Рішення № 78114699, 22.11.2018, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 рокуСправа № 912/2765/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи № 912/2765/18

за позовом: Керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області, 27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Гагаріна, 7 в інтересах держави в особі Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, 26555, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Незалежності, буд. 5

до відповідача: Фізичної особи-підприємець Канталінського Олега Борисовича, 26555, АДРЕСА_1

про звільнення та повернення приміщення

Представники:

від прокуратури - Олаг О.С., посвідчення №042560 від 30.03.16, прокурор відділу;

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керівник Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області (далі - Прокурор) звернувся до господарського суду з позовом № 69-16-1855-11867вих.18 від 14.10.2018 в інтересах держави в особі Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, який містить вимоги до Фізичної особи-підприємця Канталінського Олега Борисовича про звільнення та повернення Побузькій селищній раді частини нежитлового приміщення (магазину) площею 12.70 кв.м. вартістю 56493,46 грн, що знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, 33, смт. Побузьке, Голованівського району Кіровоградської області, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог Прокурором зазначено про те, що укладений між Побузькою селищної ради Голованівського району Кіровоградської області та Фізичною особою-підприємцем Канталінським Олегом Борисовичем Договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області від 31.03.2017 № б/н не містить такої істотної умови договору, як об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), в зв'язку з чим є неукладеним. Вимогу заявлено на підставі статей 1212 та 1213 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 26.10.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 912/2765/18 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.11.2018.

Позивач та відповідач участь повноважних представників в підготовчому засіданні 22.11.2018 не забезпечили, хоча належним чином повідомленні про місце, дату та час засідання суду.

Натомість, 12.11.2018 від Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області надійшла заява № 02-19/1597 від 05.11.2018, відповідно до якої позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить справу розглядати без участі його представника.

12.11.2018 від Фізичної особи-підприємець Канталінського Олега Борисовича надійшла заява від 05.11.2018 про визнання позовних вимог. Крім того, згідно вказаної заяви відповідач просить розглянути справу без його участі та ухвалити рішення у підготовчому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка в засідання суду обов'язковою не визнавалась, та є правом а не обов'язком учасників справи, господарський суд вважає за можливе розглянути справу без уповноважених представників сторін за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Частинами 1, 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В підготовчому засіданні 22.11.2018 прокурор підтримав заявлені позовні вимоги, просив задовольнити поданий позов в повному обсязі та ухвалити рішення у господарській справі №912/2765/18 за результатами підготовчого провадження.

Враховуючи викладене, беручи до уваги визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення в підготовчому засіданні 22.11.2018.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" надає право прокурору здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення таких інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999р. прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор посилається на те, що суб'єктом владних повноважень - органом місцевого самоврядування не було вжито заходів щодо повернення незаконно наданого у користування комунального майна, керівник Новоукраїнської місцевої прокуратури представляє інтереси держави в суді, так як суб'єкт владних повноважень не належним чином здійснює цей захист. Територіальна громада смт. Побузьке в особі Побузької селищної ради є власником спірного приміщення, тому набуває статусу позивача.

Враховуючи викладене, даний позов прокурором заявлено на захист інтересів держави, в особі позивача оскільки правовідносини, пов'язані з наданням у користування на умовах оренди нерухомого майна комунальної власності, становлять суспільний та публічний інтерес, а незаконність дій органу місцевого самоврядування, на підставі яких майно комунальної власності передано у користування, такому суспільному інтересу не відповідає.

Приписами ст. 142 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" державну політику у сфері оренди здійснюють Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Господарський суд погоджується з наведеним вище доводами Прокурора та вважає підтвердженими підставами для представництва в суді інтересів держави за поданим позовом і визначеним позивачем.

Матеріалами справи встановлено, що 31.03.2017 між Побузькою селищною радою Голованівського району Кіровоградської області (далі - Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Канталінським Олегом Борисовичем (далі - Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області (далі - Договір), відповідно до п.п. 1.1 розділу 1 якого Орендодавець на підставі рішення сесії Побузької селищної ради №138 від 30.03.2017 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (магазин) (далі - Майно), загальною площею 12,70 м кв, розміщене за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Першотравнева, 33. Майно передається в оренду з метою розміщення об'єкту торгівлі (а.с. 18-26).

Відповідно до розділу 2 Договору Орендар вступає у строкове користування Майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі Майна, а також здійснення авансового платежу згідно з пунктом 3.8. цього Договору. Передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це Майно. Власником майна залишаються територіальні громади сіл, селищ і міст області, а Орендар користується ним протягом строку оренди. Передача Майна в оренду здійснюється за вартістю, яка визначена в акті приймання-передачі орендованого Майна. У разі припинення Договору Майно повертається Орендарем Орендодавцю аналогічно до порядку, встановленому при передачі Майна Орендарю за Договором. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. З цього дня припиняється нарахування орендної плати. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.

Згідно до п.п. 3.1., 3.2. розділу 3 Договору орендна плата становить 203,20 грн в місяць; орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць та перераховується орендодавцю до 10 числа наступного місяця, після року, за який здійснюється платіж.

Розділ 10 Договору передбачає, що останній укладено з 31.03.2017 до 21.02.2020. За ініціативою однієї із сторін Договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством. Чинність Договору припиняється, зокрема, за рішенням господарського суду. У разі припинення або розірвання Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, обов'язок по складанню якого покладається на Орендаря.

31.03.2017 згідно акта приймання-передачі Майно за Договором передано відповідачу (а.с. 26).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди.

У відповідності до ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 2 ст. 180 Господарського кодексу України вказано, що істотними умовами договору є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено вичерпний перелік істотних умов договору оренди комунального майна, серед яких: об'єкт оренди; термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок нарахування амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Частина 2 статті 284 Господарського кодексу України передбачає, що оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 11 Закону України ''Про оренду державного і комунального майна" та абзацу 2 п. 2 Методики затвердженої постановою КМУ № 629 від 10.08.1995 "Про затвердження Методики оцінки об'єктів оренди. Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів", оцінка обов'язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об'єкта оренди була проведена більш як три роки тому.

Пунктом 1 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету міністрів України № 629 від 10.08.1995 (надалі за текстом рішення - Методика) передбачено, що відповідно до цієї Методики проводиться оцінка майна державних підприємств, установ та організацій, іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), що передається в оренду.

Пунктом 2 вказаної Методики встановлено, що оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати.

Оцінка обов'язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об'єкта оренди була проведена більш як три роки тому та те, що передбачені цією Методикою послуги з проведення незалежної оцінки об'єкта оренди (активів, що входять до складу об'єкта оренди) та аудиторської перевірки об'єкта оренди оплачує орендар.

Відповідно до пункту 19 Методики у разі оренди нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна здійснюється його незалежна оцінка.

Відповідно до пункту 3 Методики поняття "незалежна оцінка" вживається у значенні, наведеному у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" незалежною оцінкою майна вважається оцінка, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках оренди майна, що перебуває у комунальній власності.

Перед укладанням договору оренди від 31.03.2017 між Побузькою селищною радою та Фізичною особою-підприємцем Канталінським О.Б., та на теперішній час незалежна оцінка об'єкта оренди з метою визначення вартості майна для відображення її в спірному договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати, не проводилася, про що зазначено у листі Побузької селищної ради № 02-19/487 від 16.04.2018 (а.с. 30).

Отже, ставка орендної плати за частину нежитлового приміщення спільної власності територіальної громади селища встановлено на підставі Методики розрахунку.

Крім того, у договорі оренди від 31.03.2017 взагалі не зазначено вартості приміщення, яке передавалось в оренду.

Вказані факти не спростовано відповідачем, позовні вимоги визнано у повному обсязі.

З вищенаведених фактичних обставин слідує, що органом місцевого самоврядування Побузькою селищною радою при укладенні договору оренди від 31.03.2017 не дотримано вимоги чинного законодавства України.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено загальні вимоги, додержання яких є обов'язковим для чинності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з приписами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Таким чином, оскільки договір оренди від 31.03.2017 не містить такої істотної умови як об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), тому наявні підстави вважати договір оренди майна від 31.03.2017 неукладеним.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 2.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", передбачено, що на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

При цьому, господарський суд враховує ч. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", згідно якої не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 Цивільного кодексу України тощо).

Згідно із ст. 210 та 640 Цивільного кодексу України не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовується до правочину, який не вчинено. Рішенням суду не може бути зобов'язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним засадам цивільного законодавства - свободі договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України). Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої Цивільного кодексу України (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Згідно з ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Оскільки Побузькою селищною радою Голованівського району Кіровоградської області нерухоме майно за Договором передано відповідачу з порушенням приписів законодавства, і як наслідок відсутність у відповідача правових підстав для строкового користування таким майном, враховуючи визнання позову відповідачем, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність повернення Фізичною особою-підприємцем Канталінським Олегом Борисовичем нерухомого майна, переданого в оренду останньому згідно укладеного Договору Побузькій селищній раді Голованівського району Кіровоградської області.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Господарський суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, 50% судового збору у розмірі 881,00 грн покладаються на відповідача, інші 50% судового збору у розмірі 881,00 грн, за наявності відповідного клопотання Прокурора, підлягають поверненню останньому з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 185, 191, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Канталінського Олега Борисовича (26555, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1) звільнити та повернути Побузькій селищній раді Голованівського району Кіровоградської області (26555, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Незалежності, буд. 5, ідентифікаційний код 04366666) частину нежитлового приміщення (магазину) площею 12.70 кв.м. вартістю 56493,46 грн, що знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, 33, смт. Побузьке, Голованівського району Кіровоградської області шляхом складання акту прийому-передачі вказаного приміщення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Канталінського Олега Борисовича (26555, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Прокуратури Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. В.Пермська, 4, ідентифікаційний код 02910025, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р 35215073004600, код класифікації видатків бюджету 2800) 881,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Керівнику Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області за адресою: 27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Гагаріна, 7; Побузькій селищній раді Голованівського району Кіровоградської області за адресою: 26555, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Незалежності, буд. 5; Фізичній особі-підприємцю Канталінському О.Б. за адресою: 26555, АДРЕСА_1; Прокуратурі Кіровоградської області адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4.

Повне рішення складено 27.11.2018.

Суддя В.В.Тимошевська