
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 818/2359/18Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі:
головуючого судді: Присяжнюк О.В.
суддів: Ральченка І.М. , Русанової В.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 р. (ухваленого суддею Кравченко Є.Д.) по справі № 818/2359/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якій просила: визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену в листі № К-2444-2017/21-18 від 30.03.2018 р. , у наданні позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати позивачці дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 р. позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність відповідача стосовно розгляду заяви позивачки від 26.02.2018 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області; зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивачки від 26.02.2018 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося та справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області.
Листом № К--2444-2017/21-18 від 30.03.2018 р. Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області повідомлено позивачку про неможливість задоволення її заяви, у зв'язку з тим, що управління повинно враховувати позицію органу місцевого самоврядування стосовно погодження у наданні земельної ділянки у власність, а листом Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області № 245 від 28.03.2018 р., сільська рада висловила свою позицію щодо непогодження відведення позивачу земельної ділянки.
Позивачка, не погодившись з такою відмовою, звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що лист відповідача № К--2444-2017/21-18 від 30.03.2018 р. не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновокм суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 50 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Згідно із ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.
Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Тобто, вищезазначеною нормою встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме, надати дозвіл, або надати мотивовану відмову в наданні дозволу.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що лист відповідача № К--2444-2017/21-18 від 30.03.2018 р. у відповідь за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за змістом та формою не може вважатись "відмовою" у розумінні частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, тобто, відповідачем за заявами позивача не прийнято жодного з тих рішень, які передбачені у частині 7 статті 118 Земельного Кодексу України, у визначений законом строк.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у частині 7 статті 118 Земельного Кодексу України, у визначений законом строк, то належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області прийняти відповідне рішення, тобто, рішення про надання або рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області рішення про відмову в наданні позивачці дозволу на розробку проекту землеустрою не приймалося.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 77, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 р. по справі № 818/2359/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді І.М. Ральченко В.Б. Русанова
Судове рішення № 78091988, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 818/2359/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: