Рішення № 7811838, 04.02.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2010 р. Справа № 3/4

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.

При секретарі судового засідання: Ковалюку С.Я.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Детективно-Охоронне агенство "Прикарпатський альянс", вул. Тролейбусна, 8/57, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: ЗАТ "Агромаш-ІФ", вул. Височана, 18, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості за договором № 03/09 на охоронні послуги від 03.03.09р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Непорадна Т.В. - представник, (довіреність № б/н від 14.01.10р.)

Від позивача: Гавриляк В.Я. - представник, (довіреність №б/н від 14.01.10р.)

Від відповідача представники не з'явилися.

встановив:

          ПП "Детективно-Охоронне агентство "Прикарпатський Альянс" звернулося в суд з позовом до ЗАТ "Агромаш-ІФ" про стягнення заборгованості за Договором № 03/09 на охоронні послуги від 03.03.09р., що становить 189 262 грн., в тому числі: 152 258 грн. 06 коп. основного боргу, 4 720 грн. 50 коп. інфляційних втрат, 2 283 грн. 90 коп. 3% річних та 30 000 грн. штрафу.

          Представники позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять суд їх задоволити.

          Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з"явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не подав, доказів сплати заборгованої суми суду не представив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 25.12.09р. та 19.01.10р. з повідомленням про вручення поштового відправлення.

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз"яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

          Крім того, з цього приводу судом враховано, що відповідно до ст. 22 ГПК України - сторони зобов"язані добросовісно користуватися належними їм правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об"єктивного дослідження всіх обставин справ. Проте, в спірному випадку проведено два судові засідання (19.01.10 та 04.02.10), в які жодного разу відповідач не направив свого представника, хоча ухвалами суду його було зобов"язано це зробити. Клопотання відповідача від 19.01.10р. про відкладення розгляду справи у зв"язку з неможливістю направлення представника до суду з огляду на перебування його у відряджені (з 18.01.10 по 20.01.10) судом задовольнялось, проте в наступне судове засідання, тобто 04.02.10р. представник відповідача повторно не з"явився, відзиву на позову та витребуваних судом документів не подав. Таким чином, такий вчинок не розцінюється судом як добросовісне користування відповідача своїми правами, оскільки відповідач є юридичною особою, і перебування представника у відряджені не звільняє його від обов"язку направити в суд іншу особу, або з"явитися в суд особисто директору, його заступнику, головному бухгалтеру, тощо.

          За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача в обгрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

          03.03.2009 року між ПП «ДОА «Прикарпатський Альянс»та ЗАТ «Агромаш-ІФ»було укладено Договір № 03/09 на охоронні послуги (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого відповідач, як «Замовник»доручає, а позивач, як «Охорона», здійснює охорону об'єкта, згідно Додатку №1 до Договору (перелік об'єктів, їх дислокація та графік роботи).

          Пунктом 2.1. Договору між позивачем та відповідачем погоджено вартість послуг, що становить З0 000,00 грн. без ПДВ в місяць. Відповідно до п. 2.2 Замовник (відповідач) оплачує послуги Охорони (позивач) до 25 числа поточного місяця, згідно Акту виконаних робіт.

          Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

          Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Позивачем належним чином виконано свої обов'язки згідно умов Договору, що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

          Проте, як свідчать обставини справи та не спростовано відповідачем, останній порушив умови Договору, зокрема, п. 2.2 Договору, здійснив оплату послуг тільки на суму 268 387 грн. 06 коп., (що підтверджується відповідними рахунками фактурами та підписаними Актами виконаних робіт), у зв"язку з чим, виникла заборгованість, яка станом на час розгляду справи у суді складає 152 258 грн. 06 коп. та становить суму основного боргу.

          13 жовтня 2009 року відповідачу надсилалась вимога про сплату заборгованості, доказів виконання якої суду не подано.

          За таких обставин, враховуючи наведене, неподання відповідачем належних доказів, які б спростовували доводи позивача та доказів про оплату заборгованої суми у встановлені договором строки, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення 152 258 грн. 06 коп. основного боргу та наявність підстав для її задоволення.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 4 720 грн. 50 коп. інфляційних втрат та 2 283 грн. 90 коп. 3 % річних.

          Враховуючи той факт, що порушення строків виконання грошового зобов”язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4 720 грн. 50 коп. інфляційних втрат та 2 283 грн. 90 коп. 3 % річних.

          Разом з тим, позивач зазначає, що 03 грудня 2009 року відповідачем надіслано лист позивачу з повідомленням про те, що з 03 грудня 2009 року з 8 години Договір № 03/09 про надання охоронних послуг від 03.03.2009 року буде розірвано. 03 грудня 2009 року позивачем було знято пости охорони на підприємстві відповідача, що підтверджується Актом зняття постів.

          Частиною 2 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за потрібне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

          Згідно п. 8.6. Договору Сторони залишають за собою право на дострокове розірвання Договору з мотивів зміни економічної ситуації в країні, безперспективності та недоцільності ведення спільного бізнесу. В цьому випадку, кожна із Сторін повідомляє другу Сторону за сім днів про бажання припинити свої договірні зобов'язання.

          Згідно п. 8.7. Договору у випадку дострокового розірвання Договору Замовник (відповідач) сплачує Охороні (позивач) штраф в сумі місячної оплати послуг охорони по Договору. Згідно поданого розрахунку, відповідачу нараховано штраф в розмірі 30 000,00 грн.

          Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

          Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.

          Зважаючи на те, що відповідачем не представлено суду доказів надсилання позивачу повідомлення про наміри припинити свої договірні зобов"язання в передбачені договором терміни (п. 8.6 Договору), чим порушено умови Договору щодо дострокового його розірвання, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення штрафу в розмірі 30 000 грн.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 193, 188 Господарського кодексу України, ст. 526, ст. 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

          Стягнути з ЗАТ "Агромаш-ІФ", вул. Височана, 18, м. Івано-Франківськ, 76000 (п/р 260080101341, МФО 380054 ТОВ КБ "Фінансова ініціатива", ідент. код 32873954) на користь приватного підприємства "Детективно-Охоронне агенство "Прикарпатський альянс", вул. Тролейбусна, 8/57, м. Івано-Франківськ, 76000 (код ЄДРПОУ 34084151, р/р 26003640528, МФО 385305 Львівська філія ВАТ "Кредитпромбанк") - 152 258 грн. 06 коп. основного боргу, 4 720 грн. 50 коп. інфляційних втрат, 2 283 грн. 90 коп. 3% річних, 30 000 грн. штрафу, 1 892 грн. 62 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Фрич М.М.

                                                            рішення підписане 09.02.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______