Рішення № 78099087, 08.11.2018, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 345/3331/17

Номер провадження 2/341/94/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді -Юсип І.М.

секретаря -Король І.Л.

з участю відповідача -ОСОБА_1

адвоката -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі справу за позовом заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави особі органу, уповноваженого на здійснення функцій у спірних відносинах Міністерство оборони України, національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі,-

в с т а н о в и в :

Заступник військового прокурора Львівського гарнізону підполковник юстиції ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 і, просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_3 витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 77 514 грн. 51 коп. та судові витрати в розмірі 1600 грн.

Позовні вимоги мотивує тим,що відповідно до наказу начальника ОСОБА_5 сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_3 за №52-КС від 26.07.2016 р. ОСОБА_1 зараховано на перший курс навчання до вищевказаного навчального закладу. Наказом начальника ОСОБА_5 від 05.08.2016 р. за №183 (по стройовій частині) відповідача було зараховано у списки особового складу ОСОБА_5, поставлено на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта. Також, 05.08.2016 р. між Міністерством оборони України в особі начальника ОСОБА_5 військ імені гетьмана ОСОБА_3 та курсантом ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України.

Однак, 27.05.2017 р. відповідачем було написано рапорт про відрахування його з числа курсантів ОСОБА_5 в зв’язку з небажанням продовжувати навчання та зобов’язання ним провести відшкодування вартості навчання. Наказом начальника ОСОБА_5 від 02.06.2017 р за №23-КС (по особовому складу) з курсантом ОСОБА_1 було розірвано контракт про проходження військової служби у ЗСУ курсантами вищого військового навчального закладу та направлено в розпорядження начальника 184 Навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_3 для подальшого проходження строкової військової служби. (Підлягає звільненню 20.07.2017 р.) Наказом начальника ОСОБА_5 від 08.06.2017 р. за №141 (по стройовій частині) відповідача відраховано з числа курсантів, знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу ОСОБА_5. У відповідності до вимог Порядку, ОСОБА_1 необхідно відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в академії за період з 26.07.2016 по 08.06.2017 р. в сумі 77 514грн. 51 коп.

Згідно п. 1 ‘Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах’, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 р. за № 964 і (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі. Просив позов задовольнити.

В судове засідання заступник військового прокурора Львівського гарнізону ОСОБА_4?представник національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_3 –ОСОБА_6представник Міністерства оборони України не з’явились, такими скеровано на адресу суду письмові клопотання, де вказано про те, що позовні вимоги підтримують з підстав викладених у позові, розгляд справи просять проводити у їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні позову позивачів не визнали, при цьому відповідач пояснив, що на момент поступлення у даний вуз він був учасником бойових дій тобто військовослужбовцем і проходив службу за контрактом. Вважає що за навчання не повинен оплачувати. Як до вступу так і під час навчання мав право на грошове забезпечення та і командування ОСОБА_5 поставило його у такі умови,за яких він змушений був подати рапорт саме з таким формулюванням. Окрім того зазначив,що в компетенцію прокурора на подання такого позову не входить.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив,що був у ОСОБА_1 начальником на курсі. ОСОБА_1 отримував грошове забезпечення але в меншому розмірі так як мав стягнення а також користувався речовим майном. Курсант написав рапорт про відрахування його від навчання так як не бажав продовжувати навчання. Будь-яких конфліктів не було,кошти зобов’язався сплатити.

Суд,заслухавши доводи представника позивача,заперечення відповідача та його представника,пояснення свідка,з'ясувавши обставини, на які позивачі посилаються, як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_3 з 05.08.2016 року на посаді курсанта відповідно до витягу з наказу за №52-КС (а.с.8). З витягу з наказу за № 183 від 05.08.2016 р. вбачається, що ОСОБА_1 повинна виплачуватись надбавка за виконання особливо важливих завдань згідно наказу МО України від 11.06.2008 р. №260 в розмірі 50 % від посадового окладу, окладу на військове звання та надбавки за вислугу років, премію, щомісячну додаткову грошову винагороду згідно ПКМУ від 13.03.2013 р. №161 в розмірі 60 % від місячного грошового забезпечення (а.с.9).

Контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений з ОСОБА_1 05.08.2016 року (а.с.10). 08 червня 2017 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_3 і відповідачем був розірваний через небажання продовжувати навчання та відповідач був виключений із списків особового складу наказом начальника Національної академії (по стройовій частині) №141 від 08.06.2017 р. (а.с.13).

Частиною 10 статті 25 Закону України ‘Про військовий обов’язок і військову службу’ передбачений обов'язок громадян, яких відраховано з військових навчальних закладів Збройних Сил України через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, відшкодувати витрати, пов’язані з їх утриманням відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 8 Порядку, сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони.

Не проведення відшкодування витрачених бюджетних коштів на утримання відрахованих з військових навчальних закладів курсантів призводить до порушення економічних інтересів держави.

На виконання вказаного пункту 3 ‘Порядку відшкодування витрат...’, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 р. № 964, був виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007р. № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений ‘Порядок розрахунку витрат, пов’язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах’.

Відповідно до п.1 (абз.6) Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника Національної академії , і відповідачем ОСОБА_1 05.08.2016 р., відповідач взяв на себе зобов’язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов’язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Відповідач зобов’язався добровільно відшкодувати витрати на утримання в Національній академії під час навчання, про що свідчить його особистий підпис на рапорті від 27.05.2017 р. На теперішній час відшкодування заборгованості на користь Національної академії відповідачем ОСОБА_1 не відбувається.

В той же час, пунктом 7 ‘Порядку відшкодування витрат...’, ствердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. № 964, визначено: У разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Отже, Національною академією відповідно до вимог ‘Порядку відшкодування витрат...’ та ‘Порядку розрахунку витрат...’ були розраховані фактичні витрати, пов’язані з утриманням ОСОБА_1 в Національній академії з дня його зарахування до академії по день виключення зі списків особового складу академії, загальна сума яких склала 77514 грн. 51 коп., що підтверджується розрахунком на утримання коштів за навчання (а.с. 15-17).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що невідшкодування на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_3 відповідачем суми витрат, пов’язаних з його утриманням в академії, тягне за собою порушення економічних і оборонних інтересів держави. Це проявляється у створенні умов для невиконання видаткової частини Держбюджету, що у кінцевому рахунку веде до зниження боєздатності Збройних Сил України та нанесення шкоди національній економіці України. Невідшкодована на користь Національної академії відповідачем сума витрат, пов’язаних з його утриманням в академії, - це не отримані державою кошти на національну оборону, що, у свою чергу, завдає шкоду безпосередньо інтересам держави.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача слід стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі наведеного ст. ст.526, 610, 611, 623 ЦК України,ч.10 ст.25 ЗУ ‘Про військовий обов`язок і військову службу’, ‘Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України’, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року, ‘Порядку відшкодування курсантами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах’, затвердженого Постановою КМУ 12.07.2006 року №964, ‘Порядку розрахунку витрат, пов’язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах’, затвердженого спільним наказом МО України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв’язку України від 16.07.2007 року, ст. 56 Закону України ‘Про вищу освіту’ та керуючись ст.ст. 76, 81, 141, 258, 263, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави особі органу, уповноваженого на здійснення функцій у спірних відносинах Міністерство оборони України, національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_3 (79012, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32, код ЄДРПОУ 08410370, р/р 31254278102931 в ДКСУ м. Києві, МФО 820172) витрати в розмірі 77 514 грн. 51 коп. та судові витрати в розмірі 1600 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського Апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 20 листопада 2018 року.

Суддя:ОСОБА_8