Рішення № 78119671, 14.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1536/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Карп'як О.О.

секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,

за участю:

представника позивача - Калиновської О.М.,

представника відповідачів - Чабана О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Лемберг» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Лемберг» (79060, м. Львів, вул. Наукова,7А, прим.606) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8), Головного управління ДФС у Львівській області (79035, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, в якому (з врахуванням заяв про уточнення позовних вимог) просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 619421/39345395 від 28.03.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 11.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в день надходження в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Торговий дім «Лемберг» № 18 від 11.10.2017 року;

- стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок її бюджетних асигнувань 3 524,00 грн., сплаченого судового збору на користь позивача.

Ухвалою суду від 23 квітня 2018 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Протокольною ухвалою суду від 02 липня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23.07.2018 року.

В судовому засіданні 08 серпня 2018 року залучено співвідповідача у справі - Головне управління ДФС у Львівській області.

У зв'язку з залученням відповідача2 - Головного управління ДФС у Львівській області суд 22 серпня 2018 року повернувся до розгляду справи спочатку в підготовчому засіданні в порядку ч.5 ст.181 КАС України.

Протокольною ухвалою суду від 17 вересня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 жовтня 2018 року.

Позиція позивача:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 11.10.2017 року за № 18, Проте, згідно отриманої квитанції № 1 реєстрацію податкової накладної № 18 відповідачем було зупинено відповідно до пункту п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки згадана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року № 567, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД:1701. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. На виконання п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України 27 березня 2018 року позивач направив до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній реєстрацію якої зупинено, з додаванням копій документів. В долучених документах були безпосередньо наявні первинні документи. Однак, рішенням комісії ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.03.2018 року № 619421/39345395 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 18 від 11.10.2017 року з підстав ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація, якої зупинена, а саме - реалізація продукції здійснюється на платника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ КОМПАНІ ГРУП», який включений в перелік ризикових підприємств. 03 квітня 2018 року позивач подав скаргу на рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Комісією з питань розгляду скарг ДФС України прийнято рішення № 32703/39345395 від 10.04.2018 року, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Підставою стала відсутність копій документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

29 травня 2018 року представник позивача через канцелярію суду подав відповідь на відзив, де зазначив, що в квитанції від 27.10.2017 року відповідач в порушення пп.201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України не вказав, а ні конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, а ні конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом № 567. Також по суті не зазначено конкретних причин зупинення реєстрації податкових накладних, а міститься загальне посилання на невідповідність обсягів постачання обсягам придбання.

14 листопада 2018 року представник позивача через канцелярію суду подала додаткові пояснення до позовної заяви. Зазначила, що позивачем було подане як пояснення, так і всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги, з підстав, викладених у заявах по суті справи підтримав, просив позов задоволити.

Заперечення відповідачів:

Позиція відповідача1 викладена у відзиві на позовну заяву. Представник відповідача наголосив, що оскаржуване рішення від 28.03.2018 року № 619421/39345395 було прийнято Комісією ГУ ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування правомірно, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію.

17 вересня 2018 року в судовому засіданні представник відповідача 2 подав відзив на позовну заяву, вважає законними підстави винесення оскаржуваного рішення, оскільки контрагент включений до переліку ризикових платників податку. В задоволенні позовної вимоги просив відмовити.

В судовому засіданні представник відповідачів проти позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 жовтня 2017 року між ТОВ «Торговий дім «Лемберг» та ТОВ «ВЕСТ КОМПАНІ ГРУП» укладено договір поставки про продаж цукру білого кристалічного № 79/17, на умовах поставки EXW, тобто покупець здійснює вивезення товару зі складу постачальника за власний рахунок і власним транспортом. 11 жовтня 2017 року платіжним дорученням № 77 від ТОВ «ВЕСТ КОМПАНІ ГРУП» отримано оплату згідно рахунку № 225 від 11.10.2017 року. Отже, за правилом першої події, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Лемберг» сформувало податкову накладну № 18 від 11.10.2017 року на загальну суму 3 729 119,87 грн. (у т.ч. ПДВ - 621 519,98 грн.), яку було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

27 жовтня 2017 року позивачем отримано квитанцію № 1, згідно якої реєстрація податкової накладної № 18 від 11.10.2017 року зупинена з посиланням на п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки згадана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року № 567, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД:1701. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

27 березня 2018 року позивач направив до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній реєстрацію якої зупинено, з додаванням копій документів. В долучених документах були безпосередньо наявні первинні документи, а саме: рахунок № 225 від 11.10.2017 року, платіжне доручення № 77 від 11.10.2017 року, договір поставки № 79/17 від 02.10.2017 року, довіреність № 131 від 11.10.2017 року, видаткові накладні за № 441,442, 443,444, 445, 446, 447, 448, 449, 450, 451, 452, 453, 454, 455, 456, 457 від 11.10.2017 року, товарно-транспортні накладні № Р441, Р442, Р443, Р444, Р445, Р446, Р447, Р448, Р449, Р450, Р451, Р452, Р453, Р454, Р455, Р456, Р457 від 11.10.2017 року; Договір поставки № 118/КПЦЗ/17 від 13.06.2017 року, специфікація № 27 від 11.10.2017 року, Сертифікат відповідності на товар, видаткові накладні № 10356, 10349, 10350, 10352, 10314, 10308, 10304, 10298, 10297, 10284,10259, 10258,10256,10255,10254,10253, платіжне доручення № 343 від 11.10.2017 року.

28 березня 2018 року Комісією ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації винесено рішення №619421/39345395 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.10.2017 року №18 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрація якої зупинена.

03 квітня 2018 року позивач, не погоджуючись з рішенням від 28 березня 2018 року № 619421/39345395 про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 11.10.2017 року та згідно Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, подав скаргу на рішення комісії, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Комісією з питань розгляду скарг ДФС України прийнято рішення № 323703/39345395 від 10.04.2018 року, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Підставою стала відсутність документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції.

Позивач не погоджуючись з рішенням від 28 березня 2018 року № 619421/39345395 про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 11.10.2017 року звернувся з позовом до суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів а, б п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, що передбачено п.188.1 ст.188 ПК України.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами п.74.2. ст.74 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п.74.3 ст.74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 року (далі Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі ПК України) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Підпунктом 201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України (в редакції станом на момент подання на реєстрацію податкових накладних) визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) містить у собі наступний критерій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 пункту 6 та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст.201 розділу V ПК України.

Вичерпний перелік документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п.1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом МФУ від 13.06.2017р. №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567 (далі - Критерії): для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Вказані положення кореспондуються з п.п.3 п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №117 (далі Порядок №117), яким визначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе, зокрема, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Відповідно до п.14. Порядку №117, до переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, відноситься: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Відповідно до пп.15,16 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).(п.19 Порядку №117).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. (п.20 Порядку №117).

Відповідно до п.21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (п.27 Порядку №117).

Отже, позивач направив до Єдиного державного реєстру податкову накладну № 18 від 11.10.2017 року реєстрацію якої зупинено з підстав невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 1701 та запропоновано платнику податків надати пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем, у встановленому законом порядку, були подані до контролюючого органу письмові пояснення та документи про підтвердження реальності здійснення операцій по товарах згідно УКТ ЗЕД: 1701 та зазначене не заперечується відповідачем.

Однак комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про відмову у реєстрації таких податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: ненадання платником податку письмових стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена, реалізація продукції здійснюється на платника, а саме товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ КОМПАНІ ГРУП», який включений в перелік ризикових підприємств.

Суд вважає, що подані позивачем документи в межах прийнятого рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 18 від 11.10.2017 року, а тому рішенні Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Львівській області від 28.03.2018 року № 619421/39345395 є протиправними та підлягає скасуванню.

При цьому, відповідно до п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (із змінами; далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Відтак, оскільки рішення Комісії ГУ ДФС у Львівській області про відмову у реєстрації податкових накладних від 28.03.2018 року № 619421/39345395 є протиправним та підлягає скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 р. № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов'язання ДФС України зареєструвати у день надходження в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 18 від 11.10.2017 року.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття оскаржуваних рішень.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Лемберг" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №619421/39345395 від 28.03.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 11.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (адреса: м. Київ, пл. Львівська, 8, ЄДПОУ 39292197) зареєструвати у день надходження податкову накладну №18 від 11.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (адреса: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Лемберг» (79060, м. Львів, вул. Наукова,7А, прим.606, код ЄДРПОУ 39345395) 3 524,00 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.11.2018 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна