Рішення № 7811102, 04.02.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

04 лютого 2010 р.           Справа 12/206-09

за позовом: Першого заступника прокурора Вінницької області ( вул.Володарського,33, м.Вінниця, 21050) в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (вул.Мечникова, 16 а, м.Київ, 01601) в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (вул.Соборна, 15 а, м.Вінниця, 21050)

до: Приватно-орендного підприємства "Рідний край" ( вул.Центральна, 49, с.Тростянець, Ямпільський район, Вінницька область, 24522)

про стягнення 30 253,29 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          прокурор: Жовмір І.І.

позивача : Касько І.А. - за дорученням

          відповідача : не з'явився

За клопотанням учасників процесу звукозапис судового процесу не здійснювався.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з Приватно-орендного підприємства "Рідний край" на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" 28 998,37 грн. заборгованості по лізингових платежах, 835,99 грн. пені, 296,23 грн. інфляційних втрат, 122,70 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 24.12.2009 р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 04.02.2010 р..

В судове засідання 04.02.2010 р. з'явились представник прокуратури та представник позивача. Відповідач правом участі у розгляді справи не скористався, відзиву на позов не надав. Про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції відповідачу за № 166043 від 09.01.2010 р..

Відсутність представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв'язку з цим, розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив наступне.

22.08.2007 р. між ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (Лізингодавець) та ПОП "Рідний край" (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 2-07-567 фл, відповідно до якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк Предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу", що є специфікацією Предмету лізингу, а Лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (п.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору Лізингодавець на письмове звернення Лізингоодержувача для потреб останнього купує у Постачальника предмет лізингу за рахунок коштів Державного бюджету України згідно Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. № 1904 із змінами та доповненнями "Про порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу".

Строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між Сторонами та Постачальником (далі-Тристоронній акт), що укладається у 5-ти автентичних примірниках (п.2.2. Договору).

Згідно п.3.5.3. Договору Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.

За несплату частково або повністю лізингових платежів протягом 30 днів або порушення правил утримання чи використання Предмета лізингу на вимогу Лізингодавця (його структурного підрозділу, повноважної особи) повернути йому Предмет лізингу разом з технічною документацією, одержаною від Постачальника, згідно акту приймання-передачі в технічно справному та комплектному стані (п.3.5.4. Договору).

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що з моменту підписання тристороннього акту одержання предмету лізингу лізингоодержувач за користування останнім сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу;

- винагороду в розмірі 7 % річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу. Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці.

Відповідно до п.4.2 Договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до Договору "Графік сплати лізингових платежів".

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Договір набуває чинності в день, наступний за днем укладення, і діє до закінчення строку лізингу, але не довше 10 років (п.8.1. Договору).

Сторонами підписано Додаток №1 до договору фінансового лізингу, в якому визначено найменування Об'єкта лізингу та назва виробника, строк лізингу, кількість та суму.

В Додатку № 2 до договору фінансового лізингу сторони погодили графік сплати лізингових платежів (а.с.27).

11.12.2007 р. між Сторонами за Договором та ВАТ "Брацлав" підписано Акт № 2 приймання-передачі сільськогосподарської техніки, відповідно до якого відповідачу передано Предмет Лізингу, а саме: Доїльна установка УДМ-200, зав. № 1287, 1288, в кількості 2 одиниць загальною вартістю 279 924,00 грн..

За весь період дії Договору, станом на 16.12.2009 р. до сплати підлягають лізингові платежі в сумі 122 239,31 грн., в тому числі: в частині відшкодування вартості техніки - 95 174,16 грн. та в частині щорічної винагороди - 27 065,15 грн.).

Відповідачем були сплачені наступні лізингові платежі: 19.05.2008 р. - 11 896,77 грн. в частині відшкодування вартості та 4 163,87 грн. в частині щорічної винагороди; 29.07.2008 р. - 11 896,77 грн. в частині відшкодування вартості та 4 163,87 грн. в частині щорічної винагороди; 30.12.2008 р. - 31 080,31 грн..

Всього сплачено лізингових платежів - 63 201,59 грн. (в тому числі: в частині відшкодування вартості техніки - 47 587 грн. та в частині щорічної винагороди - 15 614,51 грн.).

В зв'язку з несплатою чергових лізингових платежів за період з 11.09.2008 року по 28.10.2008 року позивач звернувся з позовом до господарського суду Вінницької області, який 09.12.2008 року прийняв рішення у справі № 8/175-08 про стягнення з останнього 15901,67 грн., в тому рахунку 11896,77 грн. відшкодування вартості техніки, 3539,29 грн. - щорічної винагороди та 465,61 грн. пені (а.с.34-35).

