Рішення № 78114491, 08.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.11.2018Справа № 910/8401/18

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець»

до Приватного підприємства «Рось» в особі Філії «Роменський молочний

комбінат»

про стягнення 1.202.808,40 грн.

судді Сівакової В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

За участю представників сторін:

від позивача Варвась Д.О., довіреність № б/н від 07.06.2018

від відповідача не з'явився

Суть спору :

26.06.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець» до Приватного підприємства «Рось» в особі Філії «Роменський молочний комбінат» про стягнення 1.202.808,40 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами укладено договір про закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № б/н від 03.01.2015, відповідно до якого позивачем в період з 03.01.2015 по 31.07.2015 було передано відповідачу сільськогосподарської продукції на загальну суму 1.400.455,79 грн., що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. Згідно акту звіряння взаєморозрахунків № 259 станом на 30.06.2015 заборгованість відповідача перед позивачем становила 1.315.028,68 грн. В подальшому позивачем ще було здійснено поставку товару на суму 31.359,72 грн., а відповідачем в свою чергу сплачено лише 143.580,00 грн. Враховуючи викладене, позивач звертається з вимогою стягнути з відповідача 1.202.808,40 грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № б/н від 03.01.2015.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Приватного підприємства «Рось», які знаходяться на банківському рахунку №26003010556140 в ПАТ «Укрсоцбанк», м. Ромни, МФО 3000023, на банківському рахунку №26002010554734 в ПАТ «Укрсоцбанк» м. Ромни, МФО 3000023 та інших рахунках належних ПП «Рось», які стануть відомі державному/приватному виконавцю під час виконання ухвали про забезпечення позову у розмірі 1.202.808,40 грн. основної суми боргу та 18.923,13 грн. судового збору, а всього 1.221.731,53 грн.

Також з позовною заявою позивачем подано клопотання у відповідності до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України про витребування у Державної фіскальної служби України копії податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками, зокрема з додатком № 5, подані Приватним підприємством «Рось» до ДФС України у період: січень 2015 року - липень 2015 року (включно).

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/8401/18 від 02.07.2018 в задоволенні заяви Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець» про забезпечення позову відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/8401/18 від 04.07.2018 вказану вище позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

17.07.2018 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 відкрито провадження у справі № 910/8401/18 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Даною ухвалою зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 24.07.2018 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103047366384 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 18.07.2018 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 24.07.2018, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 26.07.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103047366384, а отже відповідач мав подати відзив до 10.08.2018 включно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04655) копії податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками, зокрема з додатком № 5, подані Приватним підприємством «Рось» до Державної фіскальної служби України у період: січень 2015 року - липень 2015 року (включно).

27.08.2018 від Державної фіскальної служби України надійшов лист № 1516515199-99-12-03-08-16 від 22.08.2018, в якому повідомлено про неможливість надання інформації, оскільки відсутній код ЄДРПОУ суб'єкта господарювання.

В підготовчому засіданні 11.09.2018 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 25.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04655) копії податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками, зокрема з додатком № 5, подані Приватним підприємством «Рось» до Державної фіскальної служби України у період: січень 2015 року - липень 2015 року (включно) (із зазначення коду ЄДРПОУ).

В підготовчому засіданні 25.09.2018 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 11.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/8401/18 на (тридцять) днів.

01.10.2018 від Державної фіскальної служби України надійшла запитувана інформація.

Позивачем 10.10.2018 до суду подано клопотання для надання на ознайомлення матеріалів справи № 910/8401/18. Представник позивача 10.10.2018 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною розпискою позивача.

В судовому засіданні 11.10.2018 судом з'ясовані питання, зазначені у ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду на 08.11.2018.

Позивач в судовому засіданні 08.11.2018 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 08.11.2018 не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про виклик від 11.10.2018 у справі № 910/8401/18 була направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103047849768 за адресою: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач ухвалу суду від 11.10.2018, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 17.10.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103047849768.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 08.11.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.01.2015 між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Колядинець» (продавець, позивач) та Приватним підприємством «Рось» в особі Філії «Роменський молочний комбінат» (покупець, відповідач) укладено договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № б/н (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцеві сільськогосподарську продукцію (сировину - молоко коров'яче) власного виробництва, що відповідає вимогам ДСТУ № 3662-97, далі - товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату товару у повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 1.202.808,40 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.п. 7.1., 7.2 договору строк дії даного договору починає свій перебіг з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015, але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Згідно з п. 1.4 договору перехід права власності на товар від продавця до покупця здійснюється після повного та фактичного закінчення процедури приймання товару за місцезнаходженням виробничих потужностей (виробництва) покупця, підписання всіх необхідних документів та наявності відмітки покупця про прийом товару на товарно-транспортній накладній.

Відповідно до п. 3.1.3 договору продавець зобов'язаний на підставі товарно-транспортної накладної передати у власність покупцю товар (молоко та молочні продукти в перерахунку на молоко за базисним вмістом жиру та білку), за цінами встановленими в Протоколі погодження ціни, який є невід'ємною частиною даного договору.

Як свідчать матеріали справи позивач згідно договору передав, а відповідач прийняв товар, що підтверджується наступними документами:

- товарно-транспортними накладними (форма №1-ТН (МС)) за період з 03.01.2015 - 31.01.2015 з відмітками покупця про приймання товару; приймальною квитанцією (форма № 3-ПК (МС) № 33 від 02.02.2015 складеною і підписаною покупцем; зареєстрованою продавцем покупцю податковою накладною від 31.01.2015 на суму 355.790,85 грн.;

- товарно-транспортними накладними (форма №1-ТН (МС)) за період з 01.02.2015 - 28.02.2015 з відмітками покупця про приймання товару; приймальною квитанцією (форма № 3-ПК (МС) № 55 від 16.03.2015 складеною і підписаною покупцем; зареєстрованою продавцем покупцю податковою накладною від 28.02.2015 на суму 334.587,44 грн.;

- товарно-транспортними накладними (форма №1-ТН (МС)) за період з 01.03.2015 - 31.03.2015 з відмітками покупця про приймання товару; приймальною квитанцією (форма № 3-ПК (МС) № 67 від 16.03.2015 складеною і підписаною покупцем; зареєстрованою продавцем покупцю податковою накладною від 31.03.2015на суму 193.679,89 грн.;

- товарно-транспортними накладними (форма №1-ТН (МС)) за період з 01.03.2015 - 30.04.2015 з відмітками покупця про приймання товару; приймальною квитанцією (форма № 3-ПК (МС) № 86 від 08.05.2015 складеною і підписаною покупцем; зареєстрованою продавцем покупцю податковою накладною від 30.04.2015 на суму 211.295,21 грн.;

- товарно-транспортними накладними (форма №1-ТН (МС)) за період з 01.05.2015 - 31.05.2015 з відмітками покупця про приймання товару; приймальною квитанцією (форма № 3-ПК (МС) № 109 від 04.06.2015 складеною і підписаною покупцем; зареєстрованою продавцем покупцю податковою накладною від 31.05.2015 на суму 227.568,70 грн.;

- товарно-транспортними накладними (форма №1-ТН (МС)) за період з 01.06.2015 - 30.06.2015 з відмітками покупця про приймання товару; приймальною квитанцією (форма № 3-ПК (МС) № 130 від 03.07.2015 складеною і підписаною покупцем; зареєстрованою продавцем покупцю податковою накладною від 30.06.2015 на суму 46.173,98 грн.;

Згідно акту звіряння взаємних розрахунків станом на 30.06.2015 заборгованість відповідача перед позивачем за договором становила 1.315.028,68 грн.

Відповідно до товарно-транспортних накладних (форма №1-ТН (МС)) за період з 01.07.2015 - 31.07.2015 з відмітками покупця про приймання товару, приймальної квитанції (форма № 3-ПК (МС) № 151 від 04.08.2015 складеної і підписаної покупцем; зареєстрованої продавцем покупцю податкової накладної від 31.07.2015 позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 31.359,72 грн. У приймальній квитанції № 151 від 04.08.2015 також відображено, що на момент її складання заборгованість відповідача складає 1.315.028,68 грн.

Надані Державною фіскальною службою України податкові декларації з податку на додану вартість у період з січня 2015 року по липень 2015 року, зокрема додатки № 5, подані ПП «Рось», підтверджують господарські операції з придбання товарів з СВК «Колядинець».

Відповідачем здійснено часткову оплату товару на загальну суму 143.580,00 грн., що підтверджується банківськими виписками: 02.07.2015 на суму 42.340,00 грн., 06.07.2015 на суму 14.150,00 грн., 07.07.2015 на суму 15.730,00 грн., 09.07.2015 на суму 6.760,00 грн., 14.07.2015 на суму 14.330,00 грн., 21.07.2015 на суму 9.020,00 грн., 22.07.2015 на суму 9.920,00 грн., 13.08.2015 на суму 11.330,00 грн., 14.03.2016 на суму 5.000,00 грн. та 31.03.2016 на суму 15.000,00 грн.

Умовами договору сторони не визначили строк виконання зобов'язання щодо сплати поставленого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

05.12.2017 позивачем на адресу відповідача була рекомендованою кореспонденцією № 0100155942660 направлена претензія № б/н від 04.12.2017 з вимогою про погашення боргу протягом 7 (семи) календарних днів після отримання претензії, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 05.12.2017 та фіскальним чеком № 1897 від 05.12.2017.

Згідно інформації з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» в мережі Інтеренет вбачається, що 06.12.2017 адресату вручено поштове відправлення за номером 0100155942660.

Отже відповідач зобов»язаний сплатити позивачу грошові кошти у строк до 13.12.2017 включно, що здійснено відповідачем не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість поставленого товару у визначений строк не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем та складає 1.202.808,40 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1.202.808,40 грн. боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Рось» в особі Філії «Роменський молочний комбінат» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10, код ЄДРПОУ 32191954) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець» (42523, Сумська область, Липоводолинський район, с. Колядинець, код ЄДРПОУ 31622896) 1.202.808 (один мільйон двісті дві тисячі вісімсот вісім) грн. 40 коп. основного боргу, 18.042 (вісімнадцять тисяч сорок дві) грн. 13 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 22.11.2018.

СуддяВ.В. Сівакова