Постанова № 78092094, 21.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 816/783/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Перцової Т.С. , Любчич Л.В.

за участю: секретаря судового засідання - Моісеєвої К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2018р. (суддя Супрун Є.Б.; м. Полтава; повний текст рішення складено 01.06.2018) по справі № 816/783/18

за позовом Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

до Приватного акціонерного товариства "Завод Лтава"

про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - позивач, Полтавське ОУПФ) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Завод Лтава" (надалі - відповідач, ПрАТ "Завод "Лтава"), в якому (з урахуванням уточнень) просило суд: стягнути з відповідача суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 та списком №2 за період грудень 2017 року та січень 2018 року у розмірі 31 161,54 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року позовну заяву Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Приватного акціонерного товариства "Завод Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Завод "Лтава" (вул. Раїси Кириченко, 72, м. Полтава, 36002, код ЄДРПОУ 14308479) на користь Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040, код ЄДРПОУ 40383769) витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 за період грудень 2017 року - січень 2018 року в розмірі 5 066 (п'ять тисяч шістдесят шість) грн 64 коп та витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 за період грудень 2017 року - січень 2018 року в розмірі 15 158 (п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят вісім) грн 93 коп.

В решті позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, та неповне дослідження доказів, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині рішення, яким повністю задовольнити вимоги позову управління.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що ОСОБА_1 не набула повного стажу роботи на посадах які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно п. а ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також зазначає, що суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків про відсутність у відповідача обов'язку відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки пенсія їм призначена на пільгових умовах за списком №2 з урахуванням їх стажу роботи на заводі «Комплект», який, за твердженням позивача, будучи філіалом Полтавського електромеханічного заводу, входив до складу Полтавського виробничого об'єднання «Лтава», правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Лтава».

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що позивач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що Приватне акціонерне товариство (колишнє Публічне акціонерне товариство) "Завод "Лтава" (код ЄДРПОУ 14308479), зареєстроване як юридична особа 29.11.1994 (а.с. 18-21) та перебуває на обліку в Полтавському ОУПФ.

Позивач у період грудень 2017 року - січень 2018 року надсилав до ПрАТ "Завод "Лтава" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення, а саме: розрахунки за грудень 2017 року - січень 2018 року по пенсіонерам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с. 14-16, 25-27) та "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме: розрахунки за грудень 2017 року - січень 2018 року по пенсіонерам ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_4 (а.с. 17-21, 28-33).

До вказаних розрахунків включено суми фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій таким громадянам: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_10.

У встановлений чинним законодавством строк відповідач не відшкодував органу Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 за період грудень 2017 року - січень 2018 року в розмірі 5 066,61 грн, за списком №2 за період грудень 2017 року - січень 2018 року в сумі 26 094,93 грн, що підтверджується відомостями картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками №1 та № 2 (а.с. 9-10).

У зв'язку з тим, що вказана сума відповідачем у добровільному порядку не відшкодована, позивач звернувся до суду з даним позовом про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Приймаючи рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, до пільгового стажу яких зараховано також періоди роботи на заводі «Комплект» ВО «Лтава», суд першої інстанції виходив з відсутності у підприємства обов'язку на відшкодування витрат позивачу, оскільки відповідач не є правонаступником заводу «Комплект». Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій гр. ОСОБА_1, оскільки вона має право на пенсію на підставі статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що не є об'єктом відшкодування фактичних витрат, а не у відповідності зі статтею 13 вказаного Закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788 (надалі - Закон №1788), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відтак підприємства та організації повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності зобов'язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених їх працівникам на пільгових умовах за списком № 2, за ставкою 100 % розміру виплаченої пенсії.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (надалі - Інструкція).

За змістом підпункту 2.1.1. пункту 2.1 Інструкції платниками страхових внесків є: страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до положень пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 у справі №2а/3509/11/1609 за позовом ОСОБА_2 зобов'язано управління Пенсійного фонду Київського району в м. Полтаві вирішити питання щодо призначення ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах за списком 2 з урахуванням її стажу роботи на посаді пресувальника виробів із пластмас з 01.03.1985 по 01.04.1989, та з 01.04.1989 по 12.08.1996 на посаді ливарника пластмас заводу "Комплект" виробничого об'єднання "Лтава" .

Копією протоколу від 04.06.2013 №94540 / а.с.63 / підтверджено, що загальний пільговий стаж ОСОБА_2 за списком №2 становить 11 років 5 місяців 12 дні. При цьому за змістом розрахунку стажу та відомості про розподіл пільгового стажу / а.с. 63 зі звороту/, до даного періоду пільгового стажу зараховано роботу ОСОБА_2 виключно на Полтавському АТ "Лтава" у період з 01.03.1985 по 12.08.1996.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 20.07.2015 у справі №552/2732/15-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2015, зобов'язано управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві зарахувати період з 13.02.1989 по 01.04.1989 та період з 01.04.1989 по 13.05.1996 у пільговий стаж та призначити пенсію ОСОБА_3 за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за списком №2 відповідно до підпункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 16.12.2014 та провести відповідні виплати .

При цьому, судами встановлено, що ОСОБА_3 з 13.02.1984 працювала на посаді пресувальника виробів із пластмаси цеху пластмас, а з 01.04.1989 - ливарника пластмас заводу "Комплект" виробничого об'єднання "Лтава".

Крім того, наявною у матеріалах справи копією довідки АТ "Лтава" від 13.09.1996 вих. №636 підтверджено, що ОСОБА_3 працювала на заводі "Комплект" виробничого об'єднання "Лтава" (а.с. 78).

Копією протоколу від 30.11.2015 №92629 (а.с.79) підтверджено, що загальний пільговий стаж ОСОБА_3 за списком №2 становить 7 років 3 місяці 1 день. При цьому за змістом розрахунку стажу та відомості про розподіл пільгового стажу (а.с. 79 зі звороту), до даного періоду пільгового стажу зараховано роботу ОСОБА_3 виключно у період з 13.02.1989 по 13.05.1996.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 27.10.2014 у справі №552/6264/14-а (з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 30.10.2014), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2014, зобов'язано управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві призначити ОСОБА_4 з 25.11.2013 пенсію відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Копією протоколу від 22.01.2015 №95271 (а.с. 72) підтверджено, що загальний пільговий стаж ОСОБА_4 за списком №2 становить 10 років 8 місяців 1 день. При цьому за змістом розрахунку стажу та відомості про розподіл пільгового стажу (а.с. 73), до даного періоду пільгового стажу зараховано роботу ОСОБА_4 виключно у період з 01.02.1986 по 01.10.1996.

Копією трудової книжки ОСОБА_4 підтверджено, що остання у період з 24.12.1985 по 01.10.1996 працювала на заводі "Комплект" виробничого об'єднання "Лтава", від імені якого здійснені та завірені печаткою підприємства записи у трудовій книжці.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що до пільгового трудового стажу, який дає право для призначення пенсії за списком №2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 зараховані періоди роботи на заводі "Комплект" виробничого об'єднання "Лтава".

У зв'язку з цим колегія суддів зауважує, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 у справі №816/4493/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 , встановлено, що ПАТ "Завод "Лтава" не є правонаступником заводу "Комплект" виробничого об'єднання "Лтава", останній припинено у складі Полтавського державного виробничого об'єднання "Лтава" 30.03.2006 без визначення правонаступників.

Згідно з частиною першою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як визначено пунктом 6.3 Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Відповідно до абзацу другого пункту 6.8 Інструкції у разі ліквідації підприємства без правонаступників або визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням такого підприємства та безпосередньо підприємству не направляються.

Оскільки судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено, що відповідач не є правонаступником заводу "Комплект" виробничого об'єднання "Лтава", а матеріалами справи у їх сукупності підтверджено, що пільговий стаж гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 складається з періодів роботи саме на згаданому заводі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у ПрАТ "Завод "Лтава" відсутній обов'язок з відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій зазначеним громадянам.

Щодо вимог про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій гр. ОСОБА_1, колегія суддів зазначає наступне.

Пенсію на пільгових умовах гр. ОСОБА_1 призначено відповідно до довідки ПАТ "Завод "Лтава" від 14.05.2014 вих. №1712, за змістом якої підтверджено, що дана громадянка дійсно працювала на Полтавському електромеханічному заводі у період з 21.09.1983 по 18.01.1991 (а.с. 81).

ПрАТ "Завод "Лтава" є правонаступником Полтавського електромеханічного заводу, що не заперечується позивачем.

Згідно з пункту 1 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 №1931-XII, Закон України "Про пенсійне забезпечення" введено в дію з 01.01.1992 - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.

Частиною четвертою статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відтак, особі, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 і після цієї дати не працювала на цих роботах пенсія призначається на підставі статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Водночас особі, яка до і після 01.01.1992 працювала на роботах, передбачених списками №1 та №2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Копією протоколу від 20.01.2015 №1720 (а.с. 79) підтверджено, що загальний пільговий стаж ОСОБА_1 за списком №2 становить 6 років 5 місяців 18 днів. До даного періоду пільгового стажу зараховано роботу ОСОБА_1 у період з 01.08.1984 по 18.01.1991 (а.с. 80).

Таким чином, ОСОБА_1 має право на пенсію на підставі статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а не у відповідності зі статтею 13 вказаного Закону.

Водночас пенсії, призначені на підставі статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не є об'єктом відшкодування фактичних витрат.

За таких обставин, позивач безпідставно заявляє вимогу про стягнення з ПрАТ "Завод "Лтава" витрат на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_1, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 належить відмовити.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 по справі № 816/783/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова Л.В. Любчич Повний текст постанови складено та підписано 26.11.2018.