Постанова № 78092264, 21.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2996/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Перцової Т.С. , Любчич Л.В.

за участю: секретаря судового засідання - Моісеєвої К.Ю.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Чернишук К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2018р. (суддя Зоркіна Ю.В.; м. Харків; повний текст рішення складено 02.07.2018) по справі № 820/2996/18

за позовом ОСОБА_3

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3.) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Харківська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, податкова), в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №29-13-04 від 17.05.2016р. щодо нарахування транспортного податку на суму 25000,00 грн.; стягнути судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні, 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_3 - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області № 29-13-04 від 17.05.2016 року

Стягнуто на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39859695) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн.. 80 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Вказує, що судом першої інстанції не було враховано того факту, що середньоринкова вартість транспортного засобу позивача становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, а також те, що транспортний засіб позивача є в переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком на 2016 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що позивач є власником транспортного засобу марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, легковий універсал, шасі НОМЕР_2, об'єм двигуна 4999 куб. см., рік випуску 2013, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 12).

Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 29-13-04 від 17.05.2016, яким відповідно до п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок в розмірі 25000,00 грн. за 2016 рік.

Не погоджуючись із вказаним рішенням контролюючого органу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при визначенні грошового зобов'язання контролюючий орган повинен керуватися інформацією отриманою від Мінекономрозвитку про автомобілі, які є об'єктом оподаткування у звітному періоді. Проте, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем за відсутності відповідної інформації Мінекономрозвитку, така інформація надійшла до податкового органу вже після прийняття оскарженого позивачем рішення.

Переглянувши рішення суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України) було введено новий податок - транспортний податок.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України у редакції, що діяла у період з 01 січня по 31 грудня 2016 року, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

У відповідності до статті 10 ПК України транспортний податок належить до місцевих податків.

Положеннями підпунктів 12.3.2, 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 ПК України передбачено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Зміни до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, які діяли у період з 01 січня по 31 грудня 2016 року, були внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Отже, з 01 січня 2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»), а тому 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року складали 1033500 грн.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України за № 66 від 18.02.2016 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком (далі - Методика).

Згідно з пунктом 2 Методики, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576) за формулою формулою: Сер = Цн * (Г/100) * (1 ± (Гк /100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

В додатку 2 до Порядку вказано, що нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів складає 27 тис. км., а також наводиться таблиця значень коефіцієнта коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням різниці між фактичним та нормативним середньорічним пробігом і транспортних засобів.

При цьому, за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики).

За пунктом 4 Методики, інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку.

В силу пункту 11 Методики коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від строку експлуатації визначається як середнє значення співвідношення ціни автомобілів, що були у використанні, до ціни аналогічних нових автомобілів.

Згідно з пунктом 12 Методики, коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів. У разі, коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункти 13, 14 Методики).

Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про автомобіль позивача.

Висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 826/14499/16 (провадження №К/9901/62424/18).

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача наполягав на тому, що під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, податковим органом було використано інформацію розміщену на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку, на якому здійснено розрахунок вартості транспортного засобу позивача за такими критеріями: марка, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач, пробіг, та встановлено, що належний позивачу транспортний засіб є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.

Крім того, на запит Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 Мінекономрозвитку листом від 14.06.2018 повідомлено, що для цілей віднесення легкових автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком у 2016 році Мінекономрозвитку на підставі даних ДП "Держзовнішінформ" було розраховано середньоринкову вартість автомобілів, подало ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі - Інформація), та забезпечено роботу офіційного веб-сайту в режимі, який давав змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг. Враховуючи, що 1000 куб. см. є еквівалентом 1 літру, а тому об'єм циліндрів двигуна автомобіля 4999 куб. см з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 5,0 літра. Відповідно до Інформації середньоринкова вартість легкового автомобіля Land Rover Range Rover з об'ємом циліндрів двигуна 5,0 літра, бензин, автоматичною коробкою переключення передач до 5 років експлуатації становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року.

Також представником податкового органу надано до матеріалів справи лист Мінекономрозвитку від 06.07.2016 вих.№3252-08/20315-03, отриманий Державною фіскальною службою.

Згідно вказаного листа, Мінекономрозвитку України на виконання пункту 13 Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66, відповідачу надано інформацію щодо автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про державний бюджет на 2016 рік" станом на 1 січня 2016 року.

У додатку №1 до листа Мінекономрозвитку України від 06.07.2016 вих.№3252-08/20315-03 наведена інформація щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких розрахована на основі даних ДП "Держзовнішінформ".

Серед переліку транспортних засобів у Додатку №1 зазначений автомобіль: LAND ROVER, модель RANGE ROVER, 5.0, внутрішнього згорання, бензин, строк експлуатації легкового автомобіля до 5 років.

Отже, за розрахунком Мінекономрозвитку, здійсненим останнім у відповідності до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та не спростованим позивачем, вартість належного останньому автомобіля перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року.

Таким чином, належний позивачу на праві власності автомобіль в 2016 році був об'єктом оподаткування транспортним податком відповідно до статті 267 Податкового кодексу України, а позивач - платником вказаного податку.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б спростовували правомірність здійсненого розрахунку вартості належного позивачу транспортного засобу, у тому числі невідповідності застосованих при розрахунку складових транспортного засобу, які впливають на коефіцієнт коригування ринкової вартості.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на не встановлення контролюючим органом інформації щодо фактичного пробігу належного йому автомобіля, оскільки як зазначено вище межі повноважень контролюючого органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі наданої інформації Мінекономрозвитку про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у звітному податковому періоді.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач, а ні в позовній заяві, а ні під час судового розгляду справи не зазначає фактичний пробіг належного йому автомобіля та не надає жодного документу з якого б такий пробіг вбачався. Не вказує позивач і про те, що він звертався до контролюючого органу в порядку передбаченому пп. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України з метою звірки даних щодо нарахованої суми податку з відповідними документами, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля.

Враховуючи наведене, а також відсутність в матеріалах справи доказів, які б спростовували правомірність здійсненого розрахунку вартості належного позивачу транспортного засобу, у тому числі перевищення фактичного пробігу автомобіля над нормативним середньорічним пробігом, невідповідності застосованих при розрахунку інших складових транспортного засобу, які впливають на коефіцієнт коригування ринкової вартості, а також невстановлення обставин звернення позивача до контролюючого органу для проведення звірки даних стосовно об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку, у порядку підпункту 267.6.10 пункту 267.6 статті 267 ПК України, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_3 та скасування податкового повідомлення-рішення № 29-13-04 від 17.05.2016р.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 по справі № 820/2996/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 26.11.2018.