Рішення № 78114326, 20.11.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/125/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2018 Справа № 908/2015/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Рачук О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 106; код ЄДРПОУ 00130926)

До відповідача: Управління житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чернишевського, буд. 26; код ЄДРПОУ 25490034)

про стягнення 4 148,46 грн.

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

04.10.2018р. через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Мелітопольського міського району електричних мереж №54-33/1455 від 24.09.2018р. до Управління житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення оперативно-господарської санкції за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 4148,46 грн.

04.10.2018р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 04.10.2018р. вказану позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 22.10.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2015/18 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Справі присвоєно номер провадження – 5/125/18, розгляд якої по суті призначено на 19.11.2018р. без повідомлення (виклику) сторін. У зв’язку з перебуванням судді Проскурякова К.В. на лікарняному, 19.11.2018р. на адреси сторін направлено відповідне повідомлення про перенесення розгляду справи по суті на 20.11.2018р. о/об 12 год. 30 хв. без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

У судовому засіданні 20.11.2018р. судом прийнято рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї позиції позивач у позовній заяві посилається на наступне: 26.07.2017р. між Публічним акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (позивач, постачальник електричної енергії) та Управлінням житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області (відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 312. Умовами цього договору та додатку № 1 до договору були визначені обсяги постачання електричної енергії відповідачу на вересень 2017 в розмір 288 100 кВт.год. За коригуванням договірної величини споживання електричної енергії на вересень 2017 відповідач до ПАТ «Запоріжжяобленерго» не звертався. Відповідно до Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за вересень 2017 та звітів про спожиту активну електричну енергію за вересень 2017, відповідачем використано 290 526 кВт.год., внаслідок чого, різниця між фактично спожитою та договірною величиною споживання електричної енергії за договором за вересень 2017 склала 2 426 кВт.год. Керуючись п. 8.3.2. Договору, п. п. 8.10 додатку №4 до Договору, внаслідок перевищення відповідачем договірної величини споживання електричної енергії на 2 426 кВт.год., відповідачу виставлено рахунок № 312/9п від 06.10.2017 на суму 4 148,46грн., який відповідачем не сплачений. 05.03.2018р. на адресу відповідача надіслана претензія № 1 від 05.03.2018 про сплату боргу за перевищення договірних величин електричної енергії у вересні 2017 на суму 4 148,46 грн., у відповідь на яку 19.04.2018р. позивачем отримано лист про відмову від сплати вказаної заборгованості. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на Договір № 312 від 26.07.2017, ст. ст. 11, 15, 16, 230, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 232, 275, 276 ГК України, 2, 4, 5, 20, 42, 46, 124, 161, 162, 163, 164, 171, 172 ГПК України, та просить суд стягнути з відповідача 4 148,46 грн. оперативно-господарської санкції за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, а також судові витрати у розмірі 1 762,00 грн.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали суду. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Документи запропоновані ухвалою суду не надіслав.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.10.2018р. №908/2015/18 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача ОСОБА_1 25.10.2018р. ухвали господарського суду Запорізької області від 22.10.2018р. №908/2015/18 про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Запропонований ухвалою від 22.10.2018 відзив на позовну заяву та додані до нього документи відповідач на адресу суду не надіслав, правами, передбаченими ст. 42 ГПК України, не скористався.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26.07.2017р. між Публічним акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (далі – Постачальник електричної енергії) та Управлінням житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - Споживач) укладено договір № 312 про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник електричної енергії продає енергію електричну код ДК 09310000-5 (далі – електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу» (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 1.3. Договору, обсяг товару за цим Договором становить 869 565 кВт.год.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна цього договору встановлюється у національній валюті України та становить 1 800 000 грн. (Один мільйон вісімсот тисяч грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ 300 000,00 грн. (триста тисяч грн.). Ціна за кожну одиницю товару (1 кВт. год.) встановлюється відповідними Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг України (далі за текстом НКРЕКП України).

Розрахунки за електричну енергію здійснюються за діючим тарифом та у відповідності до вимог чинного законодавства України. Зміна ціна за одиницю предмету закупівлі може здійснюватись в залежності від тарифу, що діє на момент пред’явлення Постачальником електричної енергії рахунку, відповідно до умов Договору, та який встановлений відповідним нормативно-правовим актом, зокрема Постановою НКРЕКП України. У разі застосування зазначеного механізму зміни тарифів за одиницю предмету закупівлі ціна Договору, визначена у п. 3.1. може змінюватись (п. 3.4. Договору).

Згідно з п .4.1. Договору, облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачем, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником електричної енергії розрахунково згідно з вимогами додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та ПКЕЕ.

Розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами та у відповідності до діючого законодавства (п. 4.2.)

Розрахунки за активну електроенергію здійснюються згідно додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» з урахуванням умов додатка № 7 «Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку». Розрахунки за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії обумовлюється додатком № 6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії» (п. 4.4.).

Відповідно до п. 4.5. Договору, порядок зняття показів розрахункових приладів обліку та відомості про точки розрахункового обліку споживача та субспоживачів наведені в додатку № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії» і в додатку № 6.1. «Перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії».

Згідно пункту 6.3.2 договору, споживач зобов’язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 9 цього договору.

Пунктом 6.3.4 встановлено, що споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка №4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка №5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п. 8.3.2 договору закріплено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 9 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії оперативно-господарську санкцію у розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт.год. і більше.

Згідно п. 9.1 договору передбачено, що Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає Постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатка №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", у двох екземплярах, оформлених зі своєї сторони.

Відповідно до п. 9.2 договору, договірні величини споживання електричної енергії визначаються виходячи із отриманих Споживачем бюджетних асігнувань у кВт год. та оформлюється додатком №1.

У пункті 9.5 договору передбачено, що Споживач, надавши обґрунтування, має право звернутися (письмово) за п’ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду до Постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. Коригування договірних величин споживання електричної енергії та потужності проводиться Постачальником електричної енергії відповідно до вимог ПКЕЕ та діючого законодавства України. У разі коригування договірних величин споживання електричної енергії та потужності, скориговані договірні величини доводяться Споживачу Постачальником електричної енергії письмовим повідомленням.

Відповідно до п. 14.1 договору вказано, що цей договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення печатками Сторін і укладається на термін до 31 грудня 2017 р., а в частині виконання зобов’язань (надання акту про спожиту електроенергію, виставлення рахунків, здійснення розрахунків тощо) до повного виконання зобов’язань. Термін дії Договору, а також його певні умови, можуть бути переглянуті за узгодженням сторін, на підставах та у відповідності до законодавства в сфері електроенергетики та державних закупівель.

Додатком №1 до договору були визначені обсяги постачання електричної енергії відповідачу на вересень 2017р. в розмірі 288 100 кВт.год.

У пункті 8 додатку №4 до договору «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» встановлено, що у разі перевищення споживачем договірної величини споживання електричної енергії, що визначається постачальником при підбитті підсумків розрахункового періоду на основі «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію», сума платежу для остаточного розрахунку збільшується на величину вартості, визначеної виходячи із середньозваженого тарифу, різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електричної енергії.

Згідно п. 11 Додатку №4 до договору «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» передбачено, що споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка, здійснити оплату рахунка, що направляється йому Постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка вважається: - при направленні рекомендованим листом – дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту – 3 дні, по області – 5 днів, по Україні – 7 днів); - у випадку вручення рахунка уповноваженому представнику Споживача під розпис в журналі, дата зазначена у журналі; - при направленні нарочним - дата вручення Споживачу.

Судом встановлено, що відповідачем за вересень 2017 року було перевищено договірну величину споживання електричної енергії на 2426 кВт.год., згідно акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за вересень 2017 року та відповідно до звітів про спожиту електричну енергію у вересні 2017 року, які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств. Позивачем було виставлено відповідачу рахунок №312/9а від 06.10.2017р. на суму 4 148,46 грн. У матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем зазначеної суми заборгованості.

05.03.2018р. на адресу відповідача була направлена Претензія №1 від 05.03.2018р. про сплату боргу за перевищення договірних величин спожитої електричної енергії у вересні 2017 року на загальну суму 4 148,46 грн. Зазначена претензія була отримана відповідачем 12.03.2018р.

23.04.2018р. на адресу позивача від відповідача найшла відповідь на претензію від 19.04.2018р. за вих. №05/322, у якій відповідач повідомляє позивачу, що провести оплату рахунку бюджетний період якого 2017 календарний рік, отриманий відповідачем не має можливості та законних підстав.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було сплачено суму заборгованості за рахунком №312/9п від 06.10.2017р. у розмірі 4 148,46грн. Відповідач порушив умови Договору та не розрахувався з позивачем.

Згідно п. 6 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою ст. 625 ЦК України закріплено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Чинне законодавство України не визначає переліку об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими, належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі. В свою чергу, відповідач жодних доказів на їх спростування суду не надав.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 – 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області (адреса: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чернишевського, буд. 26; код ЄДРПОУ 25490034; розрахунковий рахунок №35410030050622: 35416023050622 ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 106; на розрахунковий рахунок №26036301338156, філія ЗОУ АТ «Ощадбанк», МФО 313957, код ЄДРПОУ 00130926) оперативно-господарську санкцію за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 4 148 (чотири тисячі сто сорок вісім) грн. 46 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області (адреса: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чернишевського, буд. 26; код ЄДРПОУ 25490034; розрахунковий рахунок №35410030050622: 35416023050622 ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 106; на поточний рахунок №2600010766801 в ПАТ «МетаБанк», МФО 313582, код ЄДРПОУ 00130926) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

Суддя К.В. Проскуряков

Повний текст рішення складено: 26.11.2018р.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.