Рішення № 78091889, 08.11.2018, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/438/18 Справа №447/334/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

08.11.2018 року Миколаївський районний суд Львівсь кої області

в складі: го лов уючого судді Карбовнік І . М.

з уча стю секретаря судового засідання Данилів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаїв цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу "Новороздільський політехнічний коледж" про визнання незаконними та скасування наказів, зобовязання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся із позовом до відповідача про визнання незаконними та скасування наказів Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» від 02.01.2018р. №1/к «Про поділ окладу заступника директора» та від 23.01.2018р. №14/к «Про скасування попередження від 30.10.2017 року щодо посади заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1.»; зобов"язання здійснювати нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з 01.01.2018р. з розрахунку повної тарифної ставки за посадою заступника директора з навчальної роботи, а також стягнення судових витрат. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він працює заступником директора з навчальної роботи в Державному вищому навчальному закладі «Новороздільський політехнічний коледж».

У зв'язку з зменшенням середньорічного контингенту студентів, які навчаються на денній і заочній формі був прийнятий наказ в Державному вищому навчальному закладі «Новороздільський політехнічний коледж» від 27 жовтня 2018р. №12/к «Про зміни в штатному розписі» згідно якого у навчальному закладі передбачалась лише одна штатна посада заступника директора.

30 жовтня він отримав від директора коледжу повідомлення у письмовому вигляді, про зміни у штатному розписі, які передбачають посаду тільки одного заступника директора, яку йому запропоновано обійняти з 01.01.2018р. на повну ставку.

02.01.2018р. він подав директору заяву про згоду обійняти запропоновану йому посаду заступника керівника на повну ставку.

Цього ж дня йому дали ознайомитись із наказом відповідача від 02.01.2018р. №1/к «Про поділ окладу заступника директора», згідно якого поділено посаду заступника директора коледжу, яка залишається, на 0,5 окладу посади заступника з навчальної роботи, залишивши її за ОСОБА_1, і на 0,5 окладу посади заступника директора коледжу з виховної роботи, залишивши її за ОСОБА_2.

Вважає, що даний наказ грубо порушує його трудові права та не відповідає вимогам чинного трудового законодавства. Чинне трудове законодавство не передбачає зміну істотних умов праці без попереднього повідомлення за два місяці, а відтак даний наказ грубо порушує його трудові права та ч. 3 ст. 32 КЗпП України оскільки він не надавав згоди на переведення на 0,5 ставки заступника з навчальної роботи.

Підставою для прийняття наказу Відповідача від 02.01.2018р. №1/к «Про поділ окладу заступника директора» є в тому числі і звернення студентської Ради коледжу (протокол №4 від 19.12.2017р.).

У відповідності до даного звернення студентської Ради коледжу студенти вирішили просити директора коледжу поділити посаду заступника директора на 0,5 ставки для ОСОБА_1 і на 0,5 ставки для ОСОБА_2, залишивши за ними їх попередні функціональні обов'язки. Дане рішення не носить імперативного характеру, а відтак не є обов'язковим для директора відповідача.

Крім того, наказом від 23.01.2018р. №14/к скасовано попередження від 30.10.2017 року надане ОСОБА_1 з пропозицією обійняти посаду заступника директора з навчально-виховної роботи.

У зв'язку з прийняттям наказу відповідача від 02.01.2018р. №1/к «Про поділ окладу заступника директора» з 01.01.2018р. йому здійснюється виплата заробітної плати за новими умовами, тобто за 0,5 посадового окладу заступника директора з навчальної роботи у сумі 2335,10 грн.

Він звертався з приводу зазначених порушень відповідача до Головного управління держпраці у Львівській області з заявою від 09.01.2018р.

За результатами перевірки була складена довідка про стан дотримання законодавства про працю від 18 січня 2018р. за №16ЛВ у якій встановлені факти порушення відповідачем законодавства про працю, у зв"язку з чим просив позов задоволити.

11.06.2018 року позивачем подано уточнену позовну заяву, згідно якої вбачається, що наказом від 10.05.2018р. №50/к «Про звільнення з посади заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_1.» його з 10.05.2018 року звільнено з посади заступника директора з навчальної роботи згідно п. 6 ст. 36 КЗпП України, залишивши його на посаді викладача електро-технічних дисциплін з тарифікацією у відповідності до наказу директора коледжу за №128/н від 31.08.2017 року та виплачено вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку згідно ст. 44 КЗпП України.

Підставою для видання даного наказу слугувало попередження про зміну істотних змін умов праці від 07.03.2018 року, посадова інструкція заступника директора з навчальної роботи. З даним наказом його ознайомили 23.05.2018р.

Згідно попередження про зміну істотних умов праці від 07.03.2018р. йому надали для ознайомлення посадову інструкцію заступника директора в новій редакції, яка передбачає в тому числі і виконання обов'язків завідувача навчально-виробничої практики.

Фактично за однією посадою на 0,5 посадового окладу йому запропоновано виконувати посадові обов'язки за двома посадами без встановлення відповідної надбавки за складність та напруженість в роботі, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002р. №1298., у звязку з чим просив поновити його на посаді заступника директора з навчальної роботи в Державному вищому навчальному закладі «Новороздільський політехнічний коледж» з 11.05.2018р. та стягнути з Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судовму засіданні позивач та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги та уточненні позовні вимоги підтримали, дали пяснення аналогічні позовній заяві та просили такі задоволити в повному обсязі.

Представники відповідача Турчин Н.В., Дидишин І.С. та Асташкін А.В. в судовому засіданні проти задовлення позову заперечували та з підстав вказаних у поданому до суду відзиві на позовну заяву та уточнену позовну заяву просили в позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представників відповідача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Пунктами 3 та 4 статті 32 КЗпП України передбачено, що у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснив, що якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов'язку поновити працівникові попередні умови праці.

Як встановлено в судовому засіданні у відповідача дійсно відбулися зміни в організації виробництва та праці, а саме виведення з штатного розпису однієї штатної одиниці заступника керівника у зв'язку з зменшенням кількості студентів' (менше 300 осіб). Згідно з наказом відповідача від 27 жовтня 2017 року № 12/к та приведення штатного розпису відповідача у відповідність із Типовими штатними нормативами ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.

30 жовтня 2017 року ОСОБА_1 було вручено попередження про те, що у зв'язку із скороченням посади заступника директора коледжу з 01 січня 2018 року штатна одиниця заступника директора коледжу з навчальної роботи буде замінена одиницею заступника директора з навчально-виховної роботи і цю посаду пропонувалося обійняти позивачу.

Станом на 02 січня 2018 року у відповідача виникло право розірвати з позивачем трудовий договір на підставі п. 1. ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Однак відповідач з урахування рішення профспілкового комітету та прохання студентської ради прийняв рішення зберегти трудові відносини з позивачем із зміненими істотними умовами праці (встановлення неповного робочого часу).

Заява ОСОБА_1 від 02 січня 2018 року про згоду з пропозицією, викладеною у попередженні надійшла до відповідача вже після прийняття ним наказу від 02 січня 2018 року № 1/к про поділ посади заступника директора коледжу на 0,5 окладу посади заступника директора з навчальної роботи, залишивши її за ОСОБА_1 і на 0,5 окладу заступника директора з виховної роботи за ОСОБА_2

З матеріалів справи вбачається, що позивач своїми діями фактично дав згоду на продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці. Зокрема, на виконання наказу №1/к від 02.01.2018р. і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 особисто складенні графіки виходу на роботу заступника директора коледжу, який працює на 0,5 ставки, згідно яких і Позивач ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дотримуються графіку виходу на роботу в дні і години тижня вказані в графіках на підставі чого ведеться табель обліку робочого часу, згідно з яким проводиться нарахування заробітної плати.

Вимога про визнання незаконними та скасування наказу відповідача від 23 січня 2018 року "Про скасування попередження від 30 жовтня 2017 року щодо посади заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1." є необгрунтованою, у зв'язку з тим, що позивач виразив своє волевиявлення про незгоду із пропозицією і по сливу двох місяців це попередження не було реалізоване та втратило юридичну силу.

11 червня 2018 року позивачем подано суду "Уточнену позовну заяву про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов'язання до вчинення дій", однак частиною 3 ст. 49 ЦПК України передбачено, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. При цьому слід зазначити, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і в даному випадку суд не розглядає по суті "Уточнену позовну заяву про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов'язання до вчинення дій", подану 11 червня 2018 року

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В позові ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу "Новороздільський політехнічний коледж" про визнання незаконним та скасування наказів, зобовязання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 06.11.2018 року.

Суддя Карбовнік І. М.