Постанова № 78092259, 22.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 1840/2734/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Русанової В.Б.

суддів: Присяжнюк О.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Патової Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубовичі" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 року, (суддя О.А. Прилипчук, повний текст складено 22.08.2018 року) по справі № 1840/2734/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубовичі"

до Державного реєстратора Виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області Садакової Альони Володимирівни

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубовичі" (далі - ТОВ "Дубовичі", позивач), звернулося до суду з позовом в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області Садакової А.В. про державну реєстрацію речових прав та обтяжень, а саме: права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 (власником й орендодавцем якої є ОСОБА_2) за ПП "Дубовичі-Агро", зареєстроване 20.02.2018 р.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 року закрито провадження у справі.

Роз'яснено позивачу, що розгляд його позову віднесено до суду загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зазначає, що зазначений спір належить розглядати в адміністративному судочинстві, оскільки позивачем оскаржується лише процедура прийняття реєстраційної дії і не заявлено вимог щодо договору оренди землі, укладеного між власником та ПП " Дубовічі-Агро" .

Державним реєстратором Виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області Садаковою А. В. (далі - відповідач) відзив на апеляційну скаргу не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З позовної заяви вбачається, що 07.05.2007 року між ТОВ «Дубовичі» та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі - земельних ділянок загальною площею 2,44 га, які розташовані на території Дубовицької сільської ради Кролевецького району Сумської області, строком дії на 15 років. Даний договір зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Дубовицької сільської ради 15.05. 2007 року № 66 , термін дії якого закінчується 15.05.2022р. (а.с. 20)

ТОВ " Дубовічі" стало відомо, що зазначена земельна ділянка вдруге передана її власником в оренду іншому користувачу - ПП "Дубовічі -Агро" та 20.02.2018 року державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за ПП «Дубовичі-Агро», власником й орендодавцем якої є ОСОБА_2

Підставою виникнення речового права є договір оренди землі від 14.02.2018 року укладений між ПП «Дубовичі» та ОСОБА_2, що вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. (.а.с.21)

ТОВ «Дубовичі» вважає таке рішення протиправним, оскільки на момент його прийняття був чинним перший договір оренди, який зареєстрований в установленому законодавством порядку, а тому у державного реєстратора не було підстав для державної реєстрації права оренди ПП «Дубовичі-Агро», у зв'язку з чим звернулося до суду з даним позовом.

Закриваючи провадження по справі суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду з наступних підстав.

Вимогами у цій справі є визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди земельної ділянки, що пов'язане з порушенням прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою відповідачем зареєстровано аналогічне право на ту саму земельну ділянку.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі № 914/2006/17.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право оренди на спірну земельну ділянку), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права оренди і відсутністю такого права у ПП "Дубовичі-Агро", і, як наслідок, відсутністю в останнього правомірного інтересу щодо фіксації свого права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, цей спір є спором про право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором позивача та ПП "Дубовичі-Агро" щодо права на спірну земельну ділянку, яке підлягає державній реєстрації.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Отже, у спорах про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку незалежно від того, чи порушує позивач питання правомірності укладення цивільно-правових угод, на підставі яких здійснено оспорюваний запис, вирішення такого спору в будь-якому разі вплине на майнові права тієї особи, щодо прав якої здійснено оспорюваний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Такий спір є спором про цивільне право на одну й ту ж земельну ділянку.

Таким чином, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Щодо посилання апеляційної скарги правову позицію , викладену в постановах Верховного Суду України від 29.09.2015р. у справі № 21-760а15, 31.08.2028р. по справі № 804/14787/14, 28.08.2018р. по справі № 823/315/16 колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 вересня 2018 року по справі № 823/2042/16 (яке оприлюднено 21.11.2018р. в Єдиному реєстрі судових рішень) відступила від висновків, раніше викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Отже, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

При прийняті судового рішення апеляційний суд враховує правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018р. у справі № 823/2042/16.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308,310, 315,316, 321,325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубовичі" залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 по справі № 1840/2734/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді О.В. Присяжнюк І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 26.11.2018.