Ухвала суду № 78105221, 10.11.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/15036/18

Справа №760/29758/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., за участю секретаря судових засідань Горупа В.В., прокурора Литвиненка Д.В., підозрюваного ОСОБА_2, захисника Овсяннікова В.В., перекладача Нарманія В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання заступника начальника слідчого відділення ВП № 2 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Білоус Марії Андріївни, погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Свербиусом Олександром Олександровичем, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тбілісі, громадянина Грузії, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.10.2018 року за №12018100090011918,

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника слідчого відділення ВП № 2 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві БілоусМ.А. звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12018100090011918 від 14.10.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України.

09.11.2018 постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №9 було об'єднано матеріали досудових розслідувань, а саме матеріали кримінального провадження за № 12018100090011918 від 14.10.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та за № 12018100090012831 від 08.11.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно єдиний реєстраційний номер № 120181000900011918 від 14.10.2018 року.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 14.10.2018 року о 17:30 годині, рухаючись у салоні маршрутного таксі № 401 маршрутом «Південний залізничний вокзал - Поліклініка № 3, що в м. Києві», яке у цей час було переповнене пасажирами, побачив перед собою раніше незнайому ОСОБА_8, яка у передній лівій кишені своєї куртки тримала мобільний телефон марки «Samsung Galaхy J7» чорного кольору та вирішив, таємно викрасти чуже майно, що належить останній.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, перебуваючи у салоні вказаного вище маршрутного таксі на зупинці громадського транспорту «пр-т Космонавта Комарова», що за адресою м. Київ, вул. Космонавта Комарвоа, 2/44, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з передньої лівої кишені куртки потерпілої ОСОБА_8 повторно таємно викрав чуже майно, що належить останній, а саме мобільний телефон марки «Samsung Galaхy J7» чорного кольору IMEI: НОМЕР_1, який перебував у чохлі бірюзового кольору загальною вартістю 6054 гривень 84 копійки, у якому перебувала сім карта оператора стільникового зв`язку «Київстар», яка матеріальної цінності для потерпілої не становить, на рахунку якої перебували гроші кошти в сумі 2 гривні.

Після чого, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі, повторно таємне викрадене чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на свій власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 6056 гривень 84 копійки.

Таким чином, ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразились у повторному, таємному викрадення чужого майна (крадіжка), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_2 08.11.2018 року о 18:40 годині, рухаючись у салоні маршрутного таксі № 401 маршрутом «Південний залізничний вокзал - Поліклініка № 3, що в м. Києві», яке у цей час було переповнене пасажирами, побачив перед собою раніше незнайому ОСОБА_9, яка тримала у своїх руках жіночу сумку, та вирішив, повторно таємно викрасти чуже майно, що належить останній.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, перебуваючи у салоні вказаного вище маршрутного таксі на зупинці громадського транспорту «бульвар Вацлава Гавела», що в м. Києві, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, відкрив блискавку жіночої сумки, ОСОБА_9 з якої, повторно таємно викрав чуже майно, що належить останній, а саме гаманець коричневого кольору вартістю 1300 гривень, у якому перебували гроші в сумі 1117 гривень, дві банківські картки банку «Credit Adricole» на ім`я ОСОБА_9, які матеріальної цінності для потерпілої не становлять, дисконтні картки та ікона, які матеріальної цінності для потерпілої не становлять.

Після чого, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі, повторно таємне викрадене чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на свій власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 2417 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразились у повторному, таємному викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Всіма своїми умисними діями ОСОБА_2, вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

08.11.2018 року о 21:56 годині в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_2 затриманий за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просили його задовольнити з підстав викладених у ньому.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Також, захисник зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України до ОСОБА_2 не може бути заснований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, прихожу до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що що в провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12018100090011918 від 14.10.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України.

09.11.2018 постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №9 було об'єднано матеріали досудових розслідувань, а саме матеріали кримінального провадження за № 12018100090011918 від 14.10.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та за № 12018100090012831 від 08.11.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно єдиний реєстраційний номер № 120181000900011918 від 14.10.2018 року.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 14.10.2018 року о 17:30 годині, рухаючись у салоні маршрутного таксі № 401 маршрутом «Південний залізничний вокзал - Поліклініка № 3, що в м. Києві», яке у цей час було переповнене пасажирами, побачив перед собою раніше незнайому ОСОБА_8, яка у передній лівій кишені своєї куртки тримала мобільний телефон марки «Samsung Galaхy J7» чорного кольору та вирішив, таємно викрасти чуже майно, що належить останній.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, перебуваючи у салоні вказаного вище маршрутного таксі на зупинці громадського транспорту «пр-т Космонавта Комарова», що за адресою м. Київ, вул. Космонавта Комарвоа, 2/44, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з передньої лівої кишені куртки потерпілої ОСОБА_8 повторно таємно викрав чуже майно, що належить останній, а саме мобільний телефон марки «Samsung Galaхy J7» чорного кольору IMEI: НОМЕР_1, який перебував у чохлі бірюзового кольору загальною вартістю 6054 гривень 84 копійки, у якому перебувала сім карта оператора стільникового зв`язку «Київстар», яка матеріальної цінності для потерпілої не становить, на рахунку якої перебували гроші кошти в сумі 2 гривні.

Після чого, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі, повторно таємне викрадене чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на свій власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 6056 гривень 84 копійки.

Таким чином, ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразились у повторному, таємному викрадення чужого майна (крадіжка), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_2 08.11.2018 року о 18:40 годині, рухаючись у салоні маршрутного таксі № 401 маршрутом «Південний залізничний вокзал - Поліклініка № 3, що в м. Києві», яке у цей час було переповнене пасажирами, побачив перед собою раніше незнайому ОСОБА_9, яка тримала у своїх руках жіночу сумку, та вирішив, повторно таємно викрасти чуже майно, що належить останній.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, перебуваючи у салоні вказаного вище маршрутного таксі на зупинці громадського транспорту «бульвар Вацлава Гавела», що в м. Києві, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, відкрив блискавку жіночої сумки, ОСОБА_9 з якої, повторно таємно викрав чуже майно, що належить останній, а саме гаманець коричневого кольору вартістю 1300 гривень, у якому перебували гроші в сумі 1117 гривень, дві банківські картки банку «Credit Adricole» на ім`я ОСОБА_9, які матеріальної цінності для потерпілої не становлять, дисконтні картки та ікона, які матеріальної цінності для потерпілої не становлять.

Після чого, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі, повторно таємне викрадене чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на свій власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 2417 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразились у повторному, таємному викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Всіма своїми умисними діями ОСОБА_2, вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

08.11.2018 року о 21:56 годині в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_2 затриманий за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

09.11.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

З положень ст. 183 КПК України випливає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу, зокрема він не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з матеріалів клопотання необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.10.2018 у ОСОБА_8; протокол огляду місця події від 14.10.2018; протокол допиту потерпілого ОСОБА_8; протокол допиту свідка ОСОБА_10; протокол допиту свідка ОСОБА_11; протокол допиту свідка ОСОБА_12; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.11.2018 у ОСОБА_9; протокол допиту потерпілого ОСОБА_9; протокол допиту свідка ОСОБА_13; протокол допиту свідка ОСОБА_14; протокол допиту свідка ОСОБА_15; протокол допиту свідка ОСОБА_16; протокол допиту свідка ОСОБА_17, інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Отже, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Таким чином, обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, у зв'язку з чим клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів слідчий суддя, враховуючи дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодноразово вчиняв дії спрямовані на таємне викрадення чужого майна, те, що він не працює, наявність повідомлення про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, не приймає до уваги. Крім того, доводи захисника не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв'язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи на даному етапі її провадження.

На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що, повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 передбачає покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаних кримінальних правопорушень підозрюваний може переховуватися значний термін від правоохоронних органів та суду.

На той факт, що підозрюваний може впливати на потерпілих та свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, вказує те, що він вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення проти власності особи, може погрожувати потерпілим та свідкам, які були очевидцями вчинення ним кримінального правопорушення та які в першому епізоді затримали ОСОБА_2 з метою зміни їх свідчень в частині фактичних обставин.

На той факт, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку вказує те, що ОСОБА_2 являється громадянином іншої держави, та може безперешкодно перетнути кордон України.

На той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те, що підозрюваний ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований та не навчається, не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв`язків.

Більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_2 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 покладається необхідність запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_2 офіційно не працює, не має джерела доходу, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчиняючи на них тиск та схиляючи до надання ними показів на його користь, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_2, розмір завданої злочином шкоди, а також те, що він офіційно не працює, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тбілісі, громадянина Грузії, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 19 год. 30 хвилин 08 листопада 2018 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 19 година 30 хвилин 06 січня 2019 року.

Розмір застави визначити у межах 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 17620,00 грн. (сімнадцять тисяч шістсот двадцять гривень) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ; код ЄДРПОУ: 26268059; МФО - 820172; депозитний рахунок № 37318005112089; отримувач: ТУ ДСА України в м. Києві; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….».

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру №9 м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Оксюта Т.Г.