Рішення № 78114380, 15.11.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/403/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А., секретар судового засідання Феденько Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ОСОБА_1"

вул. Грушевського, буд. 4, м. Київ, 01001

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ТРЕЙД"

вул. Автоливмашівська, буд. 7, с. Хриплин, м. Івано-Франківськ,

Івано-Франківська область, 76495

про стягнення заборгованості в сумі 1 791 204,30 грн.

За участю:

від позивача: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ОСОБА_1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ТРЕЙД" про стягнення заборгованості в сумі 1 791 762,25 грн, з яких: 1 119 217,77 грн - основного боргу; 84 640,94 грн - пені; 20 444,52 грн - збитків від інфляції; 120 385,26 грн - 18% за користування товарним кредитом; 111 308,43 грн - 55% за користування товарним кредитом.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2018 (суддя Булка В.І.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 31.05.2018.

Ухвалами Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2018 повідомлено позивача та відповідача про те, що підготовче засідання відкладено на 14.06.2018.

До Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ОСОБА_1" (вх. № 7945/18 від 31.05.2018), згідно якої вбачається, що позивачем у прохальній частині позовної заяви допущено описку, а саме: зазначено загальну суму позовних вимог 1 791 762,25 грн, замість 1 344 688,49 грн.

З огляду на викладене, загальна сума позовних вимог складає 1 344 688,49 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 09.08.2018.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2018 визначено суддю по справі ОСОБА_4

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.08.2018 прийнято справу до свого провадження із розглядом справи спочатку, підготовче засідання призначено на 20.09.2018.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.09.2018 підготовче засідання відкладено на 18.10.2018.

До Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ОСОБА_1" (вх. №14287/18 від 24.09.2018) про збільшення позовних вимог, враховуючи виявлення помилки у розрахунках позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2018 прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 31.10.2018.

Отже, загальна сума позовних вимог із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог складає 1 791 204,30 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 31.10.2018 підготовче провадження у справі закрито та розгляд справи по суті призначено на 15.11.2018.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань згідно договору та додатку до нього (специфікації), внаслідок чого утворилась заборгованість. Внаслідок неналежного виконання умов договору та додатку до нього (специфікації) позивачем нараховано пеню, збитки від інфляції, 18% та 55% за користування товарним кредитом.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, причин неприбуття суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень наявні у матеріалах справи. У відзиві на позовну заяву (вх. № 9318/18 від 14.06.2018) без врахування заяви про збільшення позовних вимог, відповідач зазначив, що товариством оплати були проведені в повному обсязі, позивач умисно зарахував оплати таким чином щоб створити штучну заборгованість та нарахувати передбачені договором штрафні санкції. Оскільки заборгованість за оплату товару утворена завдяки виключно зарахуванням оплат позивачем нарахування пені, інфляційного збільшення боргу та відсотків за користування товарним кредитом (18% та 55%) є передчасними та необґрунтованим. Також зазначено, що визначення в договорі відповідальності за його порушення виключно для однієї з сторін є порушення принципів розумності та справедливості.

Згідно ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив наступне.

15.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ОСОБА_1" (далі - Постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ЗЕРНОПРИЙМАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" (далі - Покупцем) укладено Договір поставки № 3013 (далі - Договір).

26.05.2018 у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості (запис № 11191050015012648) про зміну повної назви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ЗЕРНОПРИЙМАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ТРЕЙД", що підтверджується витягом з Єдиного державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № НОМЕР_1.

Відповідно до п. 1.1. Договору, визначено, що у строки, зумовлені Договором, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця насіння сільськогосподарських культур та/або засоби рослин та/або мінеральні добрива (далі - товар) на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений договором строк та під проценти, а Покупець зобов'язується прийняти товар, сплатити його вартість та проценти за користування товарним кредитом на умовах, передбачених цим Договором (додаткових угод та Специфікацій до нього).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього товару наведені у Специфікаціях до Договору, які є невід'ємними його частинами. Ціна товару, що вказана у Специфікаціях, визначена на дату укладення Договору (підписання Специфікації).

Згідно Додатку № 6 до Договору - Специфікації, сторони Договору визначили асортимент товару, його кількість, ціну та термін поставки, а саме:

- гібрид насіння ріпаку "ДК Сеакс" в кількості 186 мішків (1500 тис. насінин), за ціною 5 334,49 грн за одиницю товару без ПДВ, загальною вартістю 1 190 658,17 грн з ПДВ, термін поставки - до 01.09.2017;

- гібрид насіння ріпаку "ДК Ексторм" в кількості 200 мішків (1500 тис. насінин), за ціною 4 683,94 грн за одиницю товару без ПДВ, загальною вартістю 1 124 145,60 грн з ПДВ, термін поставки - до 01.09.2017.

Відповідно до п. 2 Додатку № 6 до Договору - Специфікації, оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника в наступному порядку на загальну суму 2 314 803,77 грн:

- авансовий платіж (попередня оплата) 30% в сумі 694 441,31 грн - у строк до 31.07.2017;

- оплата 70% в сумі 1 620 362,46 грн - у строк 01.03.2018.

18.08.2017 на виконання умов Договору, Постачальник здійснив передачу товару, а Покупець його прийняв без зауважень, що підтверджується видатковою накладною № 536 від 18.08.2017, яка підписана представниками сторін Договору (їх керівниками) та скріплена печатками юридичних осіб.

Покупець здійснив оплату за Товар у такому порядку: 1 018 008,00 грн (сплачено 31.07.2017 - вчасно) та 177 586,95 грн (сплачено 22.11.2017 - вчасно), що підтверджується виписками з поточного рахунку позивача за 31.07.2017 та 22.11.2017.

Однак, по настанню, встановленого сторонами терміну оплати 70% ціни товару, а саме: 01.03.2018, Покупець договірні зобов'язання щодо здійснення 70% оплати вартості товару не виконав, чим прострочив сплату 1 119 208,82 грн.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими виходячи з наступного.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1 119 208,82 грн.

Стосовно вимоги про стягнення пені, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України, ст. ст. 230-232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання.

Умовами Договору, зокрема, пунктом 7.2.3. встановлено, що за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов'язань, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Суд здійснивши перерахунок пені у відповідності до положень ч. 6 ст. 232 ГК України, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені сумі 214 213,34 грн за період з 02.03.2018 по 20.09.2018 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення збитків від інфляції, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок збитків від інфляції, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 19 138,46 грн за період з 02.03.2018 по 20.09.2018 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно вимог про стягнення 18% та 55% за користування товарним кредитом, слід зазначити наступне.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Згідно пункту 5.8. Договору та підпунктів 5.8.1.-5.8.3. визначено, що оплата процентів за користування товарним кредитом проводиться в гривнях. Сторони в порядку ст. 536, 694 ЦК України встановили, що товарний кредит надається на відстрочену частину платежу Покупцю.

Відповідно до п. 5.8.1. Договору, товарний кредит з відстрочкою платежу по даному Договору надається на умовах сплати 18% річних за користування товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати товару по специфікації до Договору. Проценти нараховуються в порядку встановленому в цьому Договорі, як сплата за надання права на відстрочку та розстрочку виплати остаточної вартості товару. Покупцем. Товарний кредит наданий Продавцем Покупцю в межах строків визначених Умовами оплати товару у Специфікації - є строком правомірного користування товарним кредитом. Користування товарним кредитом за межами строків встановлених Умовами оплати товару - є неправомірне користування Покупцем товарним кредитом. У разі несвоєчасної сплати товарного кредиту, Покупець продовжує користуватись товарним кредитом (неправомірне користування) по ставці згідно п. 7.7.Договору (протягом 10-ти календарних днів), а далі по ставці згідно п. 7.8. Договору.

Пунктом 5.8.2. Договору визначено, що Покупець самостійно розраховує проценти по товарному кредиту і сплачує їх у день оплати товару, який наданий у товарний кредит, але не пізніше дати оплати цього товару, визначеної специфікацією. Сплата процентів за користування товарним кредитом здійснюється покупцем у порядку, встановленому для оплати товару. Сума процентів за користування товарним кредитом індексації не підлягає.

Згідно до п. 5.8.3. Договору визначено, що нарахування процентів по договору здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період: з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати Покупцем суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту. Момент фактичного відвантаження товару - дата вказана у видатковій накладній. Якщо буде мати місце факт, що передбачений п. 5.5., 5.6. даного Договору, то відповідно і нарахування процентів за користування товарним кредитом, Покупець здійснює уже на проіндексовану згідно п. 5.5. чи п. 5.6. суму вартості товару (боргу) по Договору, тобто на ПСП.

Пунктом 7.8. Договору встановлено, що якщо Покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, через 10 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 55 процентів річних за користування товарним кредитом.

Суд здійснивши перерахунок 18% та 55% процентів за користування товарним кредитом, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 18% процентів за користування товарним кредитом в сумі 113 153,46 грн за період з 01.09.2017 по 11.03.2018 та 55% процентів за користування товарним кредитом в сумі 325 490,22 грн за період з 12.03.2018 по 20.09.2018 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Твердження відповідача щодо неналежного зарахування оплат не можна визнати обґрунтованим з огляду на наступне.

Пунктом 5.4. Договору визначено, що Покупець, здійснюючи оплату за товар, зобов'язаний вказувати в призначенні платежу номер і дату Договору в рамках якого здійснюється оплата та номер Специфікації по Договору. Якщо Покупець цього не дотримується, то Продавець має право сам, на власний розсуд, визначити в рахунок якого Договору та/або Специфікації зарахувати платіж Покупця.

Отже, у разі здійснення платежу з невірним призначенням позивач отримує право зарахування грошових коштів в рахунок будь-якого договору, що був укладений між позивачем та відповідачем на власний розсуд.

Як зазначено позивачем, відповідачем сплачено 1 018 008,00 грн та 177 586,95 грн, що підтверджується виписками з поточного рахунку позивача за 31.07.2017 та 22.11.2017. Кошти в сумі 177 586,95 грн сплачено з помилковим зазначенням у призначенні платежу іншого рахунку на оплату (замість 753 зазначено 810). Позивач, зарахував відповідачу повну сплату 30% зобов'язання в сумі 694 441,31 грн та частково на сплату 70% зобов'язання - 694 441,31 грн. Таким чином, станом на 21.11.2017 зобов'язання відповідача складало 1 296 795,77 грн. Відповідач 22.11.2017 за нібито рахунком ТОВ "АГРО ОСОБА_1" № 810 від 03.10.2017 сплатив 2 800 396,00 грн. Так як, такий рахунок (№ 810) був раніше оплачений відповідачем за іншим зобов'язанням, позивач зарахував вказану суму на інші неоплачені ним зобов'язання, в тому числі і 177 586,95 грн на оплату 70 % зобов'язання за Специфікацією № 6 Договору поставки № 3013 від 15.05.2017. Відповідач, як не дивно, оплачував рахунок № 810 тричі. Вперше 15.08.2017 за платіжним дорученням № 732 на суму 650 000,00 грн з вірним призначенням згідно рахунку № 810 від 03.08.2017 за гербіциди за цим же договором поставки № 3013. Вдруге, відповідач оплатив рахунок № 810 від 03.10.2017 (хоча такого рахунку з такою датою не було) на суму 1 425 630,24 грн. Втретє відповідач оплатив рахунок № 910 від 03.10.2017 (хоча такого рахунку з такою датою не було) на суму 2 800 396,00 грн, що звісно більше за суму рахунку № 810 від 03.08.2017 (а не 03.10.2017). Відповідно позивач зарахував зайві кошти з цього платежу на інші зобов'язання в тому числі 177 586,95 грн на зобов'язання за Специфікацією № 6 Договору поставки № 3013 від 15.05.2017.

Відповідач у відзиві не зазначив якими платіжними дорученнями він оплатив рахунок позивача № 753 від 28.07.2017. При цьому відповідач не надав жодних доказів на підтвердження здійснення ним оплати за договором та/чи листів з проханням зарахувати кошти за тим чи іншим договором чи специфікацією.

Твердження відповідача про визначення в Договорі відповідальності за його порушення виключно для однієї з сторін є порушення принципів розумності та справедливості не можна визнати обґрунтованим з огляду на те, що пунктом 8.11. Договору визначено, що Договір складений сторонами при повному розумінні ними предмету договору, прочитаний повністю разом з його додатками, відповідає їх волі і містить всі істотні умови, відносно яких сторони бажали домовитися. Умови даного Договору сторони визначають розумними і справедливими.

Отже, підписуючи даний Договір ТОВ "ОСОБА_2 ТРЕЙД" усвідомлювало правові наслідки неналежного виконання Договору та визнавало відповідно до пункту 8.11. Договору.

За правилами, встановленими п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір по справі слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 536, 546, 549, 610, 625, 629, 694 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230-232, 265 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 86, 129, 202, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ОСОБА_1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ТРЕЙД" про стягнення заборгованості в сумі 1 791 204,30 грн, з яких: 1 119 208,82 грн - основного боргу; 214 213,34 грн - пені; 19 138,46 грн - збитків від інфляції; 113 153,46 грн - 18% річних за користування товарним кредитом; 325 490,22 грн - 55% річних за користування товарним кредитом задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ТРЕЙД" (вул. Автоливмашівська, буд.7, с. Хриплин, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76495; ідентифікаційний код 38713244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ОСОБА_1" (вул. Грушевського, буд.4, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 39435221) заборгованості в сумі 1 791 204,30 грн, з яких: 1 119 208,82 грн (один мільйон сто дев'ятнадцять тисяч двісті вісім гривень 82 копійки) - основного боргу; 214 213,34 грн (двісті чотирнадцять тисяч двісті тринадцять гривень 34 копійки) - пені; 19 138,46 грн (дев'ятнадцять тисяч сто тридцять вісім гривень 46 копійок) - збитків від інфляції; 113 153,46 грн (сто тринадцять тисяч сто п'ятдесят три гривні 46 копійок) - 18% річних за користування товарним кредитом; 325 490,22 грн (триста двадцять п'ять тисяч чотириста дев'яносто гривень 22 копійки) - 55% річних за користування товарним кредитом; 26 868,06 грн (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень 06 копійок) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п.п 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.11.2018

Суддя М.А. Шіляк