувалась перерва в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Також судом визнавалась обов'язковою явка інспектора, яким було проведено камеральну перевірку позивача.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку з податку на додану вартість приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "САТЕР".

Перевіркою встановлено порушення приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "САТЕР" пункту 57.3 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 23.10.2017 №10915/26-15-12-00-20/01-19015984 (далі - Акт перевірки) та прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 15.11.2017 №0115131201, яким до позивача за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3 108 301, 00 грн. застосовано штрафні санкції в розмірі 20%, що дорівнює 621 660, 33 грн.;

- від 15.11.2017 №0115151201, яким до позивача за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 086 291, 00 грн. застосовано штрафні санкції в розмірі 10%, що дорівнює 108 629, 10 грн.

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "САТЕР", не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, звернулось до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У пункті 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до положень пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, при затримці понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом при проведенні камеральної перевірки дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість по приватному акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Сатер" виявлено автоматично розраховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 728 547, 91 грн.

Податковий борг виник через узгоджену донараховану суму грошового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення від 13.02.2014 №0002072201, яка відображена в інтегрованій картці платника податків 06.12.2016.

Зазначене підтверджується наявною в матеріалах справи копією інтегрованої картки з податку на додану вартість приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія "Сатер" з податку на додану вартість, та не спростовано позивачем під час судового розгляду справи.

Разом з тим, стосовно доводів позивача щодо відсутності у контролюючого органу повноважень досліджувати питання своєчасності сплати податків під час проведення камеральної перевірки, оскільки останні перебувають поза її межами, судом не беруться до уваги з огляду на наступне.

Згідно пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час проведення перевірки відповідачем) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на час проведення перевірки відповідачем) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

В силу вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України , яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Так, згідно з нормами чинними на момент проведення перевірки переметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути і інші питання, зокрема своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено під час судового розгляду справи, відповідачем відповідно до вимог статті 75 Податкового кодексу України була проведена в приміщені контролюючого органу камеральна перевірка приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "САТЕР" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що з 01.01.2017 у контролюючого органу виникли підстави для проведення камеральних перевірок платників податків щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах", а з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №806/2419/16, у постанові від 02.10.2018 у справі №820/2244/17.

Таким чином, оскільки камеральну перевірку проведено відповідачем 23.10.2017, тобто після набрання чинності Закону України №1797-VIII, а норми Податкового кодексу України передбачають проведення камеральних перевірок в межах 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання, податковий орган, провівши таку перевірку та встановивши порушення позивачем вимог податкового законодавства із прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, діяв в межах наданих повноважень та відповідно до приписів чинного законодавства.

Слід зазначити, що позивачем не спростовано доводів відповідача щодо несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 13.02.2014 №0002072201.

Таким чином, суд вважає, що дії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо проведення камеральної перевірки відповідають вимогам податкового законодавства, а відтак, підстави для скасування оскаржуваних податкових-повідомлень рішень відсутні.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст рішення виготовлено 27.11.2018.