Рішення № 78111366, 06.11.2018, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1092/18

Номер провадження 2/739/407/18

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року м.Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

у складі:головуючої – судді Кочура О.О.,

за участі: секретаря – Худорба Р.Г.,

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, ВСТАНОВИВ :

04.07.2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом та просила розірвати шлюб з ОСОБА_2 та стягнути з нього на її користь щомісячно аліменти на утримання їх неповнолітньої доньки ОСОБА_3, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зазначає, що в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 перебуває з 23.09.2014 року. Від шлюбу мають ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося. Він не приділяє уваги сім’ї. Вони мають різні погляди на сімейне життя, сімейні цінності. З 10.06.2018 року вони фактично припинили шлюбні відносини та почали жити окремо. Вони не ведуть спільне господарство, не залежать один від одного у матеріальному плані. Шлюб існує лише формально. Подальше сумісне життя та збереження сім’ї вважає неможливим. Примирення між ними неможливе, тому просить строк на примирення не надавати. Дитина на даний час проживає з нею. Спору про місце проживання дитини немає. Після розірвання шлюбу донька буде продовжувати проживати з нею. Договір про стягнення аліментів на утримання дитини між ними не укладався. На утримання дитини позивачка бажає стягувати з відповідача аліменти. Після розірвання шлюбу позивачка бажає залишити прізвище «Давиденко». У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилась, але надала до суду письмову заяву, в якій просила справу розглядати без її участі та задовольнити її позов в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з’явився будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи повторно у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав. Відзив на позовну заяву до суду не подав. Беручи до уваги, що позивачка не заперечувала протии вирішення справи без присутності відповідача з постановленням заочного рішення, суд ухвалив проводити розгляд справи на підставі наявних доказів по справі. У зв’язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося. Дослідившиматеріалисправи і наявні в них докази, судом встановлено наступне. ОСОБА_2 та ОСОБА_1, 23.09.2014 року зареєстрували шлюб у Виконкомі Буняківської сільської ради Путивльського району Сумської області, актовий запис № 02, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-БП № 088367 (а.с.4). Від шлюбу мають доньку- Давиденко ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-ЕЛ № 186788 (а.с.5). Згідно довідки виконкому Печенюгівської сільської ради від 03.07.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована та проживає разом зі своєю донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: с Печенюги, вул. Центральна, буд.11, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області (а.с.6). Перебуваючи у шлюбі, сторони не змогли створити міцної сім’ї, фактично їх сім’я розпалась, з 10.06.2018 року сторони проживають окремо, в різних населених пунктах. Позивачка ОСОБА_1 в своїй заяві наполягала на розірванні шлюбу, відповідач ОСОБА_2 не повідомив суду жодних заперечень щодо цього, відзив на позовну заяву не подав, що свідчить про дійсну волю чоловіка та дружини. Тому суд приходить до висновку, що сім’я розпалась остаточно. Збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін та їх малолітньої дитини. Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України (далі СК України) суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, що мають істотне значення. Позивачка, відповідно до положень ст. 113 СК України, має право на вибір прізвища після розірвання шлюбу, тому суд вважає обґрунтованим її бажання залишити прізвище «Давиденко».

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України) батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення коштів на утримання дитини (аліментів) за рішенням суду.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини разом з яким проживає дитина.

Згідно частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Оскільки позивачкою заявлено про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання їх спільної дитини у частці від доходу відповідача, суд вважає за необхідне стягнути їх саме у вказаний спосіб.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною другою статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує відсутність відомостей про розмір доходів відповідача, відомостей про наявність на його утримання інших осіб, а також відсутність будь-яких відомостей про наявність у відповідача захворювань, які потребували б додаткових витрат.

За таких обставин суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивачки на утримання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Відповідно позов підлягає задоволенню повністю.

При цьому, на підставі частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред’явлення позову, тобто з 04.07.2018 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів з відповідача у межах суми платежу за один місяць, за період з 04.07.2018 року по 03.08.2018 року. Судові витрати суд розподіляє на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп. за позовні вимоги про стягнення аліментів, а також з відповідача на користь позивача стягує судові витрати по сплаті судового збору сумі 704 грн. 80 коп. Керуючись ст.ст.4, 12, 13,19, 76-81, 141,247,258, 259, 263-265, 268,280-284,354, 430 Цивільногопроцесуального кодексу України, ст.ст. 104, 105, 109, 110, 112, 157, 180-182, 184 Сімейного кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів –задовольнити повністю. Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП № НОМЕР_1, мешканцем с.Бунякине, вул. Леоніда Чечьоткіна, 68, Путивльського району, Сумської області та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП № НОМЕР_2, мешканкою с.Печенюги, вул. Центральна, буд.11, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, зареєстрований 23.09.2014 року Виконком Буняківської сільської ради Путивльського району Сумської області, актовий запис № 02 - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивача – «Давиденко». Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП № НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП № НОМЕР_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 (п’ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.07.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, за період з 04.07.2018 року по 03.08.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП № НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП № НОМЕР_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_7 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП № НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8, на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу «Судовий збір»). Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.О.Кочура