Постанова № 78092166, 20.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 р. Справа № 2040/7125/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Бершова Г.Є. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2018, суддя Шевченко О.В., повний текст складено 24.09.18 по справі № 2040/7125/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0327061-1307-2030 від 08.05.2018 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків.

У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, вважав рішення суду першої інстанції таким, що має бути скасоване, та прийняте нове про задоволення позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, 08.05.2018 року Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення № 0327061-1307-2030, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за 2017 рік у розмірі 27116,80 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником об'єкту оподаткування - житлового будинку, є позивач, з огляду на що податковим органом правомірно визначена сума податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Колегія судів погоджуєжться із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп.266.1.1 п.266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення), платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з пп.266.2.1 п.266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

В силу положень пп.266.5.1 п.266.5 ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 2017 рік з 1 січня встановлено на рівні 3200 грн.

У свою чергу, рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" було встановлено ставку податку для об'єктів нежитлової нерухомості, яка знаходиться у власності фізичних та юридичних осіб, у розмірі 0,1 відсотка (3,2 грн. за 1 кв.м.).

Так, об'єктом оподаткування у даному випадку є нерухоме майно - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1

За інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 130159210 від 09.07.2018 року, загальна площа вказаного житлового будинку складає 661,5 кв.м.

Відповідно до абз. "ґ" пп.266.7.1 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням Головного управління ДФС у Харківській області № 0327061-1307-2030 від 08.05.2018 року сума податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за 2017 рік у розмірі 27 116,8 грн., визначена із розрахунку: 661,5 кв.м. (загальна площа житлового будинку, який є об'єктом оподаткування за 2017 рік) х 3,2 грн. за 1 кв.м. (ставка податку) = 2 116,8 грн.; збільшення суми податку на 25000 грн. згідно пп.266.7.1 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, оскільки об'єктом оподаткування є будинок загальною площею 661,5 кв.м.

При цьому, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції щодо необгрунтованості посилань позивача на володіння вказаним об'єктом нерухомості на праві спільної сумісної власності із дружиною ОСОБА_2, у зв'язку з чим сума податку має бути визначена, виходячи із належної кожному із подружжя частки майна, з огляду на наступне.

Відповідно до пп.266.3.2 п.266.3 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Так, відповідно до даних Свідоцтва про право власності від 23.11.2009 року серії НОМЕР_1, виданого Виконавчим комітетом Люботинської міської ради на підставі рішення виконкому Люботинської міської ради від 17.11.2009 року № 489, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 661,50 кв.м., житлова площа 267,20 кв.м., з допоміжними будівлями та спорудами), належить на праві приватної власності, частка 1/1, ОСОБА_1.

Також, на підставі вказаного Свідоцтва до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відповідний запис про державну реєстрацію від 24.11.2009 року права приватної власності ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Підпунктом 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

При цьому, слід зазначити, що фізичні особи - співвласники житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, не позбавлені права повідомляти контролюючий орган за місцем реєстрації про визначеного за їх згодою платника податку на нерухоме майно, звернувшись із письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості.

Також, відповідно до положень п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У ході судового розгляду справи не встановлено факту звернення позивача до контролюючого органу із зазначених вище питань.

Крім того, позивачем не надано доказів того, що об'єкт житлової нерухомості - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб (позивача і дружини) і поділений між ними в натурі.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку Головним управлінням ДФС у Харківській області правомірно визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за 2017 рік у розмірі 27116,80 грн., з огляду на що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0327061-1307-2030 від 08.05.2018 року є законним та скасуванню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги є аналогічними обгрунтуванням позовної заяви та висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 по справі № 2040/7125/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов О.В. Присяжнюк Постанова складена в повному обсязі 26.11.18.