Ухвала суду № 78120590, 23.11.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1065/18

УХВАЛА

23 листопада 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до відповідача, в якому просить скасувати рішення Центральної комісії Міністерства юстиції України від 17.07.2017 року про відмову засудженому до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 у переведенні із Замкової виправної колонії (№58) до установи виконання покарань Житомирської області та зобов'язати відповідача повторно розглянути переведення засудженого до іншої установи виконання покарань.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.03.2018 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 року вирішено ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.03.2018 року про відмову у відкритті провадження скасовано, справу направлено до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

08.11.2018 року від відповідача надійшло клопотання про залишення даного позову без розгляду, у зв'язку із пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

У клопотанні зазначено, що 24.07.2017 року на адресу Замкової виправної колонії № 58 для оголошення засудженому ОСОБА_1, Міністерством юстиції України направлено лист за вих. № 28045/Л-14586/23, в якому повідомлялося про прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до витягу з протоколу № 7 від 17.07.2017 року Центральної комісії Міністерства юстиції України засуджений ОСОБА_1, про ознайомлення з відмовою у переведенні 14.08.2017 року від підпису відмовився, про що зроблено відмітку.

У зв'язку із наведеним, відповідач вважає, що строк на звернення до адміністративного суду з заявленими позовними вимогами закінчився 15.01.2018 року, проте засуджений ОСОБА_1, з позовом звернувся 05.03.2018 року, та не заявив клопотання про поновлення строку.

Зважаючи на це, звернення позивача до суду відбулось поза межами строку позовної давності, а тому даний адміністративний позов слід залишити без розгляду.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, вважає, що у задоволенні клопотання про залишення даної позовної заяви без розгляду слід відмовити, зважаючи на таке.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що рішенням Центральної комісії Міністерства юстиції України від 17.07.2017 року вирішено відмовити засудженому до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 у переведенні із Замкової виправної колонії (№58) до установи виконання покарань Житомирської області.

24.07.2017 року на адресу Замкової виправної колонії № 58 для оголошення засудженому ОСОБА_1, Міністерством юстиції України направлено лист за вих. № 28045/Л-14586/23, в якому повідомлялося про прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до витягу з протоколу № 7 від 17.07.2017 року Центральної комісії Міністерства юстиції України засуджений ОСОБА_1, про ознайомлення з відмовою у переведенні 14.08.2017 року від підпису відмовився, про що зроблено відмітку.

Таким чином, шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду в даному випадку обчислюється з моменту коли позивач мав повну, реальну та об'єктивну можливість звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, а саме з моменту коли він відмовився від підпису про ознайомлення з оскаржуваним рішенням, тобто 14.08.2017 року.

Суд зазначає, що згідно даних єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2017 року по справі № 826/15201/17 вирішено позовну заяву ОСОБА_1 повернути позивачу.

В описовій частині даної ухвали зазначено, що до Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить: скасувати рішення Центральної комісії Міністерства юстиції України від 17.07.2017 року про відмову засудженому громадянину України ОСОБА_1 у переведенні із державної установи "Замкова виправна колонія (№ 58)" до установи виконання покарань Житомирської області, та зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання про переведення засудженого до іншої установи виконання покарань, відповідно до місця проживання його родини, тобто до однієї з установ Житомирської області.

В мотивувальній частині вказаної ухвали зазначено, що з матеріалів справи вбачається, що позивач станом на 28.11.2017 року, відбуваючи покарання, перебуває у Замковій виправній колонії № 58, що знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, 2, м. Ізяслав у Хмельницькій області.

Таким чином, дану справу належить розглядати місцевим судом в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.

В свою чергу суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 18 КАС України (редакція до 15.12.2017 року) окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Приписами п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід повернути позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Не погодившись з даною ухвалою ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно даних єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018 року по справі № 826/15201/17 вирішено в відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.

Cуд звертає увагу, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

Водночас у справі Bellet v. France Європейський Суд зазначив, що "стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відтак, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, застосування правила пропуску строку звернення до суду залежить від обставин справи. Під цим слід розуміти вагомість права, про захист якого особа звернулася до суду.

Зважаючи на це, суд приходить до висновку, що хоча й позивачем пропущено строк звернення до Хмельницького окружного адміністративного суду, проте він пропущений позивачем з поважних причин, а тому підстави для залишення позовної заяви без розгляду - відсутні.

Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про скасування рішення, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяВ.К. Блонський