Рішення № 78107245, 19.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

______________________

Справа № 520/12870/18

Провадження № 2-о/520/458/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Петренка В.С.

за участю секретаря – Шеховцевої О.В., Шевчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою

ОСОБА_2,

заінтересована особа – Київський районний відділ у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області

про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

19.09.2018року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси із заявою, заінтересована особа – Київський районний відділ у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якій просить суд встановити факт його постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991року) по теперішній час.

В обґрунтування наданої заяви, заявник посилається на те, що на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) він постійно проживав на території України і не був громадянином інших держав.

Проте, як вказує заявник, за отриманням паспорта громадянина України він ніколи не звертався і паспорт ніколи не отримував, у зв’язку з чим, 20.04.2012року він звернувся із заявою про відновлення паспорта до Київського РВ ОМУ ГУМС України в Одеській області, яким було винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину, в якої зазначалося, що у ході розшукових заходів, на даний час встановити місцезнаходження паспорту не виявилося можливим.

29.12.2016року, як зазначає заявник, Київським РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області було видано довідку № 5112 про те, що він справді звертався до Київського РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області із заявою щодо встановлення особи та видачі паспорту громадянина України, проте, Київським РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області йому було відмовлено у видачі паспорту України на підставі того, що проведеною за заявою перевіркою встановлено особу заявника, але не встановлено належності до громадянства будь-якої держави.

На факт підтвердження постійного проживання на території України ОСОБА_2 посилається на те, що він народився 25 серпня 1956 року у місті ОСОБА_1, 17 березня 1978 року ним було укладено шлюб з ОСОБА_3, від спільного шлюбу 14 листопада 1983 року народився син - ОСОБА_4, та 15 грудня 1984 року народилася донька - ОСОБА_5.

05.11.1974року, як вказує заявник, Київським об'єднаним районним військовим комісаріатом м. Одеси йому був виданий військовий квиток №3179992, який свідчить про проходження заявником по справі військової служби на території України

Крім того, заявник зазначає, що 07.05.1998року Державною податковою адміністрацією у Київському районі м. Одеси йому було видано довідку №4401 про те, що він занесений в Державний реєстр фізичних осіб України, 11.12.2008року адресно-довідковим бюро в Одеській області було видано довідку про те, що він зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 18.04.2012року органом самоорганізації населення «Золотий берег» надано виписку з будинкової книги за адресою: м. Одеса, пров. Академіка Вільямса, буд. 8, а 05.05.2018 року також було складено акт про те, що він - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 1970 року по теперішній час дійсно проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заявник також вказує, що без встановлення факту постійного проживання на території України він позбавлений можливості отримати громадянство України та паспорт громадянина України, у зв’язку з чим, ОСОБА_2 звернувся до суду із відповідною заявою.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 20.09.2018року було прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа – Київський районний відділ у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про встановлення факту, що має юридичне значення. Призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні 19.11.2018року заявник надану заяву підтримав у повному обсязі, просив суд її задовольнити.

Представник заінтересованої особи – Київського РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області у судові засідання не з’явився, про дату, час та місце судових засідань повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні у матеріалах справи, письмових заперечень проти заяви не надав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення заявника, показання свідків, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом у судовому засіданні, заявник – ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про народження серії IV-ЖД №367520 народився 25.08.1956року у м. Одесі (а.с.24).

05.11.1974року Київським об’єднанням районним військовим комісаріатом м. Одеси ОСОБА_2 був виданий військовий квиток №3179992, який свідчить про проходження заявником військової служби на територій України (а.с.10)

17.03.1978року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 у м. Одесі Київський відділ ЗАГС, актовий запис №277 від 17.03.1978року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу, серії І-ЖД № 429613 (а.с.23).

Від даного шлюбу, 14 грудня 1983року у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у м. Одесі народився син - ОСОБА_4, та 15 грудня 1984року народилася донька – ОСОБА_5, що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 21, 22).

Згідно довідки адресно-довідкового бюро ГУ МВС України в Одеській області від 11.12.2008року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7 на звороті).

18.04.2012року органом самоорганізації населення «Золотий берег» ОСОБА_2 була надана виписка з будинкової книги за адресою: м. Одеса, пров. Академіка Вільямса, буд. 8 (а.с.12).

07.05.1998року Державною податковою адміністрацією у Київському районі м. Одеси ОСОБА_2 було видано довідку №4401 про те, що він занесений в Державний реєстр фізичних осіб України (а.с. 6).

У подальшому, у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 загубив паспорт громадянина СРСР, він звернувся до Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з відповідною заявою та до Київського РВ в м. Одесі ГУДМС України в Одеській області з заявою щодо видачі паспорта замість втраченого.

Листом від 20.04.2012 року за №31/19-о/м3575 Київський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області повідомив ОСОБА_2 про те, що заява за фактом втрати паспорту громадянина ОСОБА_6 виданого на його ім’я зареєстрована в Київському РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за ЖРЗПЗ № 4520 від 20.04.2012р. На підставі зібраних матеріалів винесено постанову про відмову у порушені кримінальної справи, згідно п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину. Для поновлення втрачених документів, йому необхідно з даною відповіддю звернутися до компетентних інстанцій (а.с. 19).

З довідки Київського РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області від 29.12.2016року за №5112 вбачається, що ОСОБА_2, 25 серпня 1965р.н., уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, справді звертався до Київського РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області із заявою щодо вставлення особи та видачі паспорта громадянина України. Проведеною за його заявою перевіркою встановлено особу заявника, але не встановлено належності до громадянства будь-якої держави (а.с. 15).

З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 звернувся до суду із відповідною заявою про встановлення факту постійного проживання на території України.

Крім того, 29.12.2016року Приморським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області був наданий витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, в якому зазначені відомості про ОСОБА_2, зокрема відомості про дату народження – 25 серпня 1956року, актовий запис №1378, відомості про батька та матір (а.с. 18).

У судовому засіданні 19.11.2018року були допитані в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Так, свідок ОСОБА_8 повідомив суду, що ОСОБА_2 з народження проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Свідок ОСОБА_7 повідомила суду, що знає ОСОБА_2 вже 35 років, і всі ці роки він проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Реалізація права заявника отримати паспорт громадянина України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, який має юридичне значення.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободита інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб,державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Про належність до громадянства України таких осіб може свідчити наявність у паспортах громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року.

Відповідно до п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року.

У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента від 27 березня 2001 року № 215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз'яснено, що у порядку ч.2 ст.256 ЦПК суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 256 ЦПК України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, який має юридичне значення. Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Факт постійного проживання заявника на території України станом на 24.серпня.1991року підтверджується дослідженими у справі доказами.

При викладених обставинах, у суду не виникає сумнівів в тому, що ОСОБА_2, 25 серпня 1956року народження, на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживав на території України, а тому заява про встановлення факту постійного проживання на території України є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 259, 265, 315-317, 319 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2, заінтересована особа – Київський районний відділ у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_2, 25 серпня 1956року народження, на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживав на території України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 23.11.2018року.

Суддя Петренко В. С.