Рішення № 7811848, 19.01.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" січня 2010 р.Справа № 9/172 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/172

за позовом: закритого акціонерного товариства компанія "Райз", м. Київ, вул. Заболотного, 152

до відповідача: фермерського господарства "Едем", с. Сабатинівка Ульяновського району Кіровоградської області

про стягнення 632958,77 грн.

Представники сторін:

від позивача - Маленко Н.О., довіреність №1166-09 ЮР від 18.03.2009 р., представник;

від відповідача - Гончарук О.О., довіреність б/н від 01.12.2009 р., представник.

Закритим акціонерним товариством компанія "Райз" подано позовну заяву №97-Юр/Цр від 25.05.2009 року (з урахуванням уточнення №49/1 від 21.12.2009 року до позовної заяви) про стягнення з фермерського господарства "Едем" заборгованості в сумі 632958,77 грн., в тому числі: 301836,98 грн. основного боргу, 35922,73 грн. пені, 211285,89 грн. збитків, 46772,33 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 37140,84 грн. процентів за користування товарним кредитом, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором поставки на умовах товарного кредиту №8253011/19 від 28.02.2008 року.

В судовому засіданні 14.01.2010 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 12:30 год. 19.01.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 19.01.2010 року позов підтримав повністю.

Представник відповідача позов не визнав, згідно заперечення просить суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.02.2008 року між закритим акціонерним товариством компанія "Райз" (надалі по тексту - постачальник) та фермерським господарством "Едем" (надалі по тексту - покупець) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №8253011/19 (надалі - договір №8253011/19 від 28.02.2008 року).

Відповідно до пункту 1.1 договору №8253011/19 від 28.02.2008 року постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Згідно пункту 1.2 договору №8253011/19 від 28.02.2008 року найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю, гривнева вартість та її доларовий еквівалент, порядок та термін оплати вартості товару та нарахованих відсотків, інші умови погоджені сторонами в договорі та специфікації (додаток №1 та №2), яка складає невід'ємну частину договору.

Пунктом 2.1 договору №8253011/19 від 28.02.2008 року передбачено, що вартість (ціна) товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказана в додатку №1а.

В пункті 2.2 договору №8253011/19 від 28.02.2008 року сторони встановили, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують та підлягають сплаті у гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов'язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частині) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору, на офіційний курс гривні до іноземної валюти, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини).

Згідно пункту 2.3 договору №8253011/19 від 28.02.2008 року покупець проводить оплату вартості (ціни) товару та відсотків за користування товарним кредитом, шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми ціни договору, вирахуваної відповідно до положень п. 2.2 на банківський рахунок постачальника.

Термін оплати вартості (ціни) частини товару, яка оплачується покупцем авансом, вказаний в додатку №1 до договору.

Положеннями п. 2.5 договору №8253011/19 від 28.02.2008 року передбачено, що вартість (ціна) частини товару, яка оплачується на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, сплачується покупцем в наступні терміни: перший платіж не пізніше 02.04.2008 року; другий платіж не пізніше 01.11.2008 року. Терміни сплати, визначені в цьому пункті, застосовуються в разі, якщо інші терміни оплати відстрочених платежів не будуть встановлені сторонами в додатку №1а.

Пунктом 5.1 договору №8253011/19 від 28.02.2008 року передбачено, що господарські зобов'язання сторін цього договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня підписання його тексту представниками сторін, крім зобов'язань покупця по оплаті вартості товару, процентів за користування товарним кредитом та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням (крім випадку, передбаченого п. 9.1 договору).

Договір №8253011/19 від 28.02.2008 року підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору №8253011/19 від 28.02.2008 року та додатків до нього передано, а відповідачем прийнято обумовлений товар на загальну суму 398519,77 грн., що підтверджується видатковими накладними: №ВН-10019-00675 від 17.04.2008 року, №ВН-10019-00676 від 17.04.2008 року, №ВН-10019-00681 від 17.04.2008 року, №ВН-10019-00688 від 18.04.2008 року, №ВН-10019-0380 від 25.04.2008 року, №ВН-10019-0751 від 01.05.2008 року, №ВН-10019-0756 від 01.05.2008 року, №ВН-10019-0734 від 06.05.2008 року, №ВН-10019-0835 від 29.05.2008 року, №ВН-10019-0836 від 29.05.2008 року, №ВН-10019-1017 від 01.07.2008 року та довіреностями: №952315 від 17.04.2008 року, №952317 від 01.05.2008 року, №952316 від 29.05.2008 року, №059967 від 01.07.2008 року (а.с. 22-36).

Однак, відповідач вартість товару оплатив частково на суму 198381,02 грн., що підтверджується виписками про банківські операції, прибутковим касовим ордером, протоколом закриття взаєморозрахунків між закритим акціонерним товариством компанія "Райз" та фермерським господарством "Едем" від 29.05.2008 року №21 (а.с. 90-93, 95, 97).

Таким чином, сума заборгованості складає 200138,75 грн.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів статті 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

В силу статті 695 Цивільного кодексу України договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд враховує, що сторонами в пункті 7.2 договору №8253011/19 від 28.02.2008 року погоджено сплату покупцем на користь постачальника відсотків за неправомірне користування коштами в розмірі 28 процентів річних з простроченої суми у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 200138,75 грн. основного боргу та 31013,28 грн. відсотків за користування чужими коштами за період з 01.11.2008 року по 21.02.2009 року підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь проценти за користування товарним кредитом в сумі 24626,94 грн.

Сторонами в пунктах 2.6, 2.7, 2.8, 2.9 договору №8253011/19 від 28.02.2008 року передбачено сплату покупцем на користь постачальника процентів за користування товарним кредитом в розмірі 12,4%.

Враховуючи положення п.п. 2.6, 2.7, 2.8, 2.9 договору №8253011/19 від 28.02.2008 року, ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, позовні вимоги щодо стягнення процентів за користування товарним кредитом в сумі 24626,94 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача на користь позивача 23819,25 грн. пені за період з 01.11.2008 року по 30.04.2009 року, господарський суд враховує, що сторонами в пункті 7.3 договору №8253011/19 від 28.02.2008 року передбачено сплату покупцем на користь постачальника пені в розмірі 0,3% від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом.

З огляду на умови договору №8253011/19 від 28.02.2008 року та приписи ст. ст. 216, 230 Господарського кодексу України, а також ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 23819,25 грн. за період з 01.11.2008 року по 30.04.2009 року.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 140097,13 грн. збитків, господарський суд враховує, що в п. 7.4 договору №8253011/19 від 28.02.2008 року сторонами погоджено про відшкодування покупцем збитків, завданих постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по цьому договору. Сторони встановлюють розмір збитків постачальника в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобов'язання покупцем: 10 процентів неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються понад неустойку (штраф).

Відповідно до вимог статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно приписів ч. 5 ст. 225 Господарського кодексу України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.

Положеннями ч. 2 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції.

В силу вимог ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Таким чином, вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача збитків в розмірі 140097,13 грн. заявлені обгрунтовано та підлягають задоволенню.

В іншій частині вимоги позивача не підлягають задоволенню в силу наступного.

Господарський суд вважає безпідставним коригування відповідачем суми основного боргу, пені, збитків, процентів за користування чужими грошовими коштами та товарним кредитом, згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору №8253011/19 від 28.02.2008 року, та збільшення їх відповідно до 301836,98 грн., 35922,73 грн., 211285,89 грн., 46772,33 грн., 37140,84 грн. у зв'язку зі зміною Нацбанком України курсу гривні до долара США, оскільки таке коригування протирічить нормам ст. 99 Конституції України та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 року №1998 "Про удосконалення порядку формування цін".

До того ж, сторонами в пункті 2.2 договору №8253011/19 від 28.02.2008 року передбачено, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують та підлягають сплаті у гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов'язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частині) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору, на офіційний курс гривні до іноземної валюти, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини); однак сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений на день фактичної оплати вартості товару покупцем, менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання договору.

Тобто сторони в пункту 2.2. договору №8253011/19 від 28.02.2008 року передбачили коригування суми оплати отриманого товару з прив'язкою до зміни офіційного курсу НБУ долару США до гривні. Але сторони встановили також і те, що зазначена курсова різниця підлягає обрахуванню враховуючи офіційний курс НБУ долару США до гривні на дату підписання договору та на дату оплати.

Оскільки відповідачем не проведено оплату вартості отриманого товару в загальній сумі 200138,75 грн., здійснення позивачем коригування суми заборгованості та її збільшення на 101698,23 грн. (301836,98 грн. - 200138,75 грн.), а також коригування інших нарахованих платежів, з урахуванням офіційного курсу НБУ долару США до гривні на дату звернення з позовом до господарського суду, протирічить умовам договору. (Аналогічна правова позиція викладена також в постанові Вищого господарського суду України від 24.12.2009 року у справі №16/76).

Тому, вимоги позивача в частині стягнення боргу в розмірі 101698,23 грн., 12513,90 грн. процентів за користування товарним кредитом, 12103,48 грн. пені, 71188,76 грн. збитків, 15759,05 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами не підлягають задоволенню.

З огляду на викладені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 419695,35 грн. заборгованості, в тому числі: 200138,75 грн. основного боргу, 23819,25 грн. пені, 140097,13 грн. збитків, 31013,28 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 24626,94 грн. процентів за користування товарним кредитом; в іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті 4196,95 грн. державного мита та 236,00 грн. послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, в іншій частині - на позивача.

Надлишково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 79,00 грн. підлягають поверненню позивачу.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Едем" (с. Сабатинівка Ульяновського району Кіровоградської області, ідентифікаційний код 31518415) на користь закритого акціонерного товариства компанія "Райз" (м. Київ, вул. Заболотного, 152, ідентифікаційний код 13980201) - 419695,35 грн. заборгованості, в тому числі: 200138,75 грн. основного боргу, 23819,25 грн. пені, 140097,13 грн. збитків, 31013,28 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 24626,94 грн. процентів за користування товарним кредитом, а також 4196,95 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства компанія "Райз" (м. Київ, вул. Заболотного, 152, ідентифікаційний код 13980201) - 79,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, надлишково сплачених згідно платіжного доручення №4997 від 24.06.2009 року, яке залишається в матеріалах справи.

Довідку видати.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя О.Б. Шевчук

Дата підписання рішення - 25.01.2010 р.