Ухвала суду № 78099589, 26.11.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4296/18

Провадження № 4-с/344/75/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі

головуючої судді - Польської М.В.

за участю секретаря с/з - ОСОБА_1

скаржника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську скаргу ОСОБА_2, заінтересована особа: Івано-Франківський міський відділ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, стягувач ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” на дії та рішення державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

Скаржник звернувся у квітні 2018 року до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області зі скаргою на визнання дій головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_3 незаконними щодо проведення опису та арешту квартири по вул.Тролейбусна, 19 кв.77 та скасування постанови від 07.03.2018 р. про опис та арешт майна боржника у ВП №50990401.

Скаржник вимоги скарги у судових засіданнях підтримав, просив задовольнити.

Представник органу ДВС та стягувач в судове засідання двічі не з“явилися.

Суд, заслухавши пояснення скаржника та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на нижчевикладене.

Скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Стаття 451 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Скаржник обґрунтовуючи вимоги скарги зазначає, що 28.04.2016р. було відкрито ВП №50990401 за рішенням суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” 640880.52грн. заборгованості. Постановою від 07.03.2018 р. було здійснено опис та арешт нерухомого майна - квартири боржника у ВП №50990401. Суб’єктом оскарження не враховано, що дана квартира боржника є як забезпечення зобов’язань за договором про надання кредиту в іноземній валюті, іншого житла скаржник немає, площа квартири не перевищує 140 м.кв., згоди на реалізацію боржник не давав, а тому на нерухоме майно поширюється вимога Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення порушено їхні права чи свободи.

Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначає виконавче провадження як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2016р. було відкрито ВП №50990401 за рішенням суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” 640880.52грн. заборгованості (а.с.5).

Постановою головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_3 від 07.03.2018 р. було здійснено опис та арешт нерухомого майна - квартири боржника АДРЕСА_1 у ВП №50990401 про стягнення коштів (а.с.7). Дана постанова боржником не підписана на з’ясування судом причини не підписання, зазначив що не пригадує.

Разом з тим, для з’ясування надання боржником ОСОБА_2 даних суб’єкту оскарження щодо можливості поширення на його квартиру підстав для застосування органами ДВС мораторію щодо стягнення в подальшому арештованого майна (як до вчинення дій та прийняття рішення 07.03.2018р., так і на час розгляду скарги судом), скаржник у судовому засіданні підтвердив, що жодних заяв чи повідомлень Івано-Франківському міському відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області не подавав, доказів на підтвердження обставин поширення мораторію (кредитування в іноземній валюті, витяг з реєстру про відсутність іншого житла, підтвердження площі іпотеки) органу ДВС не представляв, вважаючи що їх самостійний обов’язок на збирання таких доказів.

Суд аналіз приналежності нерухомого майна як іпотеки, з врахуванням що ВП №50990401 стосується стягнення боргу, а не звернення стягнення на предмет іпотеки, та поширення на нього мораторію не здійснює, а скаржник доказів щодо такого поширення окрім пояснень, жодних і не надавав.

Отже, на переконання суду, скаржник доводи, щодо неправомірних дій органу ДВС і як наслідок прийняття рішень, належні суду не подав, скаргу не обгрунтував, а тому така скарга є передчасною та такою що до задоволення не підлягає.

Щодо вимог скарги про зобов’язання державного виконавця провести виконавчі дії по зняттю арешту, який накладений постановою державного виконавця від 09.02.2015р. на його домоволодіння, то така вимога до задоволення не підлягає за необґрунтованістю.

На підставі вищевикладеного, суд вважає скаргу такою що задоволенню не підлягає.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.260-261, 447- 453 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_2, орган, дії якого оскаржуються: Івано-Франківський міський відділ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, стягувач ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” на дії державного виконавця та скасування постанови від 07.03.2018 р. про опис та арешт майна боржника у ВП №50990401— відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а після чого, безпосередньо до апеляційного суду).

Суддя Польська М.В.

Повний текст ухвали виготовлено 26 листопада 2018 року.