Постанова № 78091934, 20.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/5384/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Старосуда М.І. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2018, суддя Зоркіна Ю.В., повний текст складено 10.09.18 по справі № 2040/5384/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного територіальне управління юстиції у Харківській області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить: визнати протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо не виконання вимог Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 року № 440 та не здійснення передавання до 10 квітня 2018 року рішення суду від 29 березня 2011року у справі № 2016/2а- 2726/11 з відповідним пакетом документів актом приймання - передавання до органу, що здійснюють казначейське обслуговування; зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Харківській області виконати вимоги Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 року № 440 та передати рішення суду від 29 березня 2011року у справі № 2016/2а-2726/11 з відповідним пакетом документів актом приймання - передачі до органу, що здійснюють казначейське обслуговування до виплати за 1 квартал 2018 року 1 черга; допустити негайне виконання рішення суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2018р. адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем, ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що висновки суду першої інстанції є безпідставними, необґрунтованими та такими , що не відповідають обставинам справи. Вказує, що відповідач протиправно не виконує рішення суду та не вчиняє дії, визначені Порядком № 440 щодо передачі рішень суду з відповідним пакетом документів актом приймання-передавання до органу, що здійснюють казначейське обслуговування, чим порушують вимоги законодавства та його право на перерахунок пенсії, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2018р. скасувати. Просить прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Визнати протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо не виконання вимог Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 року № 440 та не здійснення передавання до 10 квітня 2018 року рішення суду від 29 березня 2011року у справі № 2016/2а- 2726/11 з відповідним пакетом документів актом приймання - передавання до органу, що здійснюють казначейське обслуговування. Зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Харківській області виконати вимоги Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 року № 440 та передати рішення суду від 29 березня 2011року у справі № 2016/2а-2726/11 з відповідним пакетом документів актом приймання - передачі до органу, що здійснюють казначейське обслуговування до виплати за 1 квартал 2018 року 1 черга; допустити негайне виконання рішення суду

Від позивача по справі до суду надійшло клопотання, в якому зазначає, що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі. Також розгляд справи просить провести за її відсутності.

Від Головного територіального управління юстиції у Харківській області до суду надійшли додаткові документи по справі, а саме копія про своєчасне повідомлення Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області про прийняття до обліку судового рішення, виконання якого гарантується державою від 16.03.2018р. за № 07.02-11/5827; копію супровідного листа від 26.04.2018р. за вих. № 7350/14-02 Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про направлення на адресу відповідальної особи Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області інформаційної довідки про здійснення нарахування на виконання суду № 2042/2-а-2726/11 від 29.03.2011; копію довідки про здійснення нарахування ОСОБА_1 суми на виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області - постанови № 2042/2-а-2726/11 від 29.03.2011 у розмірі 54767,24 грн. за період 09.08.2010 по 31.10.2011. Також відповідачем до суду надано витяг з електронного реєстру вихідної кореспонденції Головного територіального управління юстиції у Харківській області про надіслання Ізюмському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Харківської області копій повідомлення про прийняття до обліку рішення виконання якого гарантується державою від 16.03.2018р. за вих. № 07.02-11/5827

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.02.2018 року позивачкою на адресу відповідача подано заяву про виконання рішення - постанови Ізюмського міськрайонного суду від 29 березня 2011 року, у справі № 2016/2а-2726/11 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про зобов'язання провести перерахунок та виплатити державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності зі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09.08.2010 року з належним чином завірені та скріплені печаткою копії постанови Ізюмського м/р суду від 29 березня 2011 року, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2011р., у справі № 2016/2а-2726/11, ухвали Ізюмського м/р суду від 05 лютого 2018 року про заміну сторони провадження, копії довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; копії паспорта громадянина України, довідка реквізитів установи банку.

Згідно повідомлення відповідача від 16.03.2018 року № 07.02-10/5827 постанова Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 березня 2011р. у справі № 2016/2а-2726/11, дані про рішення 07.03.2018 р. внесено до Реєстру рішень, виконання яких гарантуються державою за № 55951550.

19.04.18р. позивачка звернулася з заявою до відповідача, у якій просила повідомити про передачу рішення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів до 10 числа місяця, що настає за звітнім періодом.

Листом від 26 квітня 2018р. відповідач повідомив, що постанова суду від 29 березня 2011р. у справі № 2016/2а-2726/11 прийнята до обліку та включена до першої черги задоволення вимог. Відомості про рішення 07.03.2018 р. внесено до Реєстру рішень, виконання яких гарантуються державою за № 55951550, нарахована заборгованість у розмірі 54767,24грн. Вищевказаний документ разом з заповідним пакетом документів актом приймання-передавання буде передано до органів, що здійснюють казначейське обслуговування рівня або до суду.

19.04.2018 року позивачка звернулася до ГУ ДКС України у Харківській області з проханням повідомити про виконання вимог п. 13, 14,15. Порядку і отримання переданого ГТУ юстиції області рішення суду у справі № 2016/2а-2726/11.

Листом від 04.05.2018 року Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області листом № 13-20/776-3088 повідомлено, що на дату розгляду звернення (тобто 04.05.18р.) документи по справі не надходили.

На повторне звернення позивачки до відповідача від 23.05.2018 року листом від 06.06.2018 року повідомлено, що постанова суду від 29 березня 2011р. у справі № 2016/2а-2726/11 прийнята до обліку та включена до першої черги задоволення вимог. Дані про рішення 07.03.2018 р. внесено до Реєстру рішень, виконання яких гарантуються державою за № 55951550. Згідно наданої довідки від 26.04.18р. органу ПФУ нарахована заборгованість у розмірі 54767,24 грн. Також, зауважено, що передача органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів здійснюється після отримання від боржника документів про здійснення нарахування виплат за таким рішенням, повідомляється, що вищевказаний документ разом з відповідним пакетом документів актом приймання-передавання буде передано до органів, що здійснюють казначейське обслуговування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того , що дії відповідача щодо скерування в подальшому пакетів документів позивача для передачі їх до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, для погашення заборгованості, здійснюються у відповідності до вказаного Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою та чинного законодавства України, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, вищевказані рішення прийняті до набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до чч.2 та 3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із ч.1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Аналогічні положення містяться в чч.2-3 ст.14 та ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року).

При цьому, в положеннях ч.1ст.370 Кодексу (в редакції, чинній з 15.12.2017 року) наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Відповідно до п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», інвентаризації та погашення заборгованості за ними визначено Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 (далі - Порядок № 440).

Згідно з п.п. 3, 4 Порядку № 440 рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

Заявник подає до органу державної виконавчої служби: заяву про виконання рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал (дублікат) виконавчого документа або рішення суду (належним чином завірену його копію); копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку у паспорті або до паспорта яких внесені дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків) та копію паспорта громадянина України.

Згідно п.7 Порядку № 440 відповідальна особа не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня надходження до неї рішення зобов'язана перевірити виконання такого рішення за даними автоматизованої системи виконавчого провадження, враховуючи дані виконавчих проваджень, відкритих на виконання рішень Європейського суду з прав людини стосовно невиконання рішення національного суду, щодо якого звертається заявник. У разі відсутності відомостей про виконання рішення в повному обсязі відповідальна особа вносить дані про це рішення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою (далі - Реєстр).

Згідно п.9 Порядку № 440 відповідальна особа не пізніше десяти робочих днів з дня внесення рішення до Реєстру зобов'язана надіслати заявнику та боржнику за їх місцезнаходженням або на електронну пошту повідомлення про прийняття такого рішення для обліку із зазначенням черги, до якої воно включено.

Відповідно п.10 Порядку № 440 боржник або орган державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, зобов'язаний протягом семи робочих днів повідомити відповідальній особі про стан виконання рішення (виконання в повному обсязі, часткове виконання, невиконання).

Відповідно абз.4 п.10 Порядку № 440 якщо рішенням зобов'язано боржника здійснити нарахування (перерахунок тощо) та/або виплатити кошти, відповідальна особа разом з повідомленням надсилає боржнику, а у разі припинення боржника - юридичної особи його правонаступнику або органу державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, копію рішення для здійснення нарахування суми коштів, що підлягає виплаті заявнику. Про здійснення нарахування та/або виплати боржник, його правонаступник або орган державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, зобов'язаний повідомити відповідальній особі протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення з наданням відповідного документа про здійснення нарахування та/або виплати на день складення такого документа, підписаного уповноваженою особою і завіреного гербовою печаткою.

Згідно п. 13 Порядку № 440 передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.

Колегія суддів погоджується з доводами позивачки про те, що оскільки з заявою про виконання рішення - постанови Ізюмського міськрайонного суду від 29 березня 2011 року, у справі № 2016/2а-2726/11 вона звернулась до Головного територіального управлінням юстиції у Харківській області 26.02.2018 року, то з урахуванням п. 13 Порядку № 440 передача рішення, до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів повинно було відбутися до 10 квітня 2018р.

Проте, як було зазначено вище, відповідно абз.4 п.10 Порядку № 440 якщо рішенням зобов'язано боржника здійснити нарахування (перерахунок тощо) та/або виплатити кошти, відповідальна особа разом з повідомленням надсилає боржнику, копію рішення для здійснення нарахування суми коштів, що підлягає виплаті заявнику. Про здійснення нарахування та/або виплати боржник, зобов'язаний повідомити відповідальній особі протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення з наданням відповідного документа про здійснення нарахування та/або виплати на день складення такого документа, підписаного уповноваженою особою і завіреного гербовою печаткою.

Таким чином, відповідно до абз.2 п.13 Порядку визначено, передача органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, рішень зобов'язального характеру здійснюється після отримання від боржника, його правонаступника або органу державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, документів про здійснення нарахування виплат за таким рішенням.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що до отримання від боржника документів про здійснення нарахування виплат, передача органам що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів рішень зобов'язального характеру є неможливою.

Із долученої до матеріалів справи довідки з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень встановлено, що виконавчий лист по справі 2042/2а-2726/11, виданий 29.03.2011 року, надійшов до виконавчої служби 28.02.2018 року, зареєстрований в Реєстрі 07.03.2018 року.

На виконання приписів п.9 Порядку відповідальною особою відповідача 16.03.2018 року за № 07.02-10/5827 сформовано та направлено на адресу позивачки повідомлення про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою.

Також 16.03.2018р. Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області сформовано та направлено на адресу Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області повідомлення про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою, що підтверджено копією про своєчасне повідомлення Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області про прийняття до обліку судового рішення, виконання якого гарантується державою від 16.03.2018р. за № 07.02-11/5827 (а.с. 100) та витягом з електронного реєстру вихідної кореспонденції Головного територіального управління юстиції у Харківській області про надіслання Ізюмському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Харківської області копій повідомлення про прийняття до обліку рішення виконання якого гарантується державою від 16.03.2018р. за вих. № 07.02-11/5827.

Із долученого до матеріалів справи листа Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 26.04.2018 року № 7350/14-02, судом встановлено, що довідка про здійснення нарахування на виконання рішення суду стосовно позивачки надійшла до відповідача 04.05.2018 року, що підтверджується вхідним штампом № 3519/07.

Таким чином, Головне територіальне управління юстиції у Харківській області, довідку про здійснення нарахування на виконання рішення суду, передбачену вимогами п. 13 Порядку №440 отримало лише 04.05.2018 року.

Згідно матеріалів справи 10.07.2018р. постанова Ізюмського міськрайонного суду Харківської області № 2042/2а-2726/11 від 29.03.2011 разом з відповідними документами передана до Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області відповідно до акту приймання-передавання за 2 квартал 2018 року, перша черга задоволення вимог за номером 291.

Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв у відповідності до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та згідно Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року № 440 з дотриманням процедури та передбачених законодавством строків, а отже у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог .

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 по справі № 2040/5384/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)А.М. ГригоровСудді(підпис) (підпис) М.І. Старосуд З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 26.11.2018.