Вирок № 78101288, 26.11.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3415/16-к

Номер провадження 1-кп/623/13/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: Герцова О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Бобриш М.С.,

за участю прокурора: Ходака Є.С.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника: Абдуллаєвої-Мартіросян І.Х.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016220320001701 від 05 жовтня 2016 року, за №12016220320001721 від 07 жовтня 2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПН НОМЕР_1, уродженця міста Ізюма, Харківської області, вірменина, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, раніше судимого:

1) 05 червня 2012 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 1 статті 190, частиною 3 статті 186, стаття 70 КК України до 4 років позбавлення волі, 09 лютого 2016 року звільнений по відбуттю строку покарання з урахуванням ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2016 року та змін, внесених до статті 72 КК України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04 жовтня 2016 року, близько 15 години 00 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись біля магазину «Дружище» по проспекту Незалежності (Леніна), будинок №35-а, маючи прямий злочинний умисел з корисливого мотиву на таємне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю власника ОСОБА_3, шляхом вільного доступу, таємно викрав з салону автомобіля «IVEKO DAILY», в якому ОСОБА_3 залишив незачиненим бокове скло дверцяти, мобільний телефон ТМ «Lenovo», модель «S-850», що належить ОСОБА_3, чим останньому завдав згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 5152 від 21 жовтня 2016 року, матеріальної шкоди на суму 1880 гривень.

Крім того, 07 жовтня 2016 року, близько 15 години 00 хвилин, ОСОБА_1, повторно, знаходячись біля магазину «Посад» по вулиці Соборній, будинок № 16 в місті Ізюмі, Харківської області, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб та власника ОСОБА_4, шляхом відкриття дверцяти проник до салону автомобіля «OPEL KADETT», звідки таємно викрав мобільний телефон TM «NOKIA», модель «5228», вартість якого згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 5688 від 30.листопада 2016 року становить 343 гривні, що належить ОСОБА_4, чим останньому заподіяв майнову шкоду на вказану суму, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення - злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Також, ОСОБА_1, повторно, в період часу з 20 години 00 хвилин 16 листопада 2016 року по 15 годину 00 хвилин 17 листопада 2016 року, знаходячись біля будинку №35 по вулиці Капітана Орлова в місті Ізюмі, Харківської області, діючи з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом розбиття віконного скла правої дверцяти автомобіля «ГАЗ 3302», державний реєстрацій номер НОМЕР_2, який знаходився біля під'їзду вказаного будинку, таємно викрав з салону автомобіля автомобільний телевізор ТМ «CAMERON», модель «CTV 7010 G», що належить ОСОБА_5, чим завдав останньому, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 5942 від 01 грудня 2016 року матеріальної шкоди на суму 540 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, повторно, 20 листопада 2016 року, близько 17 години, знаходячись біля магазину «Оленка» поблизу будинку №35-А по проспекту Незалежності (Леніна) в місті Ізюмі, Харківської області, застосував насильство до ОСОБА_6, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, а саме: наніс декілька ударів кулаком руки в область обличчя потерпілого, чим завдав Соломці, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 560-ІЗ/16 від 24 листопада 2016 року тілесні ушкодження у вигляді синця на обличчі, які кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, від яких ОСОБА_6 впав на землю, після чого ОСОБА_1 зняв з пальця руки потерпілого золотий перстень (каблучку), чим ОСОБА_6 згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 6180 від 15 грудня 2016 року, матеріальну шкоду на суму в розмірі 3976 гривень 90 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочинів, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 186 КК України визнав повністю, підтвердив обставини вчинених ним злочинів.

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому за частиною 2 статті 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за частиною 2 статті 186 КК України у виді 6 років позбавлення волі, на підставі статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі, до набрання вироком законної сили залишити міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений та його захисник просили суд, враховуючи щире каяття обвинуваченого, той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю «УПАК-2000» має можливість прийняти ОСОБА_1 на роботу, призначити обвинуваченому найменшу міру покарання, що передбачена санкцією статей, за вчинені ним злочини.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються - дата, час, місце скоєння злочину, предмет злочину, тощо. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1, захисник Абдуллаєва-Мартіросян І.Х. та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Окрім визнання вини обвинуваченим, в ході судового розгляду судом було допитано потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_9

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що в жовтні-листопаді 2016 року, більш точну дату він не пам'ятає, близько 17 години, він знаходився біля магазину «Оленка» по проспекту Незалежності (Леніна), був у нетверезому стані, зустрів знайомого ОСОБА_1, з яким про щось розмовляв. Через деякий час ОСОБА_1 його почав бити: в обличчя, по голові, по тулубу, потім ОСОБА_1 зняв з його пальця каблучку і пішов. Від отриманих ударів у нього було зломано зуб та синець на обличчі. Через що виникла сварка, потерпілий не пам'ятає, неприязних відносин між ними раніше не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив, що в наприкінці 2016 року до нього приходив ОСОБА_1 і приносив каблучку, сказав, що це його печатка, яка була вагою 4-5 грам, свідок віддав обвинуваченому кошти за каблучку, через деякий час працівники поліції її вилучили у свідка.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, потерпілого, свідка, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 2 статті 186 КК України як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений повторно, за частиною 2 статті 185 КК України - як крадіжка, тобто таємне викраденні чужого майна, вчинене повторно.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, з військового обліку в Ізюмському ОМВК виключений, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судимий, в судовому засіданні надано лист ТОВ «УПАК-2000»від 13 квітня 2018 року про можливість прийняття останнього на роботу, про що свідчать: характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості, лист, довідка з військкомату та його свідчення.

Згідно частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі може становити небезпеку для суспільства, так як ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, є високим.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останнім.

Злочини, у вчиненні яких суд вважає обвинуваченого винуватим, відповідно до статті 12 КК України, віднесені до злочинів: за частиною 2 статті 185 КК України - до злочину середньої тяжкості, за частиною 2 статті 186 КК України - до тяжкого злочину.

Обставини, які згідно статті 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 - щире каяття.

Обставини, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, не встановлені.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які законом віднесені до злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочину, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

В пункті першому Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року, звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд враховує, що обвинувачений визнав свою вину та щиро покаявся, раніше судимий, не є особою з інвалідністю, пенсіонером чи військовослужбовцем строкової служби, у потерпілих відсутні вимоги до ОСОБА_1, враховуючи доповідь органу пробації, яким визначено ризики повторного вчинення правопорушення та небезпеки для суспільства на високому рівні, а тому суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статей, що передбачають відповідальність за вчинені злочини з урахуванням вимог частини 1 статті 70 КК України у виді позбавлення волі.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, а саме витрати на проведення судових товарознавчих експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін, зважаючи на те, що судом призначається реальна міра покарання у виді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства, а тому наявні ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України - переховуватися від суду та вчинити нове кримінальне правопорушення.

Попереднє знаходження під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до вимог частини 5 статті 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року, підлягає зарахуванню в строк відбуття покарання за період з 25 листопада 2016 року по 26 листопада 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Питання щодо речових доказів слід вирішити у відповідності до статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 50, 65-68, 70, частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 186 КК України, статтями 100, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:

-за частиною 2 статті 185 КК України - 3 (ТРИ) роки позбавлення волі;

-за частиною 2 статті 186 КК України - 4 (ЧОТИРИ) роки позбавлення волі.

Відповідно до статті 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (ЧОТИРЬОХ) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Відповідно до частини 5 статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 25 листопада 2016 року по 26 листопада 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня фактичного затримання - 25 листопада 2016 року.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по справі, пов'язані з проведенням:

- судово-товарознавчої експертизи № 5152 від 21 жовтня 2016 року в розмірі 263 гривні 88 копійок,

- судово-товарознавчої експертизи № 5942 від 01 грудня 2016 року в розмірі 263 гривні 88 копійок,

- судово-товарознавчої експертизи № 5688 від 30 листопада 2016 року в розмірі 263 гривні 88 копійок,

- судово-товарознавчої експертизи № 3722 від 18 липня 2016 року в розмірі 87 гривень 96 копійок,

- судової дактилоскопічної експертизи № 36 від 16 січня 2017 року в розмірі 2090 гривень 95 копійок,

а всього в розмірі 2970 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят) гривень 55 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.)

Речові докази:

-мобільний телефон ТМ «Lenovo», модель «S-850» повернути потерпілому ОСОБА_3;

-автомобільний телевізор ТМ «CAMERON», модель «CTV 7010 G», повернути потерпілому ОСОБА_5;

-золотий перстень (каблучку) проба 585, вагою 6,75 гр., повернути потерпілому ОСОБА_6,

- мобільний телефон ТМ «NOKIA», модель «5228», повернути потерпілому ОСОБА_7

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Направити копію вироку не пізніше наступного дня учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Головуючий суддя О.М. Герцов