Рішення № 7811926, 09.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.10                                                                                 Справа № 14/7

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугпромресурси", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугвугілля", м. Луганськ

про стягнення 98 867 грн. 12 коп.

в присутності представників:

від позивача – Писаренко В.В., дов. № 3 від 11.01.08,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 63098,21 грн., 3% річних –5103,18 грн. та інфляційних нарахувань –30665,73 грн. за договором на поставку вугілля від 04.01.07 № 04/01У.

Відповідач, ТОВ "Луганськвугілля", відзив на позов не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на вищезгаданий договір на поставку вугілля від 04.01.07 № 04/01У, за яким він як правонаступник МПП "Промагроресурси" (постачальник), поставив на адресу відповідача вугілля марки ГСШ у кількості 1842,3 тони на загальну суму 451370,88 грн., а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти та оплатити цю продукцію відповідно до умов договору.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань позивач надав копії:

·          квитанцій про приймання вантажів від 17.01.07 за №№ 48938432 –48938432,

·          квитанцій про приймання вантажів від 21.01.07 за №№ 48938437 –48938440,

·          квитанцій про приймання вантажів від 24.01.07 за №№ 48938453 –48938457,

·          квитанцій про приймання вантажів від 27.01.07 за №№ 48938459 –48938463,

·          квитанцій про приймання вантажів від 10.02.07 за №№ 48938471 –48938474,

·          квитанцій про приймання вантажів від 17.02.07 за №№ 48938503 –48938506,

·          актів передачі вугілля від 22.01.07, від 24.01.07, від 27.01.07, від 10.02.07 та від 17.02.07,

·          видаткових накладних та посвідчень якості на відвантажене вугілля.

Крім того, на виконання п. 5.1 договору відповідачу було донараховано суму у розмірі 8350,32 грн. за якісні показники за видатковими накладними № 000006 від 27.01.07 та № 0000015 від 10.02.07, що підтверджується рахунком № 28 від 20.03.07 і розрахунком доплати та зменшено загальну суму платежів на 4292,76 грн. за якісні показники за видатковими накладними № 000002 від 23.01.07 та № 000004 від 24.01.07, що підтверджується рахунком № 11 від 01.02.07 та розрахунком знижки.

Суму платежів було зменшено позивачем й на суму 122,51 грн. згідно з рахунком № 12 від 01.02.07 за недопоставку вугілля у кількості 0,5 тони та на суму 627 грн. за невиконання плану перевезень за січень 2007 року на підставі акту від 28.02.07 та рахунку-фактури № СФ-0000014 від цієї ж дати.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата за продукцію повинна здійснюватись шляхом 50% передплати з моменту підписання акту приймання-передачі, решта суми –протягом 30 календарних днів, однак відповідач грошове зобов'язання виконав не належним чином, залишок несплаченої продукції станом на 24.12.09 складає 63098,21 грн.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані 3% річних за період прострочення оплати у розмірі 5103,18 грн. та інфляційні втрати у розмірі 30665,73 грн.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи позивача, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на поставку вугілля від 04.01.07 № 04/01У, за яким позивач поставив на адресу відповідача вугілля марки ГСШ у кількості 1842,3 тони на загальну суму 451370,88 грн., а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти та оплатити цю продукцію відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата за продукцію повинна здійснюватись шляхом 50% передплати з моменту підписання акту приймання-передачі, решта суми –протягом 30 календарних днів, однак відповідач грошове зобов'язання виконав не належним чином, залишок несплаченої продукції станом на 24.12.09 складає 63098,21 грн.

У відповідності до вимог ст.ст. 33, 34 та 36 ГПК України позивачем надані належні докази існування боргу відповідача у заявленій сумі, тому вимога про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За цією нормою позивачем правомірно нараховані 3% річних за період прострочення оплати у розмірі 5103,18 грн. та інфляційні втрати у розмірі 30665,73 грн. згідно з розрахунком, наведеним у позовній заяві, з яким суд погоджується.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у розмірі 63098,21 грн. та обґрунтованість і правомірність нарахування 3% річних - 5103,18 грн. та інфляційних втрат - 30665,73 грн., натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на позивача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ "Луганськвугілля", 91020, м. Луганськ, 8-й Лутугинський проїзд, 8, код 31196962, на користь позивача, ТОВ "Лугпромресурси", 91053, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 27, оф. 832, код 31856550, суму боргу у розмірі 63098,21 грн., 3% річних –5103,18 грн. та інфляційних нарахувань –30665,73 грн., крім того, витрати зі сплати держмита у розмірі 988,67 грн. та інформаційно-технічні витрати –236,0 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               А.Г.Ворожцов