Рішення № 78102792, 15.11.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4676/17

Провадження № 2/645/456/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Сілантьєвої Е.Є.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

учасники справи:

представник позивача – ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності від 27.06.2018 р.,

представник відповідача - ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від 24.09.2018 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справа за позовною заявою Акціонерної компанії «Харківобленерго» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерна компанія «Харківобленерго» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕн. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що статтею 1 Закону України "Про електроенергетику" споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю. Згідно ст. 3 Закону України "Про електроенергетику" відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, поставкою та використанням енергії, регулюються цим Законом та "Правилами користування електричною енергією для населення", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року. Дані нормативні акти, в яких визнані права, обов'язки та відповідальність сторін, обов'язкові як для енергопостачальника, так і для споживача електроенергії. Згідно з ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. За адресою: м. Харків, вул. Мельникова б. 3 кв.57, проживає відповідач, який користується електроенергією і тому є споживачем АК "Харківобленерго", але за використану електроенергію не сплачує. 09 червня 2017 року при перевірці електроустановки вищевказаної квартири у якій проживає відповідач, представниками АК «Харківобленерго» електромонтерами ОСОБА_5 РВЕ встановлено факт розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж, споживання електричної енергії поза приладом обліку. Самовільне підключення було виявлено за допомогою спеціального засобу Е-121 «Дятел». При складанні акту № 209907 від 09.06.2017 р. був присутній відповідач, який відмовився від підпису в акті. Відповідачу листом №46/45-1402 від 30.06.2017 року було направлено рахунок №06505255618 до акту про порушення та протокол № 45 засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕн поштою з пропозицією сплатити отриманий рахунок, але до теперішнього часу відповідач борг не погасив. У зв’язку з наведеним АК «Харківобленерго» звернулась до суду з позовом та просить стягнути з ОСОБА_4 суму донарахування за використану електричну енергію в розмірі 17 150 грн. 50 коп., а також сплачений судовий збір. У відповідності з п. 42 Правил споживачі зобов'язані оплачувати спожиту електроенергію та здійснювати інші платежі відповідно до Правил. Згідно п.19 Правил розрахунки населення за спожиту електроенергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку. Згідно з п. 48 Правил споживач несе відповідальність, згідно з діючим законодавством за порушення правил користування електричною енергією, за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію та розкрадання електричної енергії у разі споживання електричної енергії без приладів обліку.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харків від 22.11.2017 року відкрито провадження у справі та призначене судове засідання на 13.12.2017 року.

01.12.2017 року через канцелярію суду надійшли заперечення проти позову відповідача ОСОБА_4, в яких він просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

30.01.2018 року до суду надійшли за перечення відповідача ОСОБА_4, в яких він просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

14.03.2018 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_5 РВЕ АК «Харківобленерго» про виклик та допит свідків.

25 вересня 2018 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_6 -ОСОБА_3 про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового засідання.

10 жовтня 2018 року до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача ОСОБА_6 -ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі , просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від 24.09.2018 року в судовому засідання не погодилися з позовними вимогами, вважали їх необґрунтованими. Надали письмовий відзив, згідно якого відповідач зазначив, що заперечує проти задоволення позову в повному обсязі та вказав, що 09 червня 2017 року він перебував вдома, коли в двері подзвонили три робітники Харківобленерго та сказали, що вони проводять перевірку лічильника. За 10 днів до цього до нього заходив працівник Харківобленерго, який особисто зчитував дані з лічильника та він особисто розписався у відомості перевірки. Відповідач зазначив, що під час перевірки один з робітників струмовими кліщами зафіксував вхідний та вихідний струм на лічильнику, перевірив індикатором магнітного поля всю стіну, де він стоїть. Далі, робітники пішли до ванної кімнати та почали крутити регулювання водонагрівача, на якому був змонтований індивідуальний індикатор контролю біметалічного реле водонагрівача. Після цього робітники Харківобленерго почали лякати штрафами та казати, що він самовільно підключився до електроенергії. Вважає дії позивача зухвалими і такими, що відповідають поняттю «Обшук». При складанні акту були порушені підхід і усі вимоги «Інструкції по складанню актів про порушення правил користування електричною енергією для населення». Не маючи заміряної величини струму «розкрадання» та не виконавши дії п. 1.24 Інструкції в акті зробили посилання на допомогу у виявленні крадія -відповідача спеціального приладу «Дятел», який не є і не може бути вимірювальним засобом, не має сертифікату обов’язкової метрологічної перевірки на момент складання акту, бо є індикатором електростатичної індукції в електричному полі.

Від представника відповідача ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення відповідно до яких зазначено, що супереч положенню п.8 перерахунок за спожиту електричну енергію повинен бути проведений з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за 6 календарних місяців, що передувало виявленню порушення. В той час, позивач намагається стягнути з відповідача вартість споживчої енергії за рік, що є неприпустимим. Крім того, з матеріалів справи неможливо встановити коли відбулась остання технічна перевірка контрольного приладу обліку електроенергії. Також, в Акті про порушення відсутня інформація про фактичне навантаження електричної мережі, що було на момент його складання, що ставить під сумнів відомості, викладені як в акті про порушення №209907 від 09.06.2017 року, так і висновки Протоколу №45 засідання комісії від 30.06.2017 року. Таким чином, при складанні вказаного Акту було порушено процедуру здійснення розрахунку, в зв’язку з чим вказаний Акт не може бути належним та допустимим доказом. Позивачем не доведено можливість розкрадання електроенергії згідно схеми вказаної в акті №209907 від 09.06.2017 року електроприладом, яким користується відповідач виходячи з його технічних характеристик. Позивачем не спростовано, що електрична енергія, що споживалась електролічильником, обраховувалась в повному обсязі, недорахованих лічильником обсягів електричної енергії фактично не було. Також не було підстав для застосування Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, на яку посилається позивач.

В судовому засіданні були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, він працює електромонтером на підприємстві позивача, та вони проводили рейд на вияв розкрадення у будинку відповідача, на підставі розпорядження. Подзвонили у двері відповідача, він відчинив, в квартиру пустив одного чоловіка, зайшов ОСОБА_8, вимкнув навантажні автомати, ввімкнули бойлер, при цьому лічильник не крутився, а бойлер грів воду, горіла лампочка. 09.06.2017 року склали акт порушення, абонент відмовився від його підпису, копію залишили споживачу, оригінал на наступний день доставили до АК «Харківобленерго».

Свідок ОСОБА_8, пояснив він є електромонтером на підприємстві позивача та було розпорядження на перевірку лічильників будинку. В квартирі №57, відчинив двері чоловік. Свідок та інші робітники ОСОБА_5 РВЕ пред’явили йому посвідчення, повідомили що будемо проводити перевірку. Зайшли до квартири, попросили вимкнути усі електроприбори, почали перевіряти, вимкнули навантаження, після чого «Дятлом» почали перевіряти електропроводку та виявили, що йде напруга на бойлер, а лічильник не реагував, перевірили місце підключення. Вели відео фіксацію, склали акт порушення, копію надали відповідачу, пропонували відповідачу надати свої зауваження до нього.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що є провідним інженером в АК «Харківобленерго». Розкрадання електричної енергії підпадає під вид прихованої проводки, який контролер під час огляду виявити не може. Це можливо тільки при демонтажі стіни квартири. Також повідомила, що згідно розпорядження, проводився рейд по усьому будинку № 3 по вул. Мельникова у м. Харкові. Потрапивши до електропроводки персонал обстежив прибор обліку в кв. №57 та внутрішньо домову проводку, та виявив підключення бойлера в ванній кімнаті, наступним чином: були відключені навантаженні автомати, не повинно було бути напруги, при цьому наміряли кліщами 8 ампер току при вимкненому бойлері і він працював, додатково використовувався сигналізатор прихованої проводки «Дятел». Будь-які підключення повинні бути погоджені споживачем з АК «Харківобленерго».

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подальший розгляд цієї справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині, у якій вони не встановлюють нових обов’язків, не скасовують чи не звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи не обмежують їх використання.

В свою чергу, відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження. Ці правила визначаються ухвалою суду про відкриття провадження (п.п.4 ч.2 ст.187 ЦПК України).

Враховуючи положення ст.ст.19 ЦПК України, суд вважає, що справа повинна бути розглянута за правилами загального позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову, з наступних підстав:

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 УК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставиш які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Судом встановлено, що правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН), затвердженими 26 липня 1999 року (з наступними змінами та доповненнями) і Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) України від 04 травня 2006 року № 562 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656 з наступними змінами та доповненнями (далі - Методика).

Судом встановлено, що за адресою: м. Харків, вул. Мельникова б. 3 кв.57 проживає відповідач, який користується електроенергією, є споживачем АК "Харківобленерго", та на підставі договору про користування електричною енергією від 26.04.2010 р. ОСОБА_4 встановлений прилад обліку та відкрито особовий рахунок №1458158.

Згідно акту про порушення «Правил користування електричною енергією для населення» № 209907 від 09.06.2017 року при огляді електроустановки квартири АДРЕСА_1, де мешкає відповідач, представниками АК «Харківобленерго» виявлено факт розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж, споживання електричної енергії поза приладом обліку, що є порушенням п. 48 «Правил користування електричною енергією для населення».

Згідно ст. 3 Закону України “Про електроенергетику” відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, поставкою та використанням енергії, регулюються Законом та “Правилами користування електричною енергією для населення”, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року з наступними змінами. Дані нормативні акти, в яких визнані права, обов'язки та відповідальність сторін, обов'язкові як для енергопостачальника, так і для споживача електричної енергії.

Ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, зокрема визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання енергії без приладів обліку, порушення правил користування електричною енергією.

Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМУ від 26.07.1999 р. № 1357, споживач несе відповідальність згідно з законодавством за споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно ст. 37 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999, енергопостачальник має право проводити обстеження споживачів для виявлення споживання електроенергії поза приладом обліку, а також вимагати від споживача відшкодування збитків, заподіяних порушеннями, допущеними споживачем під час користування електроенергією.

Згідно п. 53 «Правил користування електричною енергією для населення» у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акту вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акту свої зауваження. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

09.06.2017 контролерами була проведена перевірка споживачів електроенергії, в результаті якої виявлений факт розкрадання електричної енергії у разу самовільного підключення до електромереж, споживання електричної енергії поза приладом обліку в квартирі АДРЕСА_2, де проживає відповідач, про що складено в присутності порушника акт № 209907 від 09.06.2017, останній від підпису відмовився (а.с.45).

Складений акт про порушення відносно відповідача розглядався комісією з розгляду актів про порушення ПКЕЕН, відповідно до вимог п. 53 Правил користування електричною енергією для населення та встановлено його причетність до виявленого порушення, прийнято рішення про стягнення вартості необлікованої електроенергії, що підтверджено протоколом № 45 від 30.06.2017 (а.с.7).

Таким чином, суд вважає, що енергопостачальником було встановлено порушення Правил користування електроенергією, що спричинило безоблікове її використання, у зв'язку з чим позивачу була заподіяна матеріальна шкода, яка повинна бути відшкодована.

Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

ПКЕЕ, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 червня 1999 року, також регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками, обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності (пункт 1 ПКЕЕ).

Відповідно до пункту 37 ПКЕЕ енергопостачальник має право знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Згідно з пунктом 3 Методики №562 визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, вартість необлікованої електричної енергії розраховується на підставі акту про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури та в разі виявлення зазначених у ній порушень.

Пунктом 3.1 Методики №562 передбачено, що підставою для застосування її положень є виявлення таких порушень ПКЕЕ: 1) пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акту про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування приладів обліку та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів; 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об'єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів); 4) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку; 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку; 6) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника; 7) використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.

Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії згідно з пунктом 3.3 Методики №562 здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості не облікованої електричної енергії; та за кількістю днів (розрахунковий період).

Залежно від характеру виявленого порушення ПКЕЕ (підпункти 1-7 пункту 3.1 Методики №562) добовий обсяг споживання електричної енергії визначається за формулами, які визначені пунктами 2.7, 3.4 та 3.6 цієї Методики. Кількість днів, яка береться для розрахунку обсягу самовільно спожитої електричної енергії, може становити шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, дванадцять місяців та три роки (пункт 3.3 Методики № 562).

За підпунктом «б» пункту 3.3 Методики № 562 у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення.

Відповідно до ПКЕЕ контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку, яка має здійснюватися постачальником електричної енергії не рідше одного разу на три роки.

Згідно з пунктом 1.2 ПКЕЕ прихована електропроводка - це електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.

Судом встановлено, що при огляді жилого будинку відповідача було виявлено самовільне підключення електричної проводки поза приладу обліку електричної енергії. Підключення виконано було у місці, яке не можливо було встановити без демонтажу стіни квартири, про що заперечував відповідач по справі.

Враховуючи вищевказане, спосіб підключення розрахунок збитків, завданих енергопостачальнику, необхідно здійснювати відповідно до пункту 3.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією.

Згідно розрахунку обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН за період з 09.06.2016 р. по 09.06.2017 року, відповідачу нарахована сума за спожиту електроенергію у розмірі 17 150 грн. 50 коп. ( акт № 209907 від 09.06.2017 року ).

Відповідач споживав електричну енергію без обліково і своїми неправомірними діями порушив п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, та завдав позивачу шкоду на загальну суму 17150,50 гривен.

Згідно ч. 1ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю немайновим правам юридичної особи, а також шкода майну відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Згідно до платіжного доручення встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд вважає за необхідно стягнути з відповідача на користь АК «Харківобленерго» судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерної компанії «Харківобленерго» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІІН НОМЕР_1) на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» (п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ:00131954) суму донарахування за використану електричну енергію у розмірі 17150,50 грн. (сімнадцять тисяч сто п’ятдесят гривень, 50 копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 (ІІН НОМЕР_1), на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» (АК «Харківобленерго», код ОКПО 00131954, в АТ« Райфайзен банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, р/р 26001471335) судові витрати у розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень) 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – Акціонерна компанія «Харківобленерго» (п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ:00131954), адреса місцезнаходження: 61037, м. Харків вул. Плеханівська б. 126/2.

Відповідач – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_3.

Повне судове рішення складено 26.11.2018 року.

Головуючий-суддя: