Рішення № 78120436, 27.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2018 р. № 2040/6885/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-41082-17 від 12.03.2018 р. у розмірі 8436,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2018р. №Ф-41082-17, відповідно до якої позивачу необхідно сплатити суму недоїмки з єдиного соціального внеску у розмірі 8436 грн.06 коп. Позивач, не погоджуючись з вимогою контролюючого органу, звернувся до суду для вирішення спору.

Представник позивача у судове засідання прибув, склав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, повідомлений судом про дату, час та місце судового засідання належним чином.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що позивачем подано до контролюючого органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб за 2017 рік за таблицею №1(додаток 5) за формою "початкова" замість таблиці 2 (додаток 5). Відповідач стверджує, що позивач не скористався правом на виправлення помилки та надання повторного звіту в межах строків надання звіту, внаслідок чого за позивачем нарахований борг в сумі 8436,06 грн. Отже, оскаржувана вимога про сплату боргу від 12.03.2018р. №Ф-41082-17 є законною та обґрунтованою.

Ухвалою суду від 22.08.2018р. відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін.

25.09.2018р. ухвалою суду за клопотанням позивача призначено проведення підготовчого провадження по справі.

27.11.2018р. закрито підготовче провадження по вказаній адміністративній справі.

Оскільки визначене ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.192, ч.3 ст.194, ч.4 ст. 243 КАС України, суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Дослідивши документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку та на обліку зі сплати єдиного соціального внеску у Київській ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області. (а.с.12)

18.01.2018р. позивач надав податковому органу звітність з єдиного соціального внеску за 2017р., в якій зазначив необхідний до сплати розмір зобов'язання зі сплати ЄСВ на суму 8448,00 грн.. (а.с.14-15) Але через допущену помилку при заповненні таблиці до звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (додаток №5) позивачем було заповнено та подано до Київській ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області таблицю №1 замість таблиці №2.

Проте, сплату та перерахування до бюджету необхідної суми зі сплати ЄСВ позивачем було своєчасно зроблено, про що свідчать платіжні доручення: №23 від 10.04.2017р. на суму 2112,00 грн., №41 від 06.07.2017р. на суму 2112,00 грн., №57 від 06.10.2017р. на суму 2112,00 грн., №74 від 28.12.2017р. на суму 2112,00 грн. (а.с.16-19)

Як вбачається з позовної заяви, 16.04.2018р. позивачем отримано вимогу Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-41082-17 від 12.03.2018р. у розмірі 8436,06 грн., з якою він не згоден, оскільки вважає, що ним сплачено необхідну суму ЄСВ, а помилкове заповнення звітності не є приводом для визнання недоїмки.

Враховуючи викладені обставини справи суд зазначає наступне.

Відповідно п.2 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Відповідно ч.2 ст.6 Закону №2464-VI: платник єдиного внеску зобов'язаний:

1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;

4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю;

5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до органу доходів і зборів;

6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;

7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;

8) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи;

9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам;

10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру , про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей;

11) у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в органі доходів і зборів як платник єдиного внеску;

12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Пунктом 5 ст.9 Закону №2464-VI передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Відповідно п.3 Розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску.

У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Як передбачено положеннями п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI, недоїмкою визнається сума ЄСВ, яка своєчасно не нарахована чи не сплачена у встановлені цим Законом строки, та яка обчислена органом доходів і зборів.

Згідно ч.3, 4 ст.25 Закону №2464-VI, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Так, відповідачем на адресу позивача направлено оскаржувану податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2018р. №Ф-41082-17 на суму 8436,06 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виконані передбачені законодавством вимоги щодо нарахування та сплати єдиного внеску, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Також позивач своєчасно заповнив та відправив звітність за 2017 рік за встановленою формою №Д5. Отже, з викладеного суд вбачає, що позивач не мав наміру ухилитись від своїх обов'язків, а лише помилково заповнив таблицю №1 замість таблиці №2 у формі №Д5.

Положеннями п.6 Розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: звіт має містити такі обов'язкові реквізити:

тип форми ("додаткова", "початкова", "ліквідаційна", "скасовуюча", "призначення пенсії");

звітний період, за який подається Звіт;

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) страхувальника згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також інші категорії страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

код основного виду економічної діяльності;

клас професійного ризику виробництва (у разі подання Звіту за період до 01 січня 2016 року);

місцезнаходження (місце проживання) страхувальника;

код органу доходів і зборів, до якого подається Звіт;

дата подання Звіту;

ініціали, прізвища, податкові номери або серії та номери паспортів посадових осіб страхувальника;

середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період (за наявності);

кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати (за наявності);

облікова кількість штатних працівників (за наявності);

кількість створених нових робочих місць у звітному періоді (за наявності);

підписи страхувальника - фізичної особи та/або посадових осіб страхувальника, засвідчені печаткою страхувальника (за наявності).

Зазначені реквізити мають бути обов'язково заповнені в усіх таблицях додатків до Звіту, де вони передбачені.

Отже, враховуючи обставини справи, норми чинного законодавства, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-41082-17 від 12.03.2018 р. у розмірі 8436,06 грн., оскільки позивач зі свого боку вчинив усі необхідні дії, а саме: розрахував та сплатив на рахунок Київської ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області суму єдиного соціального внеску за 2017 рік, заповнив належної форми звітність. Крім того, суд вважає дії щодо нарахування недоїмки неправомірними, оскільки недоїмкою є сума ЄСВ, яка своєчасно не нарахована чи не сплачена у встановленні строки, а матеріали справи містять докази того, що позивачем необхідні суми ЄСВ були перераховані на відповідний рахунок контролюючого органу.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 8, 242, 243, 245, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, - задовольнити.

Скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-41082-17 від 12.03.2018 р. у розмірі 8436,06 грн

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м.Харків, 61057, код 39599198), на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко