Рішення № 78114107, 27.11.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2018м. ДніпроСправа № 904/4402/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В.

за позовом Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення шкоди, завданої недостачею у розмірі 2 085,52 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ЗАПОРІЖКОКС" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення шкоди, завданої недостачею у розмірі 2 085,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не забезпечено збереження вантажу під час його перевезення, внаслідок чого, була встановлена недостача 1000 кг вугілля, про що було складено комерційний акт № 460005/431 від 15.04.2018 року.

У позовній заяві викладено також клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2018 відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

25.10.2018 відповідач надав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідно до статті 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує завдану недостачею, псуванням або пошкодженням вантажу шкоду у розмірі дійсної його вартості або у розмірі тієї суми, на яку знижено вартість вантажу. Нестача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати під час перевезення.

Відповідач зазначає, що пункт 27 Правил видачі вантажів визначає норми недостачі при перевезенні в залежності від властивостей вантажу, які вказані у відсотках від маси вантажу і складаються із двох показників: норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто. Вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:

2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Відповідач вказує, що згідно з даними залізничної накладної № 49234891 вантаж концентрат вугільний був зданий до перевезення у вологому стані (графа 20 накладної). Тобто норма недостачі відповідно складає: 68700 кг х 2% = 1374 кг.

Відповідно до п.п. «г» п. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі коли недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси.

За твердженням відповідача, оскільки маса вантажу якого не вистачає складає 1000 кг, тобто менше норми природної втрати, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2018р. між Приватним акціонерним товариством "ЗАПОРІЖКОКС" (далі позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкостіл Груп" укладено договір поставки №18/142, відповідно до умов якого ТОВ "Інкостіл Груп" зобов'язалось передати, а ПАТ "ЗАПОРІЖКОКС" прийняти та оплатити вугільну продукцію (товар) на умовах, передбачених даним договором. (а.с.25-31)

27.03.2018 сторонами, до зазначеного договору, підписано специфікацію (а.с. 32).

На виконання умов зазначених договору та специфікації 13.04.2018 на адресу позивача за залізничною накладною №49234891 (а.с.38) була направлена партія вугільного концентрату (марка К, група К1).

Відповідно до зазначеної вище накладної, вантажовідправником вугілля є ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська».

15.04.2018 року на ст. Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці було складено комерційний акт №460005/431 від 15.04.2018 про наявність виїмки (а.с.39-40).

В комерційному акті №460005/431 зазначено, що на підставі акту загальної форми № 33587 від 14.04.2018 станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці проведено комісійне зважування вантажу вантажоодержувачу, який прибув по груповій відправці, вказаній на лицьовій стороні цього акту, зі зважуванням вагону на справних електронних вагових вагах вантажоодержувача № 085, повірка 05.02.2018 приймальником поїздів ОСОБА_1, прийомоздавальником заводу ОСОБА_2, слідчим Заводського ВП Сербіним І.М., в присутності начальника ДСЗМ ОСОБА_3 По документу значиться: 10 напіввагонів загальною масою вантажу 692 700 кг. В вагоні 56951775нетто 68700 кг, тара 22 000 кг. Фактично виявилось брутто 89700 кг, тара документу 22 000 кг, нетто 67700кг, що менше документу на 1000 кг. В комерційному відношенні навантаження шапкою вище рівня бортів 10 см. Вантаж маркований катком-ущільнювачем і поперечними смугами 1,5-2м., що відповідає документу. Порушене маркування, виїмка над 1 люками довжиною 150 см. Шириною 280 см. Глибиною 50 см. В технічному відношенні вагон справний, двері і люка закриті, течі вантажу немає. При повторному зважуванні результат не змінився. Дано оперативне повідомлення. Зав. вантажного двору за штатним розкладом відсутній.

Позивач зазначає, що згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, з врахуванням норми недостачі 1% маси, зазначеної в перевізних документах, недостача у даній партії вугілля складає:

1000 кг (виявлена недостача) – 687 кг (норма недостачі) = 313 кг.

Згідно з розрахунком, вартість недостачі вугілля складає:

5552,50 грн. (ціна за тону, без ПДВ) х 313 кг (розмір недостачі) = 1737,93 грн. (вартість недостачі без ПДВ).

1737,93 грн. (вартість недостачі без ПДВ) + 347,59 грн. (ПДВ) = 2085,52 грн. (вартість недостачі з ПДВ).

Таким чином, як зазначає позивач, відповідачем було завдано майнову шкоду у розмірі 2085,52 грн., що і є предметом даного спору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за схоронність вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту видачі його отримувачу.

Пунктом 2 ст. 308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (п. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України).

У разі пошкодження вантажу внаслідок неправильного розміщення та кріплення, відповідальність покладається на відправника, доки він не доведе вину залізниці (п. 3.8 роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

За п. 114 Статуту Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Згідно з п. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантаж у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони тощо) приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону, а під час приймання зазначених вагонів зауважень, щодо неповноти навантаження продукції не було заявлено представниками Придніпровської залізниці, тобто недостача виникла під час перевезення залізницею товару внаслідок чого наявна вина відповідача.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів. ОСОБА_2 заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу (п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу).

В даному випадку перевезення вантажу здійснювалося у відкритому рухомому складі у справних в технічному стані вагоні із додержанням вимог п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу. При відвантаженні кам'яного вугілля його маса була визначена відправником шляхом зважування на електронних вагах та прийнята залізницею до перевезення без зауважень.

Згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Як вже було зазначено вище, нестача вантажу у вагоні №56951775 підтверджена комерційним актом.

Як вбачається із матеріалів справи, вантаж - вугілля кам'яне був зданий до перевезення у вологому стані (5%), що підтверджується залученою до матеріалів справи залізничною накладною (а.с. 38).

Таким чином, при розрахунку вартості нестачі вугілля повинна застосовуватись норма нестачі у розмірі 2%.

Сума вартості нестачі вугілля, яка за розрахунком позивача склала 2085,52 грн., позивачем завищена, оскільки здійснена без врахування зазначених вище положень пункту 27 Правил видачі вантажів.

Отже, оскільки згідно з залізничною накладною № 49234891 вантаж концентрат вугільний був зданий до перевезення у вологому стані (графа 20 накладної), у такому разі норма недостачі складає: 68700 кг х 2% = 1374 кг.

Відповідно до п.п. «г» п. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі коли недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси.

За таких обставин, оскільки маса вантажу якого не вистачає складає - 1000 кг, тобто менше норми природної втрати, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ч.1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі викладеного суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення шкоди, завданої недостачею у розмірі 2 085,52 грн.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.11.2018

Суддя ОСОБА_4