Вирок № 78088575, 26.11.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 26.11.2018

Справа № 320/8717/18

Провадження №1-кп/320/908/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017080140003883 від 01 вересня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, одруженого, працюючого у ФГ «Анив-07», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

за участі:

прокурора - Фурманенко М.В.,

захисника - адвоката Гречки О.В.,

потерпілого - ОСОБА_3,

потерпілої - ОСОБА_4,

представника потерпілих - ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И В:

01.09.17 в 03.20 водій ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем Маzda 6 НОМЕР_6, рухався по автодорозі Харків-Сімферополь в Мелітопольському районі Запорізької області з боку м. Мелітополя в напрямку м. Запоріжжя зі швидкістю близько 100 км/год, чим перевищив максимальну дозволену швидкість руху поза межами населених пунктів та за умовами видимості проїзної частини.

На шляху прямування водій ОСОБА_1 у зв'язку зі зниженням уваги і реакції, а також порушенням координації дій, викликаних вживанням алкогольних напоїв, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, змінив напрямок руху вліво, виїхав на зустрічну смугу, почав виконувати обгін вантажного автомобіля, що рухався в попутному напрямку, внаслідок чого на 396 км + 570 м автодороги Харків-Сімферополь скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ- 211120 НОМЕР_7 під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався в зустрічному напрямку.

Внаслідок зіткнення пасажир автомобіля ВАЗ-211120 ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці подій, водій ОСОБА_6 був доставлений до лікарні, де помер ІНФОРМАЦІЯ_7 о 20 годині 45 хвилин.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.9, 10.1, 12.2, 12.6, 12.9, 14.2 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

2.9.а). «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;

10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

12.2. «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»;

12.6. «Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю:

ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.»;

12.9. Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7..»;

14.2. «Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що:

в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані;

г) після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися на займану смугу».

Порушення п.п. 10.1 та 14.2 ПДР України, допущені водієм ОСОБА_1 знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та її наслідками.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 418 від 01.09.2017, причиною смерті ОСОБА_7 є поєднана тупа травма голови, тулуба і кінцівок з пошкодженням внутрішніх органів і множинними переломами кісток скелета.

Під час дослідження трупу ОСОБА_7 були виявлені тілесні ушкодження: лінійний перелом кісток склепіння та основи черепу (ліва та права скроневі, основна), крововиливи під м'які мозкові оболонки по всій поверхні обох півкуль головного мозку і мозочка, крововиливи в шлуночки мозку, рана, садна, крововиливи в м'які тканини голови; повний поперечний перелом тіла грудини на рівні прикріплення 3-их ребер, повні поперечні переломи ребер зліва 4-6 по середній ключичній лінії, 4-8 ребер по середній пахвовій лінії, 3-9 по навколохребцевій лінії; праворуч 2-9 по середній пахвовій лінії, 2-7 по навколохребцевій лінії з множинними (більше 20) ушкодженнями пристінкової плеври по різних лініях в проекції переломів ребер; розрив серцевої сорочки, розрив передньої стінки правого шлуночка серця, повний розрив аорти в грудному відділі, множинні розриви обох легенів по задніх поверхнях, крововилив в клітковину середостіння, скупчення крові в правій (400 мл) і лівій (500 мл) плевральних порожнинах, повний розрив міжхребцевого диска між 3 і 4 грудними хребцями з повним розривом спинного мозку на рівні перелому, множинні синці, крововиливи в м'які тканини грудної клітини; розриви правого і лівого куполів діафрагми; множинні розриви печінки, селезінки, скупчення крові в черевній порожнині (800 мл), множинні синці і садно живота; крововилив в навколониркову клітковину справа; переломи лонного зчленування і лівого крижово-підвздошного зчленування; повний поперечний перелом правої плечової кістки в середній третині; повний поперечний перелом лівої ліктьової кістки в нижній третині; осколковий перелом правої стегнової кістки в нижній третині; осколковий перелом лівої стегнової кістки в нижній третині; множинні синці верхніх і нижніх кінцівок, рани нижніх кінцівок, крововиливи в м'які тканини тулуба і кінцівок. Поєднана тупа травма голови, тулуба і кінцівок з пошкодження внутрішніх органів і множинними переломами кісток скелета у ОСОБА_7, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя і перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 431 від 08.09.2017, причиною смерті ОСОБА_6 є поєднана тупа травма голови, тулуба і кінцівок з пошкодженням внутрішніх органів і множинними переломами кісток скелета, що ускладнилася поліорганною недостатністю.

Під час дослідження трупу ОСОБА_6 були виявлені тілесні ушкодження: внутрішньочерепна травма: крововиливи під м'які мозкові оболонки обох потиличних часток на базальній їх поверхні; крововилив в м'які тканини лобної області, садно лоба; повні поперечні переломи 2-8 ребер зліва по середній пахвовій лінії, 2-6 ребер справа по передній пахвовій лінії, забій обох часток лівої легені, забій передньої стінки лівого передсердя, повний розрив міжхребцевого диска між 9 і 10 грудними хребцями, розриви пристеночної плеври зліва і справа по навколохребцевих лініях на рівні хребта, крововилив над твердою оболонкою спинного мозку, крововилив під м'якими оболонками спинного мозку на рівні перелому, деструктивний набряк спинного мозку; крововилив з клітковину заднього середостіння; скупчення крові і повітря в лівій плевральній порожнині (під час операцій), підшкірна емфізема, синець і крововиливи в м'які тканини грудної клітини; розриви печінки, скупчення крові в черевній порожнині (під час операції); осколковий перелом на правій вертлюжній западині; крайової перелом правого надколінника, рана і садна правого колінного суглоба; перелом внутрішньої лодижки лівої великогомілкової кістки, синці та крововиливи в м'які тканини лівого гомілковостопного суглоба; садна і синець лівої нижньої кінцівки.

Поєднана тупа травма голови, тулуба і кінцівок з пошкодження внутрішніх органів і множинними переломами кісток скелета у ОСОБА_6 яка ускладнилась поліорганною недостатністю, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя і перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.286 КК України визнав повністю і пояснив наступне. У кінці серпня 2017 року він з м. Дніпра поїхав до м. Нова Каховка за дівчиною, з якою зустрічався, щоб забрати її до себе. Був у неї приблизно тиждень. Напередодні поїздки, увечері відзначали переїзд, він випив приблизно 2-3 літри пива. Потім вирішили вирушити в дорогу вночі, а не зранку, як планували спочатку. Приблизно о 01.00-01.30 год. 01.09.2017, він погрузив речі та разом зі своєю дівчиною виїхали до м. Дніпро, при цьому він почувався нормально, тверезо. Рухався він не швидше 100 км/год ., до Мелітопольської траси дорога була вільною. У м. Мелітополі вони зупинилися для того, щоб випити чай та каву, після чого продовжили рух. Рухаючись по дорозі з м. Мелітополя, він обігнав одну фуру, знизив швидкість до 3 передачі, потім побачив другу фуру. Він почав переключати швидкість, і замість 4 передачі увімкнув 5, автомобіль йшов важко. Обганяючи фуру, на половині, він зрозумів, що не встигне закінчити маневр обгону. Він запанікував та вирішив прийняти вліво, щоб виїхати на узбіччі для того, щоб пропустити зустрічний автомобіль, який рухався. Він до останнього сподівався, що зустрічний автомобіль проїде між ним та фурою. Однак, в останню мить зустрічний автомобіль спрямував на нього та стався удар. Він вибіг з автомобіля, потім витяг свою дівчину, сказав їй, щоб викликала швидку допомогу. Після чого підбіг до іншого автомобіля, з жахом побачив, що водія та пасажира затиснуло в авто. Далі до нього підбігла стороння жінка, яка у подальшому викликала МНС та швидку допомогу. Після чого приїхала поліція, було встановлено, що у нього у крові концентрація алкоголю становить 0,86 проміле. У лікарні встановили 0,76 проміле. До цього ДТП він приблизно 8 років взагалі не їздив за кермом автомобіля, мав малий досвід водіння у нічний час доби. Щиросердно розкаюється у скоєному, цивільні позови визнає в повному обсязі. Виплатив потерпілим гроші в розмірі близько 600000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, залишок буде виплачувати згідно із домовленістю з потерпілими протягом 1,6 року. Згоден на те, щоб суму застави стягнути на користь потерпілих у рахунок відшкодування шкоди.

Дані обвинуваченим в судовому засіданні показання відповідають обставинам справи.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що на похорони матері, лікування батька в перші 7 днів після аварії, а потім й на його похорони були витрачені немалі кошти. Так, за час знаходження батька в лікарні ним на придбання лікарських препаратів та проходження обстеження витрачено 20027,48 грн. На поховання батьків витрачено 81349,26 грн. Також ним понесені витрати в сумі 800 грн. за доставку автомобіля з місця ДТП. Також вартість поновлювального ремонту ушкодженого автомобіля ВАЗ 211120, НОМЕР_7 з урахуванням експлуатаційного зносу деталей, які підлягають заміні складає 111560,82 грн., що підтверджується висновком № 162 від 22.12.2017 про визначення вартості матеріального збитку.

Моральна шкода обґрунтована тим, що у зв»язку з передчасною втратою найрідніших людей-батьків він переніс стрес, який негативно вплив на стан його самопочуття, порушився нормальний ритм життя, спокій, погіршився звичний уклад життя, що потребувало додаткових зусиль в його організації. В цивільному позові зазначає, що залишився без моральної підтримки своїх батьків. Заподіяну моральну шкоду оцінює у 300000 грн.

Наприкінці судового розгляду ОСОБА_3 зазначив, що наразі обвинувачений відшкодував більшу частину майнових вимог, чим повністю погашений матеріальний збиток та частково відшкодовано моральну шкоду в розмірі 67245 грн.

Решту суми спричиненої йому моральної шкоди в сумі 232755 грн. згоден отримати від обвинуваченого в строк-1,6 років після вступу в законну силу вироку суду, яким просить стягнути вказану суму з обвинуваченого на свою користь.

Також потерпілий ОСОБА_3 зазначив, що вважає, що обвинувачений в повному обсязі усвідомив свою провину, не наполягає на призначенні покарання у вигляді реального позбавлення волі.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що в результаті неправомірних дій відповідача вона перетерпіла моральні страждання, пов»язані з утратою найрідніших людей-батьків, вона перенесла стрес, який негативно вплив на стан її самопочуття та стан здоров»я, оскільки у неї загострилося хронічне захворювання. Крім того, у неї порушився нормальний ритм життя, спокій, погіршився звичний уклад життя, що потребувало додаткових зусиль в його організації. В цивільному позові зазначає, що залишилася без моральної підтримки своїх батьків, вона дуже хворіє, має з групу інвалідності.

Заподіяну їй моральну шкоду оцінює у 300000 грн.

Наприкінці судового розгляду ОСОБА_4 зазначила, що наразі обвинувачений відшкодував більшу частину майнових вимог, чим частково відшкодовано моральну шкоду.

Решту суми спричиненої їй моральної шкоди в сумі 40000 грн. згодна отримати від обвинуваченого в строк-1,6 років після вступу в законну силу вироку суду, яким просить стягнути вказану суму з обвинуваченого на свою користь.

Також потерпіла ОСОБА_4 не наполягала на призначенні покарання обвинуваченому у вигляді реального позбавлення волі.

Суд, з'ясувавши в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, пояснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати обставини, не досліджені в судовому засіданні, в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши згоду учасників судового провадження, ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обмежитися допитом обвинуваченого, потерпілих щодо заявлених ними цивільних позовів та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Згідно ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Таким чином, аналізуючи зібрані докази в ході слухання кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

При цьому, до вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у п.45 рішення у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне 17.06.2011 року) та в п.150 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року (остаточне 21.07.2011 року), в яких зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Суд кваліфікує діяння, вчинені ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 286 КК України, як вчинення порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель двох осіб.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом'якшують вину обвинуваченого, а так само дані про особу обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує суспільну небезпеку скоєного діяння та особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Однак, обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Крім того, ОСОБА_1 має на утриманні хвору матір, а також вагітну дружину, за місцем роботи характеризується позитивно, має подяку за ініціативну громадську позицію, активну волонтерську діяльність, вагомий особистий внесок в організацію і надання матеріальної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їхніх сімей, у судовому засіданні повністю визнав провину, щиросердно покаявся у скоєному, про що свідчать надані ним правдиві покази у судовому засіданні, своїми правдивими свідченнями активно сприяв розкриттю злочину, усвідомив наслідки вчиненого, у суттєвому розмірі в більшій частині відшкодував матеріальну та моральну шкоду, завдану потерпілим, що визнається судом як обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому.

З врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_1, а також враховуючи думку потерпілих у судових дебатах щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд вважає, що призначення реального покарання йому у вигляді позбавлення волі не буде відповідати сутності призначення покарання в даному конкретному випадку, єдино вірним для обвинуваченого покаранням, яке сприятиме його виправленню і запобігатиме вчиненню ним нових злочинів, може бути покарання в межах санкції ч.3 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України.

Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Вирішуючи питання про заявлені потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_4 цивільних позовів до ОСОБА_1, суд приходить до висновку про їх повне задоволення, виходячи з доведеності позовних вимог за наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдані збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно роз»яснень, наведених в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6 у випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобов«язані відшкодувати витрати на поховання ( в тому числі на ритуальні послуги та обряди) тій особі, яка понесла ці витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В судовому засіданні встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки під керуванням обвинуваченого, загинули ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є батьками потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, чим завдано їм моральної шкоди, що виявилося в моральних стражданнях, викликаних безповоротною втратою рідних людей, порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілих та матеріальної шкоди у вигляді витрат на похорони батьків, лікування батька в перші 7 днів після аварії, на ремонт та доставку пошкодженого автомобіля.

На підставі викладеного, позов ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки настання вказаної шкоди знаходиться в причинному зв'язку з діями обвинуваченого.

Із врахуванням виплачених обвинуваченим на користь потерпілих в порядку відшкодування матеріальної та моральної шкоди грошових сум, що підтверджується матеріалами справи та визнається самими потерпілими та обвинуваченим, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 в порядку відшкодування моральної шкоди 232755 грн., на користь потерпілої ОСОБА_4 в порядку відшкодування моральної шкоди 40000 грн.

Крім того, згідно ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Враховуючи наявність в матеріалах провадження нотаріально засвідчену заяву заставодавця ОСОБА_8 від 24.10.2018 про стягнення на користь потерпілих внесених нею в якості застави за підозрюваного ОСОБА_1 грошових коштів, які належать ОСОБА_1 в розмірі 80000 грн., суд приходить до висновку про звернення вказаних коштів на користь потерпілих в рівних частках в рахунок задоволення позовних вимог.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді застави до набрання вироком законної сили суд вважає необхідним залишити без змін.

Згідно вимог ст. 174 КПК України, необхідно скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.09.2017, на автомобіль марки «Mazda-6» НОМЕР_6, дата першої реєстрації 29.01.2014 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_9 зареєстрований за НОМЕР_10 реєстраційний код НОМЕР_11, за адресою: АДРЕСА_1 який перебував у користуванні ОСОБА_1.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Також, у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на проведення судових експертиз у відповідності до наданих розрахунків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 /п'яти/ років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 /три/ роки.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням, встановивши 3 /три/ роки іспитового строку.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді застави до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Зарахувати в строк покарання ОСОБА_1 час перебування під вартою з 01.09.2017 по 09.10.2017 включно.

Цивільний позов ОСОБА_3 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП: НОМЕР_4, проживає за адресою: АДРЕСА_3, в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 192755 / сто дев»яносто дві тисячі сімсот п»ятдесят п»ять/ гривень 00 копійок.

Звернути на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП: НОМЕР_4, проживає за адресою: АДРЕСА_3, внесену ОСОБА_8 за ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок 37319085001205, відкритий в ДКС України у м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, суму застави в розмірі 40 000 /сорок тисяч/ грн 00 коп.

Цивільний позов ОСОБА_4 - задовольнити повністю.

Звернути на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП: НОМЕР_5, проживає за адресою: АДРЕСА_4, внесену ОСОБА_8 за ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок розрахункового рахунку 37319085001205, відкритий в ДКС України у м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, суму застави в розмірі 40 000 /сорок тисяч/ грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради витрати за проведення:

- судово-медичної експертизи № 431 у розмірі 1458 /одна тисяча чотириста п'ятдесят вісім/ грн 78 коп;

- судово-медичної експертизи № 418 у розмірі 3837 /три тисячі вісімсот тридцять сім/ грн 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави: розрахунковий рахунок № 31112115008009, одержувач УК у Шевченковському р-ні м. Запоріжжя, 24060300, код банку 899998, код ЄДРПОУ 38025367, Казначейство України (ЕАП), витрати за проведення:

- судової інженерно-транспортної експертизи № 19-135 від 21.09.2017 у розмірі 1581 /одна тисяча п'ятсот вісімдесят одна/ грн. 92 коп;

- судової інженерно-транспортної експертизи № 19-136 від 19.09.2017 у розмірі 1483 / одна тисяча чотириста вісімдесят три / грн 05 коп;

- судової інженерно-транспортної експертизи № 19-134 від 22.09.2017 у розмірі 1581 / одна тисяча п'ятсот вісімдесят одна/ грн 92 коп;

- судової інженерно-транспортної експертизи № 19-143 від 11.10.2017 у розмірі 1483/ одна тисяча чотириста вісімдесят три / грн 05 коп;

- судової інженерно-транспортної експертизи № 19-163 від 03.11.2017 у розмірі 790 /сімсот девяносто/ грн 96 коп.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.09.2017, на автомобіль марки «Mazda-6» НОМЕР_6, дата першої реєстрації 29.01.2014 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_9 зареєстрований за НОМЕР_10 реєстраційний код НОМЕР_11, за адресою: АДРЕСА_1, який перебував у користуванні ОСОБА_1 та був вилучений старшим слідчим Рощиним В.С. в ході огляду 01 вересня 2017 року на автодорозі Харків-Сімферополь в Мелітопольському районі Запорізької області, та переданий на зберігання до Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, - скасувати.

Речові докази:

-вилучену в ході огляду місця події подушку безпеки водія автомобіля Mazda6, НОМЕР_6, яку запаковано до спецпакету № 3165428, згідно постанови слідчого від 01.09.2017, визнана речовим доказом та передана відповідно до квитанції № 71-294 від 21.11.2017 до камери схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути ОСОБА_1;

-відеореєстратор Carcam з автомобіля ВАЗ-211120, НОМЕР_7, який згідно постанови слідчого від 01.09.2017, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - залишити потерпілому ОСОБА_3;

-автомобіль марки «Mazda-6» НОМЕР_6, дата першої реєстрації 29.01.2014 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_9 зареєстрований за НОМЕР_10 реєстраційний код НОМЕР_11, за адресою: АДРЕСА_1, який перебував у користуванні ОСОБА_1 та був вилучений старшим слідчим Рощиним В.С. в ході огляду 01 вересня 2017 року на автодорозі Харків-Сімферополь в Мелітопольському районі Запорізької області, згідно постанови слідчого від 01.09.2017 визнаний речовим доказом, переданий на зберігання до Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області відповідно до квитанції № 50-294 від 10.11.2017 - повернути ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Ю.В.Ковальова