Рішення № 78099752, 23.11.2018, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1810/18

Номер провадження 2/341/736/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді -Юсип І.М.

за участю секретаря с/з -Король І.Л.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Галичі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Служба в справах дітей Галицької РДА про визначення постійного місця проживання малолітньої дитини разом із батьком, про звільнення від сплати стягуваних аліментів, про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на утримання малолітньої дитини, -

в с т а н о в и в:

02.10.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах дітей Галицької РДА і просить постановити рішення, яким визначити постійне місце проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ним, батьком дитини, за адресою с. Сапогів Галицького району; звільнити з 01.09.2018 року його від сплати аліментів, стягуваних за рішенням суду від 10.03.2016 року, відкликати виконавчий лист по сплаті аліментів та стягувати з відповідача в його користь аліменти на утримання дочки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що перебував у зареєстрованому шлюбі із відповідачем, в якому народилася одна дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10.03.2016 року шлюб між ними розірвано. Дочка залишилася проживати із матір'ю. Він, як батько дитини, приймав участь у її вихованні, матеріальному утриманні, завжди на період канікул та свят забирав дитину до себе додому. Цього року, під час літніх канікул дитина жила у нього і коли настав час повертатися до мами, дочка наполягала залишитися з ним. Проте, знаючи, що між ним та ОСОБА_3 була домовленість щодо постійного місця проживання дитини, він відвіз її до матері. Але з того часу, коли дитина залишилася без нього, вона постійно йому телефонувала, плакала, наполягала на тому, щоб він її забрав. Тому ОСОБА_2 звернувся до Служби у справах дітей Виноградівської РДА в Закарпатській області з письмовою заявою про визначення постійного місця проживання дочки ОСОБА_4 з ним.

03.09.2018 року Комісія з питань захисту прав дитини, орган опіки та піклування прийняли рішення, яким вирішили: визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ним, позивачем, та зобов'язало матір дитини, ОСОБА_3, належним чином брати участь у вихованні та утриманні малолітньої дочки. На підставі даного рішення, він забрав дитину до себе, влаштував до навчального закладу у с. Сапогів, Галицького району. Дочка не плаче, заспокоїлася, гарно вчиться, почувається добре.

Йому відомо, що ОСОБА_3 часто їздить за кордон і в той час, коли її немає, дитину виховує бабуся. За таких умов, вважає, що дочці буде краще жити разом із ним, так як він багато часу приділяє їй, намагається дати хороші знання і виховати у культурному і духовному світі.

Згідно рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10.03.2016 року з Позивача стягуються аліменти у користь відповідача на утримання дитини в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно. Однак, дочка ОСОБА_4 тривалий час вже проживає разом із ним, він її повністю утримує, а отже, аліменти, які з нього стягуються, мати використовує не за призначенням. Тому, просить звільнити його від сплати стягуваних аліментів у разі прийняття рішення про постійне місце проживання дитини разом з ним.

Одночасно посилається й на те, що на повсякденний побут дитини необхідно кошти, які повинні витрачатися обома батьками, обома матеріально утримувати, тому, вважає, що з ОСОБА_3 повинна сплачувати аліменти в його користь на утримання малолітньої дитини. Оскільки вона працює за кодоном, має дохід, просить стягувати аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 1500 гривень щомісячно до досягнення дочкою повноліття.

У судове засідання позивач не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, день та місце проведення підготовчого засідання, проте ним подано заяву, в якій він просить його позов задовольнити та розглянути справу у його відсутність.

Відповідач у підготовче засідання також не з'явилася, проте подала суду заяву, в якій повністю визнає пред'явлений позов позивача та просить справу розглянути у її відсутність.

Представник служби у справах дітей Галицької районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, проте начальником служби скеровано заяву, згідно якої вони підтримують рішення органу опіки та піклування Виноградівської РДА від 03.09.2018 року та просить справу розглядати за відсутності представника служби.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України судом перевірено, що заява відповідачки про визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

У зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши і перевіривши матеріали справи в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 19 Сімейного Кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

Відповідно до ч.2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно зі ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз'яснено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Частинами 1, 2 ст. 171 СК України встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_3 від 07.12.2007 року (а.с.12).

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10.03.2016 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - розірвано та одночасно ухвалено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 аліменти на утриманнямалолітньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.12.2015 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.13-14).

Як вбачається з рішення № 03-19/1994 від 03.09.2018 року органу опіки і піклування Виноградівської РДА про визначенню місця проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, орган вирішив визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком - ОСОБА_2 за адресою:АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_3, матір дитини, належним чином брати участь у вихованні та утриманні малолітньої дочки (а.с.16).

Позивач ОСОБА_2 позитивно характеризується по місцю проживання, що підтверджується характеристикою на нього, виданої Сапогівською сільською радою Галицького району Івано-Франківської області (а.с.17),

Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із донькою, - умови є добрі для розвитку та навчання дитини (а.с.19).

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За ч.2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ст. 182 ч.1 п.2 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.

Згідно ст. 182 ч.2 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд враховує, що батько ОСОБА_2 має постійне місце проживання, отримує стабільний дохід, ним створені всі умови для проживання, навчання, виховання та розвитку дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому судом не встановлено виняткових обставин у розумінні положень ст. 161 СК Українита принципу 6 Декларації прав дитини, які б свідчили про неможливість проживання дочки разом з батьком.

Тобто, виходячи зі встановлених судом обставин, враховуючи вік дитини та її особливі потреби, зумовлені даною обставиною, суд приходить до висновку, що слід визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 - з батьком. Стягувати з відповідача в користь позивача аліменти на утримання дочки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Звільнивши від сплати аліментів ОСОБА_2, а також відкликати виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_2

Прийняте рішення не буде порушувати прав матері, яка не позбавлена можливості піклуватися та виховувати дитину і якнайкраще буде відповідати інтересам саме малолітньої ОСОБА_4.

За таких обставин, оцінюючі в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить висновку, що позов слід задоволити в повному об?ємі.

На підставі викладеного, ст.ст. 160, 161, 180, 181, 182, 184 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 141, 200, 247, 258, 263, 265, 272, 354, 430 ЦПК України суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Служба в справах дітей Галицької РДА про визначення постійного місця проживання малолітньої дитини разом із батьком, про звільнення від сплати стягуваних аліментів, про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на утримання малолітньої дитини - задовольнити .

Визначити постійне місце проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_1.

Звільнити з 01.09.2018 року ОСОБА_2 від сплати аліментів стягуваних за рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10.03.2016 року та відкликати з Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Галицького районного відділу ДВС виконавчий лист по справі за № 299/3683/15-ц, виданий 10.03.2016 року.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_1, жительки с. Вереця, Виноградівського району, Закарпатської області в користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_2, жителя АДРЕСА_1, аліменти на утримання малолітньої дочки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення розпочати з 02.10.2018 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 - 704,80 грн. судового збору, які перерахувати на рахунок 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя:І. М. Юсип