
15.11.2018 Єдиний унікальний номер 205/5732/18
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2018 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Скрипник К.О.
за участю секретаря - Мікунової К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018042010000230 відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, офіційно працевлаштованого двірником ТОВ «Дніпро-2», який не має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого у АДРЕСА_1 та мешкає: АДРЕСА_2 судимості не має,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора Васильєвої М.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 25.07.2018 року близько 12 год. 30 хв., керуючись злочинним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, знаходячись на залізничній станції Діївка Регіональної філії Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», що розташована в адміністративно-територіальних межах Новокодацького району м. Дніпро, в східній горловині біля колії №12 побачив маневровий світлофор 412, після чого у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 25.07.2018 року близько 12 год. 50 хв., діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та він діє таємно, підійшов до світлофорної головки маневрового світлофору 412, відкрив задню кришку вказаного світлофору, після чого рухами від'єднав клеми трансформатору СТ-4 від світлофорної головки маневрового світлофору 412, взяв один трансформатор СТ-4 в руки та намагався покинути місце вчиненого кримінального правопорушення, однак не зміг довести свій злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був помічений співробітниками воєнізованої охорони Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця». Таким чином, ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на таємне викрадення з маневрового світлофору 412 трансформатору СТ-4, який належить СП «Дніпровська дистанція сигналізації та зв'язку» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 11/12.1/636 від 03.08.2018 року станом на 25.07.2018 рік складає 1 236 гривен 00 копійок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро покаявся та погодився надати показання щодо обставин викладених в обвинувальному акті, одночасно погодившись на застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України щодо не дослідження обставин, викладених у обвинувальному акті щодо його обвинувачення.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 суду пояснив, що дійсно при зазначених в обвинувальному акті обставинах та час намагався таємно викрасти майно, що належить СП «Дніпровська дистанція сигналізації та зв'язку» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».
Судом, роз'яснені обвинуваченому наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення його можливості оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини кримінального правопорушення, а також перевірено правильність розуміння ним цих обставин та добровільність його позиції.
З урахуванням повного визнання своєї винуватості, визнання та підтвердження, обвинуваченим всіх обставин кримінальних правопорушень, викладених у обвинувальному акті, з урахуванням думки прокурора та відсутності заперечень, суд вважає можливим застосувати положення ч.3 ст.349 КПК України та визнати недоцільним дослідження доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого стороною обвинувачення кримінального правопорушення, обмежившись лише дослідженням матеріалів, які характеризують особи обвинуваченого ОСОБА_1
Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю підтвердилась під час судового провадження, та його умисні дії, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), правильно кваліфіковано за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає його повне визнання своєї вини та щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, данні про особу обвинуваченого, який судимості не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, офіційно працевлаштований, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, за місцем мешкання характеризується задовільно.
На підставі вищевикладеного, суд вважає що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим, вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, а також для попередження нових злочинів, йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням положень ст. ст. 75 та 76 КК України, встановивши йому іспитовий строк.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було проведено судову товарознавчу експертизу №11/12.1/636 від 03.08.2018 року, витрати на яку складають 572,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Суд приходить до висновку, що зазначені судові витрати, у відповідності з вимогами ст. ст. 122, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк в один рік.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 572 (п'ятсот сімдесят дві) гривні 00 копійок витрати на проведення судової товарознавчої експертизи №11/12.1/636 від 03.08.2018 року.
Речовий доказ, яким було визнано трансформатор СТ-4, який було передано на відповідальне зберігання електромеханіку СЦБ ШЧ-6 СП «Дніпровська дистанція сигналізації та зв'язку» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» - вважати повернути СП «Дніпровська дистанція сигналізації та зв'язку» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» за належністю.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржено в тридцятиденний строк з дня його проголошення в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя: К.О. Скрипник
Судове рішення № 78098497, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 15.11.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 205/5732/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: