Постанова № 78096313, 22.11.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1794/18Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 57 Опалинська О. П. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В. Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів :

Храпка В.Д.,

Бондаренка С.І., Новікова О.М.

за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 серпня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Опалинської О.П., у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У травні 2018 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

Позовну заяву мотивувала тим, що відповідачка у зверненні до Міністра освіти і науки України розмістила інформацію, яка викладена у негативному для позивача світлі, є недостовірною, такою , що завдала шкоди позивачці, порочить честь гідність і ділову репутацію.

Ураховуючи наведене позивачка просила визнати недостовірною і такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію, викладену у письмовому зверненні на адрес Міністра освіти і науки України , зокрема, що :

« На сьогоднішній день ОСОБА_6 - яра регіоналка не люстрована досі, українською мовою в україномовній школі не розмовляє, шанує мову країни агресора»;

- «І її, іудейку, зрадницю, призначають директором у новітній заклад європейського типу»;

- «Директор закладу не звертає на це ніякої уваги. Вона вважає, що з етнічними українцями так і треба вчиняти і гнобити їх»;

- «Директор тримає в цьому навчальному закладі трьох бухгалтерів, одна з них дружина завгоспа, без спеціальної освіти, проста продавчиня. Директор розповідає, що такий завгосп її влаштовує. Влаштовує, бо знає скільки вона вкрала і якими аферами займається»;

- «За останні, принаймі, десять років ця школа перетворилась на саму корупційну в місті»;

- «Новий директор показала себе не з кращого боку. Колектив вона не об'єднає як керівник вона слабка, до того ж велика пліткарка, любить приходити на все готове, загрібати жар чужими руками, полюбляє халуїв-підлабузників, вміє пускати лише пил у вічі, а працювати ледача»;

- «Вона активно бере участь в корупційних схемах по відмиванню бюджетних коштів, звітів немає»;

- «Цій іудейці-пенсіонерці все одно, що буде з нами українцями. Їй би грошей видурить побільше. Тому на керівних посадах повинні бути етнічні українці-патріоти»;

- «Чим завинили діти перед цими пенсіонерками мафіозі?».

Також просила спростувати вказану інформацію у такий самий спосіб, як ці відомості були поширені, тобто направити до Міністерства освіти і науки України , Управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації та Управління освіти, науки і спорту Смілянської міської ради листа, в яких вказати про неправдивість та недостовірність обставин щодо неї.

Просила також стягнути завдану їй моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 серпня 2018 року задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_6, неправдиву інформацію, яка була умисно поширена ОСОБА_5 у письмовому зверненні від 26.03.2018 року, поданому на адресу Міністерства освіти і науки України Гриневич Л.М., зокрема в наступному викладенні:

- «На сьогоднішній день ОСОБА_6 - яра регіоналка не люстрована досі, українською мовою в україномовній школі не розмовляє, шанує мову країни агресора»;

- «І її, іудейку, зрадницю, призначають директором у новітній заклад європейського типу»;

- «Директор закладу не звертає на це ніякої уваги. Вона вважає, що з етнічними українцями так і треба вчиняти і гнобити їх»;

- «Директор тримає в цьому навчальному закладі трьох бухгалтерів, одна з них дружина завгоспа, без спеціальної освіти, проста продавчиня. Директор розповідає, що такий завгосп її влаштовує. Влаштовує, бо знає скільки вона вкрала і якими аферами займається»;

- «За останні, принаймі, десять років ця школа перетворилась на саму корупційну в місті»;

- «Новий директор показала себе не з найкращого боку. Колектив вона не об'єднає як керівник вона слабка, до того ж велика пліткарка, любить приходити на все готове, загрібати жар чужими руками, полюбляє халуїв-підлабузників, вміє пускати лише пил у вічі, а працювати ледача»;

- «Вона активно бере участь в корупційних схемах по відмиванню бюджетних коштів, звітів немає»;

- «Цій іудейці пенсіонерці все одно, що буде з нами українцями. Їй би грошей видурить побільше. Тому на керівних посадах повинні бути етнічні українці-патріоти»;

- «Чим завинили діти перед цими пенсіонерками мафіозі?».

Зобов'язано ОСОБА_5 спростувати поширену нею неправдиву інформацію, викладену у письмовому зверненні від 26 березня 2018 року адресованому Міністру освіти і науки України Гриневич Л.М. шляхом направлення письмових звернень до Міністерства освіти і науки України, Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації та Управління освіти, молоді і спорту виконкому Смілянської міської ради, в яких вказати про неправдивість та недостовірність обставин щодо ОСОБА_6, зокрема про те, що:

- «На сьогоднішній день ОСОБА_6 - яра регіоналка не люстрована досі, українською мовою в україномовній школі не розмовляє, шанує мову країни агресора»;

- «І її, іудейку, зрадницю, призначають директором у новітній заклад європейського типу»;

- «Директор закладу не звертає на це ніякої уваги. Вона вважає, що з етнічними українцями так і треба вчиняти і гнобити їх»;

- «Директор тримає в цьому навчальному закладі трьох бухгалтерів, одна з них дружина завгоспа, без спеціальної освіти, проста продавчиня. Директор розповідає, що такий завгосп її влаштовує. Влаштовує, бо знає скільки вона вкрала і якими аферами займається»;

- «За останні, принаймі, десять років ця школа перетворилась на саму корупційну в місті»;

- «Новий директор показала себе не з найкращого боку. Колектив вона не об'єднає як керівник вона слабка, до того ж велика пліткарка, любить приходити на все готове, загрібати жар чужими руками, полюбляє халуїв-підлабузників, вміє пускати лише пил у вічі, а працювати ледача»;

- «Вона активно бере участь в корупційних схемах по відмиванню бюджетних коштів, звітів немає»;

- «Цій іудейці пенсіонерці все одно, що буде з нами українцями. Їй би грошей видурить побільше. Тому на керівних посадах повинні бути етнічні українці-патріоти»;

- «Чим завинили діти перед цими пенсіонерками мафіозі?».

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 5 000 грн. моральної шкоди, 10 000 грн. витрат на правничу допомогу та 881 грн. витрат по сплаті судового збору, а всього 15 881 грн. 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати, так як висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, а по справі ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про задоволення апеляційної скарги по наступних підставах.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і дотримання норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Проте таким вимогам закону рішення суду не відповідає.

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що інформація, яка міститься у зверненні ОСОБА_5 виходить за межі допустимої критики та суспільної моралі, є неприємною для позивача, оскільки вона висловлена в формі, яка принижує гідність, честь чи ділову репутацію та носить характер завідома неправдивих відомостей, що є розповсюдженням завідомо неправдивої інформації.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 працює директором навчально-виховного комплексу «Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів «Лідер».

ОСОБА_5 є членом піклувальної ради навчально-виховного комплексу «Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів «Лідер» і член громадської організації «Смілянська самооборона».

26.03.2018 року ОСОБА_5 направила Міністру освіти і науки України Гриневич Л.М. звернення в якому вказувала про недоліки в роботі навчального закладу.

04.04.2018 року Міністерство науки і освіти України направило звернення до Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації.

11.04.2018 року Управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації направило звернення до Управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про освіту» управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законом та установчими документами цього закладу, здійснюється керівником закладу освіти.

Згідно ст. 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про освіту» наглядова ( піклувальна) рада закладу освіти сприяє вирішенню перспективних задач його розвитку, залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямків розвитку і здійснює контроль за їх використанням, ефективній взаємодії закладу освіти з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, науковою громадкістю, громадськими організаціями, юридичними та фізичними особами.

Наглядова (піклувальна) рада має право: брати участь у визначенні стратегії розвитку закладу освіти та контролювати її виконання; сприяти залученню додаткових джерел фінансування; аналізувати та оцінювати діяльність закладу освіти та його керівника; контролювати виконання кошторису та/або бюджету закладу освіти і вносити відповідні рекомендації та пропозиції, що є обов'язковими для розгляду керівником закладу освіти; вносити засновнику закладу освіти подання про заохочення або відкликання керівника закладу освіти з підстав, визначених законом; здійснювати інші справи, визначені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростування недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно зі статтею 10 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) і частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовами, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

За правилами частини першої статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честі і гідність інших людей.

У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами , які охороняються цивільним законодавством, є , зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінка) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа, як учасник суспільних відносин.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред'явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб'єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності ( на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецендентній практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 08 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії»).

Згідно із частинами четвертою та сьомою статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюються особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Крім того, у разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен урахувати положення Декларації, а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).

У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті ( у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконувати або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших право порівняно з іншими особами. У зв'язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 року по справі № 761/6866/16-ц, 6-639цс17.

Виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6, як керівник навчального закладу є публічною фігурою місцевого рівня і підлягає ретельному громадському контролю і потенційно може зазнаватися гострої та сильної громадської критики з приводу того, як вона виконує свої функції. В зв'язку з цим межа допустимої критики щодо неї є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.

Відповідач ОСОБА_5 як член піклувальної ради має право аналізувати та оцінювати діяльність закладу освіти та його керівника. В своєму зверненні ОСОБА_5 піддає критиці і інших осіб закладів освіти.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції не врахував викладене вище і дійшов до помилкового висновку про задоволення позову.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає до скасування із постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволити.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 серпня 2018 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судові витрати - 3 700 грн. 20 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 26.11.2018 року

Судді: