Вирок № 78112864, 26.11.2018, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 384/680/17

Провадження № 1-кп/386/56/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2018 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

прокурора Дем'янової А.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченої ОСОБА_2,

захисника Курінного В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12017120240000284 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Бузникувате Вільшанського району Кіровоградської області, зареєстрованої та проживаючої АДРЕСА_1, громадянки України, з професійно - технічною освітою, не працюючої, одруженої на ОСОБА_4, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, інших утриманців не маючої, не маючої інвалідності, не військовозобов'язаної, пільг не маючої, не депутата, закордонного паспорта не маючої, раніше не судимої, маючої у власності земельний пай,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

встановив:

ОСОБА_2 вчинила умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне в момент заподіяння за таких обставин.

18 вересня 2017 року близько 08 години 00 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи на подвір'ї власного домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2, на підставі виниклих неприязних відносин, переслідуючи умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, під час сварки з чоловіком ОСОБА_1, взяла зі столу кухонний ніж та умисно нанесла ним останньому один удар в область тулуба, внаслідок чого заподіяла ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітини зліва, колотої рани зліва по задньопідмишечній лінії в районі 4 міжребер'я та 5 міжребер'я з пошкодженням верхньої долі лівої легені, пневмотораксу, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення визнала повністю, суду показала, що злочин вчинила за тих обставин, які викладені в обвинувальному акті, а саме: 18 вересня 2017 року близько 08 години 00 хвилин, перебуваючи на подвір'ї власного домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2, під час сварки з чоловіком ОСОБА_1, взяла зі столу кухонного ножа та нанесла останньому цим ножем один удар в область грудної клітини з ліва, після чого чоловік пішов на роботу. Після нанесення удару, бачила на чоловікові маленьку червону пляму, та як потім зрозуміла, то була пляма від крові. В даний час примирилась з потерпілим. Просила не карати її суворо, позовні заяви визнає в повному обсязі.

Потерпілий в судовому засіданні вказав на відсутність будь-яких претензій до обвинуваченої, просив суворо її не карати.

Прокурор в судовому засіданні зазначила, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України повністю доведена, вважала за необхідне призначити покарання обвинуваченій у виді позбавлення волі строком на п'ять років та звільнити її від відбування покарання з випробуванням зі встановленням трьох років іспитового строку.

Обвинуваченій та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Обвинувачена у судовому засіданні дала покази правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. У зв'язку з цим, після роз'яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні, суд обмежився допитом обвинуваченої і дослідженням документів, щодо речових доказів, документів, які характеризують особу обвинуваченої та досудовою доповіддю, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності їх позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення злочину, вказаного в обвинувальному акті у кримінальному провадженні та його кваліфікацію.

Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи та оцінюючи усі зібрані у кримінальному провадженні та досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, допустимість, належність та достовірність яких не викликає жодних сумнівів, проводячи судовий розгляд у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд вважає із достовірністю встановленою та доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та кваліфікує її дії за цією нормою, як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного в момент заподіяння.

Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченій, суд враховує відповідно до ст.ст. 65-69-1 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, вчинений обвинуваченою ОСОБА_2 злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України є тяжким злочином.

Пом'якшуючими покарання обставинами відповідно до ст. 66 КК України для обвинуваченої ОСОБА_2 є щире каяття.

У відповідності зі ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_2 судом не встановлено.

Згідно з довідкою-характеристикою за №356 та довідкою про склад сім'ї №355, виданих 20.09.2017 року виконкомом Плоско-Забузької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, обвинувачена характеризується позитивно, до сільської ради скарги на її поведінку не надходили, має на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 188, 189 т. 1).

Відповідно довідки Вільшанської центральної районної лікарні Кіровоградської області від 20.09.2017 року №1207, ОСОБА_2 на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 191 т. 1).

Згідно з вимогами УІЗ ГУНП та УІЗ ГУНП в Кіровоградській області, ОСОБА_2 раніше не судима (а.с. 186, 187 т. 1).

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд враховує всі обставини провадження та характеризуючі дані про особу, її вік та стан здоров'я, яка на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; вчинила злочин, який відносяться до категорії тяжких злочинів; за місцем проживання характеризується позитивно; проживає разом з двома неповнолітніми дітьми; вперше вчинила злочин; наявність обставини, яка пом'якшує покарання, до якої відноситься щире каяття; відсутність обставин, які обтяжують покарання; відсутність будь-яких претензій зі сторони потерпілого, який доводиться їй чоловіком та з яким примирилась.

Вимоги дотримання справедливості при призначенні кримінального покарання закріплені у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 14 Міжнародного пакту про цивільні та політичні права 1966 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, в Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 року зазначено, що виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику ОСОБА_2 надану Вільшанським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області, в якій зазначено, що виправлення ОСОБА_2 без позбавлення або обмеження волі на певний строк не становить високої небезпеки для суспільства. Виконання покарання ОСОБА_2 можливе за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень (а.с. 72-74 т. 2).

Враховуючи зазначене, дані про особу обвинуваченої, за глибоким переконанням суду, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, ставлення обвинуваченої до скоєного, враховуючи позицію потерпілого, який претензій до обвинуваченої не має, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до неї ст.ст. 75, 76 КК України, що служитиме обвинуваченій попередженням і запобіганням вчиненню нових злочинів.

Цивільні позови по справі, які визнані ОСОБА_2, про стягнення з неї на користь Вільшанської центральної районної лікарні витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 в сумі 543 грн. 87 коп. та про стягнення з неї на користь Кіровоградської обласної лікарні витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 в сумі 6947 грн. 76 коп. - підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відповідно до обвинувального акту відсутні.

Підстави до вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченої відсутні і такі заходи згідно реєстру матеріалів досудового розслідування не застосовувались.

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити їй покарання по ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки.

У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Вільшанської центральної районної лікарні Кіровоградської області витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 в сумі 543 (п'ятсот сорок три) грн. 87 коп. на рахунок 35416001121444 в ГУ ДКСУ в Кіровоградській області, МФО 823016, код 01995114.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кіровоградської обласної лікарні витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 в сумі 6947 (шість тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 76 коп. на рахунок 35416001127932 в ГУ ДКСУ в Кіровоградській області, МФО 823016, код 01994942.

Речові докази по справі: ніж та футболку, що передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Вільшанського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити, як такі, що не являють собою цінності і не можуть бути використані.

На вирок може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Гарбуз О. С.