Рішення № 78114425, 27.11.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/826/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", вул. Дегтярівська, 62, м. Київ, 04112, адреса для листування: Товариство з додатковою відповідальністю: "Інтер-Ріск Україна", вул. Ж.Жабаєва, 7, м. Київ, 04112,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька", вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення страхового відшкодування в сумі 3 132,00 грн.

без виклику представників сторін

установив: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі – позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (далі – відповідач) про стягнення страхового відшкодування в сумі 3 132,00 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 "Страхова компанія "ПЗУ Україна" обґрунтувало тим, що 05.01.2017 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Ford Fiesta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у зв'язку з чим ОСОБА_1 "Страхова компанія "ПЗУ Україна" було виплачено страхове відшкодування в сумі 3132 грн 00к. Таким чином, до ОСОБА_1 "Страхова компанія "ПЗУ Україна" у порядку зворотньої вимоги перейшло право на отримання від відповідача ОСОБА_1 "Страхова компанія "Галицька" компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП. Оскільки відповідачем не здійснено виплату страхового відшкодування, яке підлягало сплаті в зв'язку з ДТП, виникла заборгованість в розмірі 3132грн 00 к.

Господарським судом Івано-Франківської області ухвалою від 25.09.2018 року залишено без руху позовну заяву та запропоновано позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати суду докази направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

27.09.2018 року до Господарського суду Івано-Франківської області надійшло клопотання за вх. № 14760/18 про усунення недоліків позивачем, а саме: надано суду докази направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів( опис вкладення у цінний лист).

Судом ухвалою від 28.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач вимоги суду щодо надання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст.165, 178 ГПК у встановлений строк суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд виходить з наступного.

28.07.2017 між ОСОБА_1 "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та ОСОБА_2 укладено Договір страхування транспортних засобів/Поліс №АМ.110327, предметом якого є страхування автомобіля Ford Fiesta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

05.01.2017 в м. Львовові по вул. В Великого, 22 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю: автомобіля Ford Fiesta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, що був застрахований у ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та автомобіля ВАЗ 21093, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, що був застрахований у ОСОБА_1 "Страхова компанія "ПЗУ Україна".

Згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 05.01.2007 року (Європотокол) винуватець визнав свою вину у вчинені вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до страхового акту № UA2017010500007/L02/01 від 01.02.2017 розрахунку суми страхового відшкодування розмір страхового відшкодування склав 3132 грн 00 к. виплата якого була здійснена ОСОБА_1 "Страхова компанія "ПЗУ Україна".

Факт здійснення такої виплати підтверджується платіжним дорученням №737 від 02.02.2017, копія якого доручена до матеріалів справи.

Вказана вище виплата страхового відшкодування відбулася на підставі заяви страхувальника про настання страхового випадку та страхового акту № UA2017010500007/L02/01 від 01.02.2017.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Законом України "Про страхування".

Згідно з ч. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування) - ч. 2 ст. 352 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 355 Господарського кодексу України передбачено, що об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

За приписами статті 979 Цивільного кодексу України та статті 16 Закону України "Про страхування", за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В силу положень частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст. 990 вказаного кодексу, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно приписів ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічна позиція передбачена статтею 993 Цивільного кодексу України.

В спірному випадку існує основне зобов'язання між страхувальником або вигодонабувачем, з одного боку, і особою, відповідальною за збитки , - з іншого. Однак, тут відбувається зміна осіб у зобов'язанні шляхом переходу прав кредитора до іншої особи на підставі закону: страховик заміняє собою страхувальника в його вимогах до особи, відповідальної за збитки.

Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Перехід прав страхувальника до страховика після виплати страхового відшкодування здійснюється на підставі договору, за яким страхувальник передає свої права страховику і приймає на себе зобов'язання сприяти останньому в здійсненні його суброгаційних прав . Страхувальник передає свої права на добровільній основі. При цьому права вимоги передаються в тім же обсязі, в якому вони могли б бути здійснені самим страхувальником.

ОСОБА_1 вимоги переходить до страховика в межах виплаченої суми страхового відшкодування. Отже страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.

За таких обставин, до ОСОБА_1 "Страхова компанія "ПЗУ Україна" перейшло право вимоги на отримання від винної особи компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику ОСОБА_3 автомобіля Ford Fiesta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

З матеріалів справи випливає, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винної особи – ОСОБА_4, який керував автомобілем ВАЗ 21093, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у ОСОБА_1 "Страхова компанія "Галицька" згідно полісу АІ/9757983.

Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у ДТП шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (ОСОБА_1 "Страхова компанія "ПЗУ Україна") як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Приписами статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Таким чином, до позивача у порядку зворотної вимоги перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок зазначеної вище ДТП.

З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

На підставі наведеного, беручи до уваги матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 2, 22, 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 16, 27 Закону України "Про страхування", ст. 985, 999, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. ст. 73, 74, 77, 86, 129, 232-233, 237-238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

задовольнити позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в сумі 3132,00 грн.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76019, код 22186790) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (вул. Січових Стрільців, буд. 40, м. Київ, 04053, код 20782312) страхове відшкодування в розмірі 3132 грн 00 к. (три тисячі сто тридцять дві гривні) та судовий збір в сумі 1762 грн 00 к. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя Фанда О. М.