Ухвала суду № 78120879, 26.11.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 листопада 2018 року справа № 2340/4623/18

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправними дій,

встановив:

ОСОБА_1 подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, в якому просить визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області в порушенні ними положень другого (останнього) підтексту пункту "а" ч.1 ст.13, ст.55, ч.3 ст.51, ч.3 ст.63, ст.64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пов'язаних з незастосуванням при звільненні та перерахунку з 01.01.2016 ОСОБА_1 пенсії додаткових видів грошового забезпечення, зокрема: раніше виплачуваної йому, а потім безпідставно позбавленої надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 відсотків від посадового окладу, окладу за спеціальне звання та надбавку за стаж служби (45%); доплати за службу в нічний час (при здійсненні цілодобової служби в слідчо-оперативних групах) у розмірі 35 відсотків посадового окладу; в протиправності даних відповідачів ц визначенні (застосуванні) як складової грошового забезпечення премії у розмірі 1,76% від всіх видів грошового забезпечення, замість належного її розміру 91,2% від всіх видів грошового забезпечення, а також протиправного застосування положень першого підтексту п."а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тобто неправомірного визначення розміру пенсії у розмірі 59% від всіх складових грошового забезпечення та премії, виходячи з вислуги 23 роки, замість належного її розміру 64% передбаченого другим (останнім) підтекстом п."а" ч.1 ст.13цього закону, зобов'язавши даних відповідачів до положень ч.3 ст.51, ч.3 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", здійснити починаючи з 01 січня 2016 року і понині перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 пенсії з урахуванням вимог ст.55 цього Закону, тобто з нарахуванням компенсації втрати частини доходів згідно Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", виходячи з наступних видів грошового забезпечення, включаючи ц премію, та з урахуванням раніше виплачених сум пенсії: посадових оклад слідчого поліції - 2400,00 грн, оклад за спеціальне звання 9майор міліції) - 2000,00 грн, надбавка за стаж служби у розмірі 45% від посадового окладу , окладу за спеціальне звання, надбавка за стаж служби, доплата за службу в нічний час у розмірі 35% від посадового окладу, премія у розмірі 91,2% від усіх видів грошового забезпечення з визначенням з 01.01.2016 і понині щомісячного розміру його пенсії в сумі 12738,51 грн, виходячи з положень другого (останнього) підтексту п."а" ч.1 ст.13 цього Закону , тобто 64% від визначених вище всіх видів грошового забезпечення та премії, як особи звільненої на пенсію за віком, плюс підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру - потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 4) відповідно до ч.1 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - у розмірах встановлених постановою Кабінету Міністрів України, з зобов'язанням даних відповідачів (або їх правонаступників) в послідуючому (майбутньому) здійснювати перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до положень ч.3 ст.51 та ч.3 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у разі зміни в сторону збільшення розміру будь-якого виду грошового забезпечення чи введення (застосування) нових видів грошового забезпечення та розміру премії в сторону її збільшення для слідчих Канівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області, незалежно від будь-якого підпорядкування даного відділення поліції до її структури звідки ОСОБА_1 звільнився на пенсію за віком.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 вказаного Кодексу в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Зміст адміністративного позову - це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача. За своєю суттю це бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними.

Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Так, положеннями вищевказаної статті визначено, що в позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п. 4 ч. 5), виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5 ч. 5); у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (п. 9 ч. 5).

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Також, суддя наголошує, що в розділі 4 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставини кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява № 45783/05).

Натомість зі змісту адміністративного позову не вбачається, якими самими діями чи бездіяльністю було порушено права позивача, які на його думку питання були розглянуті неналежним чином та, які рішення прийняті з порушенням норм закону.

Отже, позивачеві необхідно зробити уточнення щодо відповідачів та заявити зміст позовних вимог до кожного з них відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовні вимоги позивача у відповідності до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути викладені максимально чітко та зрозуміло з метою їх належного та всебічного розгляду. Зрозуміле та чітке викладення вимог сприяє всебічній оцінці, викладених у позовній заяві фактів, та наданні максимально чіткого оцінювання обставин справи та винесення законного та обґрунтовано рішення.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті вказані вище недоліки шляхом:

- приведення позовної заяви у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: зазначити у позовній заяві максимально чітко і зрозуміло зміст позовних вимог до кожного з відповідачів;

- надання копій приведеної у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України позовної заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя В.О. Гаврилюк