Рішення № 78115148, 22.11.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2842/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Індастрі" (61017, м. Харків, вул. Лозівська, 3) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль" (61035, м. Харків, вул. Каштанова, 1А) про стягнення 268.192,53грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

16.10.2018 ТОВ виробнича компанія "Індастрі" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "АМКІФ Профіль" в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача сумну заборгованості з урахуванням штрафних санкції у розмірі 268.192,53грн.

В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки від 07.03.2017 №2494 в частині оплати вартості поставленого товару. В якості правових підстав посилається на норми статей 11, 22, 526, 530, 546, 549, 551, 612, 623-624, 655, 670, 692 та статті 173-175, 179, 193, 199, 232, 265-267 ГК України.

Позивач позов підтримує. Присутній у судовому засіданні 22.11.2018 представник позивача просить суд задовольнити позов повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання 22.11.2018 не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами. про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Між ТОВ виробнича компанія «Індастрі» (Постачальник) та ТОВ «АМКІФ Профіль» (Покупець) було укладено Договір поставки від 07.03.2017 №2494 (надалі – Договір, т. I, ас. 11-13), відповідно до предмету якого Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця металеві вироби (Товар) найменування, кількість, комплектність, ціна та асортимент якого визначені у Специфікаціях на кожну окрему партію Товару та/або рахунках-фактурах та підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами, а Покупець приймає на себе зобов’язання прийняти такий Товар та оплатити йог повну вартість згідно умов Договору (пункт 2.1. Договору).

У відповідності до пункту 3.3. Договору розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування 100% передоплати вартості кожної партії Товару з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Постачальника. Специфікацією можуть бути визначені інші умови оплати.

Згідно з пунктом 3.4. Договору Постачальник має право постачати Товар без одержання передоплати Покупця. У цьому випадку Покупець зобов’язується оплатити Товар без одержання передоплати Покупця. У цьому випадку Покупець зобов’язується оплатити поставлений Товар в строк до 14 календарних днів з моменту фактичного одержання Товару.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31 грудня 2017 року та продовжує свою дію на новий річний термін на тих самих умовах, якщо жодна іщ сторін за 20 днів до закінчення терміну його дії не заявила про припинення (пункт 8.1. Договору).

Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання умов пункту 3.4. Договору ним було здійснено поставку товару відповідачеві, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних від 17.09.2018 №РН-0430385 на суму 162.640,55грн. та від 19.09.2018 №РН-0430430 на суму 46.642,51грн., які підписані сторонами та скріплені їх печатками (т. I, а.с. 15, 18).

Зазначений у вищевказаних видаткових накладних товар було отримано уповноваженим представником відповідача ОСОБА_2 на підставі довіреностей від 17.09.2018 №411 та від 19.09.2018 №416 (т. I, а.с. 16, 19).

Однак, в порушення умов спірного Договору, відповідач не розрахувався за поставлений товар. Станом на момент звернення з даним позовом до суду заборгованість складає 209.283,06грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для визнання позовних вимог у частині стягнення заборгованості в розмірі 209.283,06грн. законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно приписів статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 6.2., 6.3. Договору за прострочення строку проведення платежів проти строку, передбаченого умовами Договору, Постачальник має право нарахувати та стягнути з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення. Пеня нараховується за весь час прострочення платежу до повного погашення заборгованості. За прострочення більш ніж на 30 днів строку проведення платежів, передбаченого умовами Договору, до Покупця крім пені може бути застосована штрафна санкція в розмірі 20% вартості затриманої оплатою партії Товару.

На підставі вказаної норми позивач здійснив нарахування відповідачу пені на загальну суму 7.568,70грн. по кожній видатковій накладній до 08.11.2018 включно та штрафу в розмірі 41.856,61грн.

Суд зазначає, що передбачені договором штрафні санкції за вказані порушення умов договору відповідають приписам чинного законодавства.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку штрафу встановлено його обґрунтованість та арифметичну вірність, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Натомість, заявлений позивачем період нарахування пені по кожній видатковій накладній не відповідає обставинам справи.

Суд зазначає, що з урахувань положень пункту 3.4. Договору та статті 253 ЦК України (перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок) початком нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано, тобто 02.10.2018 за видатковою накладною від 17.09.2018 №РН-0430385 та 04.10.2018 за видатковою накладною від 19.09.2018 №РН-0430430.

Здійснивши за допомогою програми "ЛЗ Підприємство 9.5.3." перерахунок пені, суд визначає, що її розмір з урахуванням обставин спору становить за видатковою накладною від 17.09.2018 №РН-0430385 – 6.095,68грн., за видатковою накладною від 19.09.2018 №РН-0430430 – 1.656,13грн. А отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в загальному розмірі 7.430,73грн. В іншій частині (137,97грн.) пеня нарахована безпідставно.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами пункту 6.5. Договору сторони погодили, що за прострочення проведення платежів Покупець сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також двадцять процентів річних від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами.

Позивачем під час розрахунку 20% річних за користування чужими грошовими коштами допущені такі ж самі помилки як і в розрахунку пені.

Здійснивши перерахунок 20% річних, суд визначає, що її розмір становить у загальному розмірі 4.303,56грн. В іншій частині (168,78грн.) 20% річних нараховані безпідставно.

Також позивачем невірно розраховано суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суд визначає, що їх розмір становить 3.557,81грн. Саме цей розмір інфляційних підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В іншій частині (1,454,01грн.) інфляційні нараховані безпідставно.

Відповідні розрахунки пені, 20% річних та інфляційних долучено судом до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3.996,51грн. покладаються на відповідача, в іншій частині - 26,37грн. залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль" (61035, м. Харків, вул. Каштанова, буд. 1А, код ЄДРПОУ 40721762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Індастрі" (61017, м. Харків, вул. Лозівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 23764970) основний борг у розмірі 209.283,06 грн., пеню в розмірі 7.430,73 грн., штраф у розмірі 41.856,61 грн., штраф у розмірі 41.856,61 грн., інфляційні в сумі 3.557,81 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 3.996,51 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.11.2018 р.

Суддя ОСОБА_3

/справа №922/2842/18/