Рішення № 78112725, 22.11.2018, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 2/325/385/2018

справа № 325/1229/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Пантилус О.П., за участю секретаря Орманджи Ф.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Приазовське Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу присудження аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася із позовом до відповідача, в якому просила змінити розмір аліментів на неповнолітнього сина та стягнути додаткові витрати на його лікування. Під час підготовчого провадження вона уточнила (зменшила) свої вимоги і просить тільки змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом зміни способу присудження аліментів з твердої грошової суми на ? частку з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з відповідачем перебувала у шлюбі. У них є спільні діти - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5. Шлюб розірвано 04.09.2008 року. В подальшому 04.01.2011р. вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_6, у зв'язку з чим змінила своє прізвище на «ОСОБА_1». 13.11.2006р. рішенням Оболонського районного суду м. Києва з відповідача стягнені на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 750 грн. щомісячно, до досягнення дітьми повноліття. На теперішній час, в порівняні з 2006 р., витрати на сина, який ще є неповнолітнім значно збільшились, оскільки значно зросла вартість життя: вартість оплат за комунальні послуги, продукти харчування, побутові речі, одяг та інші необхідні для життєздатності кожної людини речі, а тим паче дитини. Суми аліментів, присудженої рішенням суду не вистачає для забезпечення нормального та достатнього рівня життя дитини. Відповідач є здоровою та працездатною людиною, інших утриманців не має, володіє нерухомим майном, понад 15 років працює в сфері видавничої рекламної діяльності, на це час - у ТОВ «Новий друк.

16 серпня 2018 року відкрите загальне позовне провадження, 30 жовтня 2018 року підготовче провадження закінчене, призначений судовий розгляд справи 22.11.2018 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності. В заяві вказала, що підтримує змінені позовні вимоги, не заперечує проти заочного вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлений про судове засідання, шляхом вручення 08.11.2018 року судової повістки за місцем його роботи (ТОВ «Новий друк») уповноваженій особі, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення на ім'я ОСОБА_2, що відповідає вимогам ст..ст. 128-130 ЦПК.

В судове засідання відповідач не з'явився без повідомлення про причини неявки, відзиву на позов чи інших письмових заяв не надав.

Вирішуючи наслідки неявки відповідача, суд не вбачає підстав, передбачених ст..223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, на підставі статей 280, 281 ЦПК України суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із досліджених документів встановлені наступні обставини та правовідносини.

Відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3, виданого 10 червня 200 4 року відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м. Києва.

04 вересня 2008 року шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 виданого 24.11.2009р.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва № 2-5191/2006р. від 13.11.2006 року з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 750 грн. щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

На підставі вказаного рішення суду 23.11.2006 року був виданий виконавчий лист № 2-519/2006р.

На теперішній час донька - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, є повнолітньою.

04 січня 2011 року позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5, виданого 04.01.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Приазовського районного управління юстиції Запорізької області. Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище на «ОСОБА_1».

Згідно довідки Приазовської селищної ради від 21.06.2018р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 із сином - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3

Таким чином, неповнолітня дитина проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні.

Згідно виписок від 07.11.2014р., 25.08.2016р., 06.04.2017р., 28.03.2018 року про обстеження ОСОБА_4 в клініці офтальмології м.Запоріжжя (не за місцем проживання позивачки з дитиною), неповнолітня дитина потребує систематичних медичних обстежень та лікування.

Із відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) 18.10.2016 року за договором купівлі-продажу набув права власності на ? частку житлового будинку загальною площею 91,5 кв.м., розташованого в м.Бердянську Запорізької області.

Тобто, вже після стягнення із відповідача аліментів, той придбав у власність нерухоме майно.

За даними, вказаними позивачем в клопотанні від 13.09.2018 року, копія якого надіслана відповідачу, ОСОБА_2 працевлаштований в ТОВ «Новий друк». Будь яких заперечень з цього приводу від відповідача не надійшло.

Згідно ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

В силу ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними або визначаються судом.

08.07.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" від 17.05.2017р. №2037-VIII, яким змінено мінімальний розмір аліментів на дитину.

У відповідності до ч.2 ст.182 СК України (в ред. від 08.07.2017 року) розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно положень ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Даний висновок міститься в правовій позиції Верховного Суду України в постанові від 05.02.2014 року по справі № 143 цс 13.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Є загальновідомими обставини, які згідно ст..82 ЦПК не потребують доказування, що з часу (13.11.2006 року) присудження аліментів, які були визначені в твердій грошовій сумі, через значні інфляційні процеси в Україні значно підвищилася вартість життя і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. У зв'язку з чим 750 грн. аліментів не можуть забезпечити належний рівень матеріального утримання дитини, оскільки даний розмір навіть менший ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Із наведених вище обставин встановлено, що матеріальне становище платника аліментів покращилось, а стан здоров'я дитини такий, що потребує постійних затрат.

Відповідачем не подано суду доказів, які б підтверджували неможливість сплати ним аліментів у більшому розмірі.

Судом враховано, що відповідач є працездатним та працює, інших виконавчих документів за якими з нього стягуються аліменти відсутні, він володіє нерухомим майном. Доказів протилежного відповідачем суду не подано. Тобто, слід визнати, що відповідач є таким, що в змозі сплачувати аліменти у більшому розмірі.

Суд вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи, з максимально можливим урахуванням інтересів дитини та виходячи із закріплених ч.9 ст.7СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, розмір стягуваних аліментів підлягає зміні з 750 грн. на 1/4 частину заробітку (доходу) відповідача на утримання дитини.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

На думку суду таке вирішення справи не буде порушувати баланс інтересів платника аліментів та дитини.

На підставі ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача судовий збір в дохід держави в розмірі 704,80 гривень.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу присудження аліментівзадовольнити.

Змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 листопада 2006 року (справа № 2-5191/2006) з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2; проживає за адресою: АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, шляхом зміни способу присудження аліментів з твердої грошової суми 750 гривень щомісячно на ? частку з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи збільшення розміру стягнення від дня набрання цим рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2; проживає за адресою: АДРЕСА_3) в дохід держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок (на розрахунковий рахунок № 31212206008250, отримувач -УК у Приазовському районі/Приазовський р-н/22030101 в банку - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код за ЄДРПОУ: 38042754).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана на рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складений 22 листопада 2018 року.

Суддя О.П. Пантилус