23.12.2008 року на виконання вищевказаного рішення господарським судом Вінницької області видано наказ (а.с.36).

22.01.2009 року державним виконавцем відділу ДВС Ямпільського РУЮ Гафенко О.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним наказом на суму 15901,67 грн. (а.с.37).

26.02.2009 року в зв'язку із сплатою суми боргу виконавче провадження було закінчено (а.с.38).

В зв'язку з несплатою лізингових платежів за період з 11.03.2009 р. по 16.06.2009 р. позивач повторно звернувся до господарського суду вінницької області, який 23.06.2009 р. прийняв рішення у справі 7/94-09 про стягнення ПОП "Рідний край" 23 793,54 грн. у відшкодування вартості техніки, 6 245,81 грн. частини щорічної винагороди та 994,17 грн. пені (а.с. 39-42).

13.07.2009 р. на виконання вищезазначеного рішення господарським судом Вінницької області видано наказ (а.с.43).

13.10.2009 р. державним виконавцем відділу ДВС Ямпільського РУЮ Дацишиною І.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним наказом на суму 31 033,52 грн. (а.с.44).

З 23.06.2009 р. згідно Графіка сплати лізингових платежів, до сплати відповідачу наступили чергові лізингові платежі, а саме: 11.09.2009 р. - 14 811,48 грн., 11.12.2009 р. - 14 186,89 грн. Всього - 28 998,37 грн..

Відповідач свої зобов'язання по сплаті лізингових платежів не виконав.

Станом на день подачі позову та розгляду справи в суді заборгованість відповідача за Договором фінансового лізингу № 2-07-567 фл від 22.08.2007 р. становить 28 998,37 грн..

Наведене стверджується:

- договором фінансового лізингу № 2-07-567 фл від 22.08.2007 р. та додатками до нього;

- актом № 2 від 11.12.2007 р.;

- судовими рішеннями у господарських справах № 8/175-08 та № 7/94-09

- банківськими виписками на перерахування коштів;

- іншими матеріалами справи,

- відсутністю заперечень відповідача по суті спору.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

В пункті 3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" вказано, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. В ч.1 ст.16 названого Закону зазначається, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, у Додатку № 2 до Договору сторони погодили розмір та строк сплати Лізингоодержувачем платежів.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів проведення розрахунків з позивачем.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 28 998,37 грн. боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов’язань, на підставі п.7.1. Договору, нараховано до стягнення з відповідача 835,99 грн. пені за період з 12.09.2009 р. по 16.12.2009 р., 296,23 грн. інфляційних втрат за жовтень, листопад 2009 року, 122,70 грн. - 3% річних за період з 12.09.2009 р. по 16.12.2009 р..

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором , він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Відповідно до п. 7.1 Договору за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожен календарний дінь прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 3 Закону України від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону (тобто передбачений договором або законом) обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Наведений позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3 % річних відповідає вимогам закону (в тому рахунку: ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань) та умовам Договору.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних за порушення господарських зобов'язань також підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

          Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватно-орендного підприємства "Рідний край" ( вул.Центральна, 49, с.Тростянець, Ямпільський район, Вінницька область, 24522, код ЄДРПОУ 03729612, р/р 26008362807 філія АБ "Енергобанк", м.Вінниця, МФО 302731) на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (вул.Мечникова, 16 а, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 30401456, р/р 26006010890602 ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346) в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (вул.Соборна, 15 а, м.Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 25510665, р/р 2600916276 в ВОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м.Вінниця, МФО 302247) 28 998,37 грн. заборгованості по лізингових платежах, 835,99 грн. пені, 296,23 грн. інфляційних втрат, 122,70 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з Приватно-орендного підприємства "Рідний край" ( вул.Центральна, 49, с.Тростянець, Ямпільський район, Вінницька область, 24522, код ЄДРПОУ 03729612, р/р 26008362807 філія АБ "Енергобанк", м.Вінниця, МФО 302731) в дохід Державного бюджету України 302,53 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового ппроцесу.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 09 лютого 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - прокурору ( вул.Володарського, 33, м.Вінниця, 21050)

3,4 - позивачу (вул.Мечникова, 16 а, м.Київ, 01601; вул.Соборна, 15 а, м.Вінниця, 21050)

5 - відповідачу ( вул.Центральна, 49, с.Тростянець, Ямпільський р-н, Вінницька обл, 24522)