Рішення № 78116951, 22.10.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року Справа № 0440/6282/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

20.08.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №31/1319 від 08.06.2018 року за платежем транспортний податок за 2018 рік на суму 18750,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до договору купівлі-продажу, Акту огляду реалізованого транспортного засобу вартість автомобіля позивача є меншою ніж середньоринкова вартість транспортного засобу, який є об'єктом оподаткування відповідно до пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, крім того, позивач посилається на інформацію, отриману із сайтів офіційних дилерів, які займаються продажем автомобілів тієї ж марки, відповідно до якої ціни на аналогічні автомобілі починаються з 1.1 - 1.2 млн.грн.

Крім того, позивач зазначає, що в порушення пп.267.6.2 ст.267 Податкового кодексу України, позивачем було отримано оскаржуване податкове повідомлення-рішення після 01.07.2018 року.

27.08.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

21.09.2018 року відповідач надіслав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що транспортний податок позивачу за 2018 рік нараховано на підставі інформації опублікованій на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до яких автомобіль позивача є об'єктом оподаткування у 2018 році.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу №5621/2018/26, ОСОБА_1 є власницею автомобіля марки LAND ROVER модель Discovery Sport 2018 року випуску, згідно Акту огляду реалізованого транспортного засобу №5621/18/000163 від 17.04.2018 року, вказане авто має об'єм двигуна - 1999 см.куб.

Також, у вищевказаних Договорі та Акті, вказана вартість зазначеного транспортного засобу - 1 305 828, 00 грн.

08.06.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №31/1319, яким визначено суму податкового зобов'язання за транспортним податком з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 18750,00 грн.

З метою визнання протиправними та скасування вищевказаного рішення, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Щодо посилання позивача на те, що в порушення пп.267.6.2 ст.267 Податкового кодексу України, позивачем було отримано оскаржуване податкове повідомлення-рішення після 01.07.2018 року суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.267.6.2 ст.267 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Згідно долученої до позовної заяви роздруківки із сайту «Укрпошти», інформації щодо штрих-кодового ідентифікатору, присвоєного конверту, в якому позивачу направлялося оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вказане відправлення прийняте у відділенні поштового зв'язку 27.06.2018 року, що підтверджує виконання відповідачем вимог Податкового кодексу України, оскільки надіслано до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо правомірності нарахування позивачу транспортного податку у 2018 р. суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (в редакції закону від 20.12.2016).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3723 гривень, тобто середньоринкова вартість легкового автомобіля, який є об'єктом оподаткування транспортним податком на 2018 рік, має становити не менше 1 396 125, 00 грн.

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (далі - Методика) встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 Методики встановлено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2018 році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики).

На коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно додатком 1 та додатком 2 Методики впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів.

Станом на 01.01.2018 до переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, який розміщений на офіційному сайті Мінекономрозвитку віднесено LAND ROVER, модель Discovery Sport, об'єм циліндрів двигуна - 2,0, тип пального - дизель, рік випуску - до одного року включно.

Також, до відзиву відповідачем долучено, роздруківку з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку, відповідно до якого, вартість автомобіля марки LAND ROVER модель Discovery Sport з об'ємом циліндрів двигуна - 2,0, 2018 року випуску, тип пального - дизель, за податковий період 2018 року складає 1 476 107, 18 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що технічні характеристики автомобіля, зазначеного у вказаному переліку, та наданій роздруківці не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача, позаяк відповідно до Акту огляду реалізованого транспортного засобу №5621/18/000163 від 17.04.2018 року на підставі договору купівлі-продажу №5621/2018/26 від 12.04.2018 року, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач є власником автомобіля марки LAND ROVER, модель Discovery Sport, 2018 року випуску, з об'ємом двигуна 1999 куб.см., а отже вказаний автомобіль не входить до переліку автомобілів з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року.

Суд зазначає, що положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).

Проте, відповідач не вказав на наявність норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об'єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку.

Суд вважає, що вирішення спору у цій справі на користь платника податків обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних правовідносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при пред'явленні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 705,00 грн., що підтверджується оригіналом платіжного доручення від 17 серпня 2018р. №0.0.1111317162.1.

Відтак, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог, присудженню на користь позивача підлягає вся сума судового збору в розмірі 705,00 грн.

Керуючись ст. 139, 243-250 КАС України,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №31/1319 від 08.06.2018 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №31/1319 від 08.06.2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 705,00 грн. (сімсот п'ять гривень нуль копійок.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного

суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв