
Справа № 163/1704/18
Провадження № 2-а/163/97/18
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2018 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Чишія С.С.
з участю секретаря Філімонюк О.М.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Клекоцюка Р.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
в с т а н о в и в :
У позовній заяві ОСОБА_3 просить скасувати постанову у справі про порушення митних правил №3967/20500/18 від 29.08.2018 року, якою на нього за ст.485 МК України накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 88331,43 гривень, та провадження в справі закрити.
Заперечує обвинувачення в заявлені в митній декларації на автомобіль «Рено Меган Сценік» неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, та надання органу доходів і зборів документів з такими неправдивими відомостями. Стверджує, що транспортний засіб та документи на нього особисто отримав в Польщі перед українським кордоном від громадянина Литовської Республіки, якому за автомобіль сплатив 3450 Євро. На польській митниці вивезення автомобіля здійснювалось у звичайному порядку без оформлення його експорту з території ЄС та повернення ПДВ відправнику. На українській митниці жодні сумніви у достовірності отриманих ним від продавця автомобіля документів у працівників митниці та прикордонної служби не виникли. Ці документи не є підробленими та у встановленому порядку недійсними не визнавались. Саме декларування проводилося декларантом по договору, митна вартість визначалась за шостим(резервним) методом на підставі наявної в митному органі цінової інформації. Про компанію «UAB T&aро;S», яка по литовських документах виступає продавцем транспортного засобу, йому нічого не відомо і в договірних правовідносинах з нею перебував. Відповідач неповно з'ясував фактичні обставини, надав перевагу отриманим від литовських митних органів документам, хоча вони свідчать лише про незавершену митну процедуру по оформленню експорту автомобіля. Умислу та мети на неправомірне зменшення розміру митних платежів не мав і це не доведено оскаржуваною постановою. Крім того, вважає, що відповідач притягнув його до відповідальності поза межами встановленого для цього шестимісячного строку, оскільки порушення є разовим і закінченим, а не триваючим.
На позовну заяву представник відповідача подав відзив, у якому вказав на доведеність вини позивача у вчиненні порушення митних правил отриманими в порядку ст.352 МК України від литовських митних органів документами. Вважає, що покупець автомобіля «Рено Меган Сценік» за литовськими документами ОСОБА_7 придбав цей автомобіль в Литовській Республіці в компанії UAB «T&aнн;S MOBILE» за 6950 євро спеціально для позивача ОСОБА_3 Автомобіль ОСОБА_7 доставив до Республіки Польща та разом з ОСОБА_3 на підставі власноручно заповненої фактури перетнув кордон на в'їзд в Україну. Відповідно у митному відношенні автомобіль було оформлено за іншими документами, ніж за якими було здійснено його придбання в Литовській Республіці. Попереднє повідомлення про митне оформлення автомобіля було подане особисто позивачем, яке в подальшому разом з рахунком від 14.12.2017 року із визначеною вартістю ввезеного автомобіля у 3450 євро він надав декларанту ПП «Респект Брок». Звернув увагу на те, що наданий позивачем рахунок-фактура вчинений на бланку, який заповнений власноручно та без відміток(печаток) компанії продавця. Посилаючись на судову практику та відсутність на момент митного оформлення автомобіля інших документів, отриманих в подальшому від литовських митних органів, заперечив накладення стягнення поза межах встановленого строку.
Позивач в судові засідання не з'явився, свої права та інтереси доручив представляти представнику ОСОБА_1
В судовому засіданні 24.10.2018 року представник позивача позов підтримав з наведених у ньому підстав. Представник відповідача позов не визнав, висловив доводи аналогічні відзиву. В цьому судовому засіданні судом досліджені письмові докази.
У призначене на 27.11.2018 року судове засідання представник позивача не з'явився, в канцелярію суду подав заяву про підтримання позову та проведення засідання за його відсутності.
Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
Митне оформлення легкового автомобіля «Рено Меган Сценік», ідентифікаційний номер НОМЕР_2, здійснене 15.12.2017 року посадовою особою митного поста «Луцьк» Волинської митниці ДФС за поданою декларантом(митним брокером) ПП «Респект Брок» ОСОБА_8 митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205090/2017/060294.
Згідно рахунку-фактури від 14.12.2017 року №10-55 вказаний транспортний засіб був проданий громадянином ОСОБА_9 громадянину ОСОБА_3 за 3450 євро.
За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 133634,80 гривень було нараховано та сплачено 48626,04 гривень митних платежів.
На адресу Державної фіскальної служби України надійшов запит литовських митних органів про підтвердження митного оформлення ввезення або реєстрації в Україні автомобілів, серед яких також «Рено Меган Сценік», ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
Згідно експортної митної декларації Литовської Республіки №17LTKR1000EK0F4F96 та рахунку-фактури(документа під назвою «Pazyma-Saskaita») серії TSN №2294 автомобіль «Рено Меган Сценік» був проданий литовською компанією UAB «T&aбі;S MOBILE» громадянину ОСОБА_7 за ціною 6950 євро.
З огляду на різницю у вартості транспортного засобу, заявленої і прийнятої під час митного оформлення стосовно литовської експортної митної декларації, різниця розміру митних платежів становить 29443,81 гривень, що визначено службовою запискою УАМП Волинської митниці.
26.07.2018 року інспектор Волинської митниці ДФС склав щодо ОСОБА_3 протокол про порушення митних правил №3967/20500/18 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_3 через декларанта ОСОБА_8 під час митного оформлення автомобіля «Рено Меган Сценік» вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 29443,81 гривень, тобто заявив в митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості самого товару, та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.
29.08.2018 року в.о. начальника Волинської митниці Шелігацький Є.С. виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу №3967/20500/18 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 88331,43 гривень.
Таким чином, аналіз досліджених у справі доказів свідчить, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та головним доказом для притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення були одержані від литовських митних органів експортна митна декларація №17LTKR1000EK0F4F96 та рахунок-фактура від 14.12.2017 року.
Між відомостями цієї експортної декларації і наданими для митного оформлення транспортного засобу на території України документами дійсно є невідповідність, як щодо вартості транспортного засобу, так і щодо його покупця.
Однак сама по собі експортна декларація доводить лише факт початку процедури оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу в Литовській Республіці. Вона жодним чином не виключає можливості переходу прав на автомобіль після такого оформлення до інших осіб, в тому числі, до продавця, зазначеного в поданих до митного оформлення документах, - ОСОБА_9.
Доводи представника відповідача щодо придбання ОСОБА_7 автомобіля спеціально для позивача жодним належним доказом у справі не підтверджені.
Факт спільного перетину митного кордону України позивача та ОСОБА_7 на придбаному автомобілі, у підтвердження чого представником відповідача до відзиву надано витяг з бази АСМО «Інспектор», не доводить протиправних дій позивача і в той же час не спростовує наявності між ним та ОСОБА_9 договірних правовідносин.
Крім цього, в силу ч.2 ст.77 КАС України відповідач не може посилатись на вказаний витяг як на доказ, оскільки в основу оскаржуваного рішення він покладений не був, а причин неможливості його отримання до прийняття оскаржуваної постанови відповідачем не наведено. Тому зазначений витяг не може слугувати доказом винуватості позивача.
Волинська митниця ДФС, взявши до уваги єдиним і беззаперечним доказом документи литовських митних органів, не перевірила усіх фактичних обставин, зокрема щодо завершення експорту товару, опитування ОСОБА_7, який значиться покупцем цього автомобіля за литовськими документами.
Отже, факт придбання автомобіля позивачем у громадянина ОСОБА_9 по справі не спростований.
З наведених міркувань суд вважає, що самі по собі документи митних органів Литовської Республіки не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_3 у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару.
Такі документи лише свідчать, що литовська компанія UAB «T&aє,;S MOBILE» задекларувала, але не здійснила експорт транспортного засобу з ЄС.
При цьому митниця під час розгляду справи про порушення митних правил жодним чином не обумовила підстав надання переваги в доказовій силі документам Литовської Республіки, аніж тим, що подані до митного оформлення на Волинській митниці ДФС.
Суд також бере до уваги, що заявлена декларантом митна вартість транспортного засобу згідно з митною декларацією №UA205090/2017/060294 визначена за передбаченим ст.64 МК України резервним методом, з яким погодилась митниця.
Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Аналіз досліджених доказів свідчить, що по справі достатніх доказів такої вини і мети в діях позивача не зібрано.
Висновки відповідача щодо винуватості позивача ґрунтуються виключно на припущеннях, що в силу ст.62 Конституції України є неприпустимим.
Виходячи з наведеного, законних підстав для притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за даною нормою у відповідача не було.
Доводи позивача про притягнення його до відповідальності поза межами встановленого для цього строку є помилковими, оскільки в розумінні ч.2 ст.467 МК України передбачене ст.485 МК України правопорушення є триваючим.
Однак зазначене не впливає на вищевикладені висновки суду щодо самих фактичних обставин справи.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими і доведеними, а оскаржуваний індивідуальний акт суб'єкта владних повноважень - протиправним і підлягає скасуванню.
У зв'язку з цим та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає повному задоволенню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд
у х в а л и в :
Позов задовольнити повністю.
Постанову в.о. начальника Волинської митниці ДФС Шелігацького Євгенія Сергійовича від 29.08.2018 року в справі про порушення митних правил №3967/20500/18 про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 88331,43 гривень, визнати протиправною і скасувати.
Провадження в справі про порушення митних правил №3967/20500/18 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення через Любомльський районний суд.
Ім'я позивача - ОСОБА_3; місце проживання: АДРЕСА_1; РНОКПП - НОМЕР_1.
Найменування відповідача - Волинська митниця ДФС; місце знаходження: вулиця Призалізнична 13, село Римачі Любомльського району Волинської області; код ЄДРПОУ - 39472698.
Головуючий : суддя С.С.Чишій
Судове рішення № 78115760, Любомльський районний суд Волинської області було прийнято 27.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 163/1704/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: