Рішення № 78114923, 15.11.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1006/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Цісельського О.В.

при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.

За участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

за позовом: 1) фізичної особи-підприємця Тарасевич Оксани Євгенівни (АДРЕСА_1, м. Одеса, 65045)

2) кредитної спілки "КРЕДИТІНВЕСТ" (вул. Проценка, буд. №23/4, м. Одеса, 65031)

до відповідача: фізичної особи-підприємця Білова Сергія Ігоровича (АДРЕСА_2)

про стягнення 79 886,33 грн. та стягнення 49 364,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Тарасевич Оксана Євгенівна та Кредитна спілка "КРЕДИТІНВЕСТ" звернулись до Господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просять суд стягнути з фізичної особи-підприємця Білова Сергія Ігоровича на користь фізичної особи-підприємця Тарасевич Оксани Євгенівни заборгованість по сплаті за користуванням об'єктом оренди у сумі - 35 898,00 грн., штрафу - 30 000,00 грн., суми пені - 9192, 53 грн., суми інфляційного збільшення заборгованості - 3837, 09 грн., 3% річних - 958, 70 грн. та на користь кредитної спілки "КРЕДИТІНВЕСТ" заборгованість за користуванням об'єкта оренди - 35 898, 00 грн., штрафу - 12500, 00 грн., суми неустойки - 697, 97 грн., суми інфляційного збільшення заборгованості - 191,37 грн., 3% річних - 77, 38 грн. та стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

01 січня 2017 р. між Фізичною особою - підприємцем Тарасевич Оксаною Євгенівною (надалі - Позивач-1), громадянкою України ОСОБА_3 та Фізичною .собою - підприємцем Біловим Сергієм Ігоровичем (надалі - Відповідач) був укладений Договір оренди нежилих приміщень №1/05 (надалі іменується «Договір») та згідно з п.1.1 Договору Орендодавці надають в оренду Орендареві нерухоме майно: на період з Д.01.2017 року до 31.01.2017 року нежилі підвальні приміщення №504 загальною площею 188,9 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 та на період з 01.02.2017 року нежилі підвальні приміщення №504 загальною площею138,9 кв.м. що розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

Вказані приміщення належать в рівних частинах на праві власності таким чином:

1/2 частина нежилих підвальних приміщень №504 належить Тарасевич Оксані Євгенівні на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 26.09.2005 р. за реєстровим № 3822, зареєстрованого в державному реєстрі правочинів приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 26.09.2005 р. за № 856314, та в Комунальному підприємстві «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 18.10.2005 року у книзі на стор. 125, номер запису 2364; реєстраційний номер 7765168;

? частина належало ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 28.07.2009р. за реєстровим № 2510, зареєстрованого в державному реєстрі правочинів приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 28.07.2009р. за № 3550088, та в Комунальному підприємстві «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 27.08.2009 року у книзі на стор. 89 неж. - 132, номер запису 2364; реєстраційний номер 7765168;

Відповідно до п.2.2. Договору загальний термін оренди по даному Договору встановлено до 31.12.2017 року включно.

Термін оренди нежилого підвального приміщення №504 загальною площею 188,9 кв.м., що розташованого за адресою: АДРЕСА_3 складає період з 01.01.2017 по 31.01.2017 року, який закінчується та повертається шляхом підписання акту приймання-передачі приміщення.

Подальша оренда приміщення №504 загальною площею 138,9 кв.м. починається терміном з 01.02.2017 до 31.12.2017 року, який закінчується та повертається шляхом підписання акту приймання-передачі приміщення.

Позивач свої зобов'язання за договором оренди виконав в повному обсязі, у встановлені Договором строки передав Об'єкт оренди у тимчасове платне користування. Факт передачі майна в оренду Орендарю засвідчується підписаним сторонами актом прийому - передачі від 01.01.2017 року, що є Додатком до Договору оренди нежилого приміщення від 01.01.2017 року.

У відповідності до п.3.1 Орендар зобов'язується щомісяця не пізніше кожного 5 п'ятого) числа місяця, за який здійснюється платіж, сплачувати Орендодавцям орендну плату. За перший місяць оренди орендна плата сплачується в день підписання Сторонами договору та акту прийому-передачі приміщення в повному обсязі, в розмірі 10 000 грн.

У відповідності до п.3.1.1 в день підписання цього договору Орендар сплачує орендну плату за повний календарний останній місяць оренди.

Відповідно до п.3.2. з 01.02.2017 року Орендар повинен сплачувати Орендодавцям орендну плату в сумі 8250,00 грн. щомісяця шляхом перерахування грошових коштів на поточні рахунки Орендодавців або у готівковій формі. Сума що становить 4125,00 грн. сплачується на користь Тарасевич Оксани Євгенівни та сума що становить 4125,00 грн. сплачується на користь ОСОБА_3.

Починаючи з 01.01.2017 року Орендар несвоєчасно сплачував вищезазначені платежі, а починаючи з 03.05.2017 взагалі не здійснив жодного платежу, чим порушив умови Договору.

Відповідно до п. 4.3.14 Договору в разі дострокового розірвання даного Договору незалежно від причин, а також на підставі п.п.7.4 Договору, Орендар зобов'язаний сплатити суму орендної плати за весь термін дії договору, вказаний в п.п.2.2.,7.1. Договору.

Також згідно умов Договору, а саме п.5.2. у випадку несвоєчасної сплати орендної плати або сплати її не в повному обсягу Орендар сплачує Орендодавцям неустойку в розмірі 20 % від суми несвоєчасного сплаченого платежу за кожен день прострочення оплати, а також штраф у сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень у випадку, якщо прострочення будь-якого платежу триває більше, ніж 5 (п'ять) календарних днів.

11 травня 2017р. між ОСОБА_3 (далі "Первісний кредитор" та "Орендодавець") та Кредитною спілкою "Кредитінвест" (далі "Новий Кредитор" та "Позивач 2") було укладено Договір відступлення права вимоги (цесії).

Згідно зі ст.514 Цивільного кодексу України та п.1.1 Договору відступлення права вимоги Первісний кредитор відступає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності до договору оренди нежилого приміщення №1/05 від 01.01.2017 року укладеного між Первісним Кредитором, Позивачем 1 і Біловим Сергієм Ігоровичем (надалі - «Відповідач» та «Боржник»),

Відповідно до п.2 Договору відступлення права вимоги - Новий кредитор (Позивач-2) набуває право вимагати від Відповідача (Боржника) належного виконання наступних обов'язків: сплати боргу по орендній платі за січень-грудень 2017 рік в розмірі 35 898,00 грн., штраф за несвоєчасну сплату орендної плати за договором - 12 500,00 грн., пеню - 697,97 грн., 3% річних - 77,38 грн., сума інфляційного збільшення заборгованості від простроченої суми - 191,37 грн.

Згідно листа повідомлення про відступлення права вимоги, вих.№б/н від 28.09.17 р., ОСОБА_3 (Первісний кредитор) повідомила відповідача (Боржника), що 11.05.2017 р. було укладено Договір відступлення права вимоги (цесії), згідно якого Відповідач (Боржник) зобов'язаний сплатити Новому Кредитору заборгованість за орендною платою та штрафні санкції за Договором оренди нежитлового приміщення №1/05 від 01.01.2017р., що підтверджується поштовим відправленням про отримання рекомендованого листа від 06.10.2017 р.

27.04.2017 року, 12.10.2017 року орендарю направлялись письмові претензії про сплату заборгованості по орендній платі.

Однак зазначені претензії були проігноровані та не були виконанні у вказані строки, чим порушено норми ГПК України.

З підстав неналежного виконання відповідачем умов договору оренди нежилих приміщень №1/05 в частині здійснення оплати орендних платежів, позивачі звернулись до Господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2018р., позовну заяву фізичної особи-підприємця Тарасевич Оксани Євгенівни та кредитної спілки "КРЕДИТІНВЕСТ" (вх.№1087/18) було передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Оборотової О.Ю.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.06.2018р., позовну заяву (вх.№1087/18) прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №916/1006/18 за правилами загального позовного провадження.

З підстав перебування судді Господарського суду Одеської області Оборотової О.Ю. у відпустці з 20.08.2018р. по 14.09.2018р., розпорядженням керівника апарату суду Вінцевської О.О. №442 від 29.08.2018р., справу №916/1006/18 призначено до повторного автоматичного розподілу.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2018р., справу №916/1006/18 було передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельського О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.08.2018р. справу №916/1006/18 - було прийнято до провадження зі стадії відкриття провадження у справі суддею Цісельським О.В. та призначено до розгляду.

Представник позивачів в судове засідання, призначене на 15.11.2018р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис уповноваженого представника позивачів на розписці від 24.10.2018р.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, відзив на позов суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Заслухавши пояснення представників позивачів, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.

Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.

Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частинами 1, 3 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Отже, відповідно ч.6 ст.762 ЦК України визначальною умовою звільнення від орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає.

Обставини, що є причиною неможливості використовувати орендоване майно наймачем можуть бути пов'язані як з діяльності наймодавця, так із певними об'єктивними обставинами (проведення ремонту майна внаслідок його пошкодження третіми особами, заборона використання внаслідок прийняття органами влади відповідного рішення тощо).

Визначальною умовою звільнення від орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачами в позовній заяві, відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та договору оренди нежилих приміщень №1/05 від 01.01.2017р. договірні зобов'язання щодо оплати орендних платежів не виконані належним чином, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед фізичною особою-підприємцем Тарасевич Оксаною Євгенівною в сумі 35 898,00 грн., а перед кредитною спілкою "КРЕДИТІНВЕСТ" у відповідача виникла заборгованість в сумі 35 898,00 грн.

З врахуванням наведеного, стягненню з відповідача на користь фізичної особи-підприємця Тарасевич Оксани Євгенівни підлягає сума заборгованості, встановлена судом в загальному розмірі 35 898,00 грн. та на користь кредитної спілки "КРЕДИТІНВЕСТ" підлягає заборгованість, встановлена судом в розмірі 35 898,00 грн.

Крім того, позивачами заявлено до стягнення з відповідача 3% річних, інфляційні, штраф та пеню.

Досліджуючи позовні вимоги ФОП Тарасевич О.Є. про стягнення з відповідача 3% річних, суд зазначає наступне:

У відповідності з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за договором.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних в сумі 958,70 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Щодо позовної вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних, суд зазначає наступне:

Системний аналіз законодавства України свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст.625 Цивільного кодексу України.

Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення яких передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

У зв'язку з тим, що в країні відбулись інфляційні процеси, то позивач має право на збереження реальної величини грошових коштів, строк оплати яких настав, але не сплачених.

При цьому, суд зазначає, що сума інфляційних втрат повинна розраховуватись за весь період прострочення, тобто з урахуванням як інфляційних процесів так і дефляційних процесів, що мали місце в період такого прострочення.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр".

Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок позивача інфляційних, судом встановлено позивачем було його здійснено неналежним чином, у зв'язку з чим, судом було самостійно обраховано інфляційні, наступним чином:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції06.05.2017 - 05.06.201711292.921.013146.8111439.7306.06.2017 - 05.07.201715514.371.016248.2315762.6006.07.2017 - 05.08.201719436.801.00238.8719475.6706.09.2017 - 05.10.201728200.961.020564.0228764.9806.10.2017 - 05.11.201736154.281.012433.8536588.1306.11.2017 - 16.05.201838181.391.0642428.6340610.02Отже, за самостійним розрахунком суду інфляційні ФОП Тарасевич О.Є. складають 3 860,41 грн., але у зв'язку з тим, що ФОП Тарасевич О.Є. було заявлено інфляційні в меншому розмірі в сумі 3 837,09 грн., стягненню з відповідача на користь ФОП Тарасевич О.Є. підлягають інфляційні в сумі 3 837,09 грн.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені ФОП Тарасевич О.Є., суд зазначає наступне:

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.

Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

За грошовим зобов'язанням боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У випадках, передбачених законом, штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань стягуються судом у доход держави (ст.232 ГК України).

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Перевіривши розрахунок ФОП Тарасевич О.Є. пені в сумі 9 192,53 грн., суд встановив, що його здійснено неналежним чином, у зв'язку з чим, судом було самостійно обраховано пеню наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення9125.0002.01.2017 - 12.01.20171114.0000 %0.077 %*77.005125.0013.01.2017 - 26.01.20171414.0000 %0.077 %*55.045125.0027.01.2017 - 29.01.2017314.0000 %0.077 %*11.792625.0030.01.2017 - 05.02.2017714.0000 %0.077 %*14.106750.0006.02.2017 - 28.02.20172314.0000 %0.077 %*119.104750.0001.03.2017 - 02.03.2017214.0000 %0.077 %*7.294750.0003.03.2017 - 05.03.2017314.0000 %0.077 %*10.938875.0006.03.2017 - 15.03.20171014.0000 %0.077 %*68.086875.0016.03.2017 - 23.03.2017814.0000 %0.077 %*42.194875.0024.03.2017 - 05.04.20171314.0000 %0.077 %*48.629000.0006.04.2017 - 10.04.2017514.0000 %0.077 %*34.527500.0011.04.2017 - 13.04.2017314.0000 %0.077 %*17.267500.0014.04.2017 - 02.05.20171913.0000 %0.071 %*101.517023.0003.05.2017 - 05.05.2017313.0000 %0.071 %*15.0111148.0006.05.2017 - 25.05.20172013.0000 %0.071 %*158.8211148.0026.05.2017 - 05.06.20171112.5000 %0.068 %*83.9915273.0006.06.2017 - 05.07.20173012.5000 %0.068 %*313.8319398.0006.07.2017 - 06.07.2017112.5000 %0.068 %*13.2919398.0007.07.2017 - 03.08.20172812.5000 %0.068 %*372.0219398.0004.08.2017 - 05.08.2017212.5000 %0.068 %*26.5723523.0006.08.2017 - 05.09.20173112.5000 %0.068 %*499.4627648.0006.09.2017 - 14.09.2017912.5000 %0.068 %*170.4327648.0015.09.2017 - 05.10.20172112.5000 %0.068 %*397.6831773.0006.10.2017 - 26.10.20172112.5000 %0.068 %*457.0131773.0027.10.2017 - 05.11.20171013.5000 %0.074 %*235.0335989.0006.11.2017 - 14.12.20173913.5000 %0.074 %*1038.2635989.0015.12.2017 - 25.01.20184214.5000 %0.079 %*1200.9535989.0026.01.2018 - 01.03.20183516.0000 %0.088 %*1104.3235989.0002.03.2018 - 12.04.20184217.0000 %0.093 %*1408.0135989.0013.04.2018 - 16.05.20183417.0000 %0.093 %*1139.82Таким чином, за самостійним розрахунком суду, пеня складає 9 241,93 грн., але з врахуванням того, що ФОП Тарасевич О.Є. пеню заявлено в меншому розмірі в сумі 9 192,53 грн., стягненню з відповідача на користь ФОП Тарасевич О.Є. підлягає пеня в розмірі 9 192,53 грн.

Досліджуючи позовні вимоги ФОП Тарасевич О.Є. про стягнення з відповідача штрафу в сумі 30 000,00 грн., суд зазначає наступне:

Згідно п.5.2. Договору оренди, Орендар сплачує Орендодавцям неустойку в розмірі 20% від суми несвоєчасного сплаченого платежу за кожен день прострочення оплати, а також штраф у сумі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч) гривень у випадку, якщо прострочення будь-якого платежу триває більше, ніж 5 (п'ять) календарних днів.

При цьому при наявності заборгованості Орендаря по орендній платі більш чим за 30 календарних днів, Орендодавці мають право відмовитись від цього Договору в односторонньому порядку. В такому випадку цей Договір є розірваним з моменту отримання Орендарем повідомлення від Орендодавців про відмову від Договору.

Отже, з врахуванням зазначеного, судом встановлено, що сторонами в договорі оренди нежилих приміщень №1/05 було визначено, що у разі прострочення будь-якого платежу більш, ніж на 5 календарних днів, у орендодавців (позивачів) виникає право щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5 000,00 грн.

З матеріалів справи, судом було встановлено, прострочка відповідача по сплаті орендних платежів триває більш ніж 5 днів, у зв'язку з чим, позивачі правомірно звернулись до суду із позовною вимогою про стягнення з відповідача штрафу.

Проте, з врахуванням положень п.5.2. договору оренди нежилих приміщень №1/05, суд дійшов висновку, що передбачена сума штрафу складає 5 000,00 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь ФОП Тарасевич О.Є. підлягає сума штрафу в сумі 2 500,00 грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь ФОП Тарасевич О.Є. штрафу в сумі 27 500,00 грн. - суд відмовляє.

Поряд з цим, суд зазначає, що за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 11.05.2017р. від первісного кредитора ОСОБА_3 (Орендодавець) до нового кредитора кредитної спілки "КРЕДИТІНВЕСТ" перейшло право вимоги від відповідача належного виконання всіх зобов'язань за договором оренди нежилих приміщень №1/05 та пов'язаних збитків, а саме:

- заборгованість з орендної плати за договором оренди за січень-грудень 2017р., в розмірі 35 898,00 грн.,

- штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати за договором в - розмірі 12 500,00 грн.;

- пеню в розмірі 697,97 грн.;

- 3% річних в розмірі 77,38 грн.,

- інфляційні в розмірі 191,37 грн.

Суд зазначає, що станом на час розгляду даної справи, договір про відступлення права вимоги є чинним.

Досліджуючи позовні вимоги кредитної спілки "КРЕДИТІНВЕСТ" неустойки у вигляді пені в сумі 697,97 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Досліджуючи позовні вимоги кредитної спілки "КРЕДИТІНВЕСТ" 3% річних в сумі 77,38 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Позовні вимоги кредитної спілки "КРЕДИТІНВЕСТ" про стягнення інфляційних в сумі 191,37 грн., відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Щодо заявлених позовних вимог кредитної спілки "КРЕДИТІНВЕСТ" про стягнення штрафу, суд зазначає наступне:

З врахуванням положень п.5.2. договору оренди нежилих приміщень №1/05, суд дійшов висновку, що передбачена загальна сума штрафу складає 5 000,00 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь кредитної спілки "КРЕДИТІНВЕСТ" підлягає сума штрафу в сумі 2 500,00 грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь ФОП Тарасевич О.Є. штрафу в сумі 10 000,00 грн. - суд відмовляє.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З врахуванням вищенаведеного, позовні позивачів підлягають судом частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, зокрема на користь ФОП Тарасевич О.Є. в сумі 577,76 грн. та на користь КС "КРЕДИТІНВЕСТ" в сумі 702,51 грн.

Керуючись ст.ст.13, 76, 86, 129, 130, 185, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Білова Сергія Ігоровича (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця Тарасевич Оксани Євгенівни (АДРЕСА_1, м. Одеса, 65045, код НОМЕР_2) заборгованість по сплаті за користування об'єктом оренди в сумі 35 898 (тридцять п'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 00 коп., штраф в сумі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп., пеню в сумі 9 192 (дев'ять тисяч сто дев'яносто дві) грн. 53 коп., інфляційні в сумі 3 837 (три тисячі вісімсот тридцять сім) грн. 09 коп., 3% річних в сумі 958 (дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 70 коп. та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 577 (п'ятсот сімдесят сім) грн. 76 коп.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Білова Сергія Ігоровича (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь кредитної спілки "КРЕДИТІНВЕСТ" (вул. Проценка, буд. №23/4, м. Одеса, 65031, код 34444011) заборгованість по сплаті за користування об'єктом оренди в сумі 35 898 (тридцять п'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 00 коп., штраф в сумі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп., пеню в суму 697 (шістсот дев'яносто сім) грн. 97 коп., інфляційні в сумі 191 (сто дев'яносто одна) грн. 37 коп., 3% річних в сумі 77 (сімдесят сім) грн. 38 коп. та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 702 (сімсот дві) грн. 51 коп.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст рішення складено 26 листопада 2018 р.

Суддя О.В. Цісельський