Ухвала суду № 78096059, 23.11.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9301/18

Провадження№ 2-н/711/555/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2018 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення помилково сплаченого судового збору, -

в с т а н о в и в :

Заявник - ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про повернення помилково сплаченого нею судового збору при подачі заяви про видачу судового наказу в розмірі 352 грн. 40 коп.

Питання про повернення помилково сплаченого судового збору розглянуте без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Враховуючи думку заявника, дослідивши наявні матеріали за заявою про повернення судового збору від 22 листопада 2018 року та матеріали цивільної справи № 711/9301/18, суддя вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

встановлено, що 01 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася в Придніпровський районний суд м. Черкаси із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Крім того, при подачі вказаної заяви до суду, заявником сплачено судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп., що підтверджується оригіналом квитанції № 0.0.1174363325.1 від 01 листопада 2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» визначено об’єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики. Зазначений порядок затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182. Відповідно до п. 5 зазначеного порядку судовий збір повертається за ухвалою суду, що набрала законної сили.

Як зазначено у пункті 42 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», статтею Закону «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI «Про судовий збір»). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.

При цьому, поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до матеріалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документа. Про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи.

Згаданим законом не передбачено граничного терміну повернення сплаченої суми судового збору.

Крім того, як передбачено п. 44 вище зазначеної постанови, питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов’язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.

Враховуючи викладені обставини, суддя вважає, що заява ОСОБА_1 щодо повернення сплаченого судового збору в розмірі 352 грн. 40 коп., підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 4, 13, 133, 247, 258-261, 353-355 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 Анатоліївни (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) про повернення помилково сплаченого судового збору, - задовольнити.

Повернути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) за рахунок коштів Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 352 грн. 40 коп., сплаченого за квитанцією № 0.0.1174363325.1 від 01 листопада 2018 року через відділення АТ КБ «ПриватБанк».

Повернути ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) з матеріалів цивільної справи № 711/9301/18 оригінали квитанції № 0.0.1174363325.1 від 01 листопада 2018 року на суму 352 грн. 40 коп., з відповідною її заміною, завіреною належним чином копією.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 23 листопада 2018 року.

Суддя: ОСОБА_4