Рішення № 78088429, 17.08.2018, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/623/18

Провадження № 2/376/385/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2018 р. Сквирський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді - Ярошенко С.М.,

при секретарі - Ткаченко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У березні 2018 року ТОВ «Кредекс Фінанс» звернулося до суду з зазначеним позовом.

В позовній заяві позивач вказує, що 22.08.2008 року між АТ «Індустріально-Експортний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №197/735214 про надання кредиту, відповідно до якого АТ «Індустріально-Експортний Банк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 151000,00 грн., з кінцевим терміном погашення 21.08.2015 року та сплатою 19,5% річних за користування кредитними коштами. Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути зазначені кошти Банку, у передбачені Кредитним договором строки, сплатити плату за користування кредитними коштами та виконати всі інші зобов'язання, визначені договором.

Згідно рішення загальних зборів акціонерів банку від 07.08.2009 року банк змінив своє найменування з Акціонерного Товариства «Індустріально-Експортний Банк» на Публічне Акціонерне Товариство «Індустріально-Експортний Банк».

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів банку від 20.01.2011 року банк змінив своє найменування з Публічного Акціонерного Товариства «Індустріально-Експортний Банк» на Публічне Акціонерне Товариство «Креді Агріколь Банк».

26.12.2011 року ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» уклали Договір факторингу №08/11 про відступлення права вимоги, згідно якого товариство набуло статус кредитора та отримало право грошової вимоги та право застави по відношенню до ОСОБА_1, який є боржником ПАТ «Креді Агріколь Банк».

Відповідач порушив умови укладеного договору.

Станом на 14.02.2018 року сума заборгованості по кредиту становить 395577,54 грн. з яких: 142123,16 грн. - заборгованість за кредитом; 80788,24 грн. - заборгованість за відсотками на день відступлення права вимоги; 172666,14 грн. - заборгованість за відсотками згідно кредитного договору з моменту переуступки.

З урахуванням наведеного, просить стягнути з відповідача 253454,38 грн. заборгованості за кредитним зобов'язанням, 3801,82 грн. судових витрат.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, просить суд розглянути справу в його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з відзивом на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з перебігом строків позовної давності, справу розглянути в його відсутності.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України.

Суд, вивчивши письмові докази, надані сторонами в обґрунтування та заперечення позовних вимог, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 22.08.2008 року між АТ «Індустріально-Експортний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №197/735214 про надання кредиту, відповідно до якого АТ «Індустріально-Експортний Банк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 151000,00 грн., з кінцевим терміном погашення 21.08.2015 року та сплатою 19,5% річних за користування кредитними коштами. Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути зазначені кошти Банку, у передбачені Кредитним договором строки, сплатити плату за користування кредитними коштами та виконати всі інші зобов'язання, визначені договором.

Згідно рішення загальних зборів акціонерів банку від 07.08.2009 року банк змінив своє найменування з Акціонерного Товариства «Індустріально-Експортний Банк» на Публічне Акціонерне Товариство «Індустріально-Експортний Банк».

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів банку від 20.01.2011 року банк змінив своє найменування з Публічного Акціонерного Товариства «Індустріально-Експортний Банк» на Публічне Акціонерне Товариство «Креді Агріколь Банк».

Згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від11.03.2010 року, ухваленому у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного страхового товариства «Вексель», третя особа: Публічне Акціонерне Товариство «Індустріально-Експортний Банк», про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, стягнуто з Акціонерного страхового товариства «Вексель» на користь ОСОБА_1 127275,86 грн. шляхом перерахування їх на транзитний рахунок Публічного Акціонерного Товариства «Індустріально-Експортний Банк».

26.12.2011 року ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» уклали Договір факторингу №08/11 про відступлення права вимоги, згідно якого товариство набуло статус кредитора та отримало право грошової вимоги та право застави по відношенню до ОСОБА_1, який є боржником ПАТ «Креді Агріколь Банк».

Відповідач порушив умови укладеного договору.

Станом на 14.02.2018 року сума заборгованості по кредиту становить 395577,54 грн. з яких: 142123,16 грн. - заборгованість за кредитом; 80788,24 грн. - заборгованість за відсотками на день відступлення права вимоги; 172666,14 грн. - заборгованість за відсотками згідно кредитного договору з моменту переуступки.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, та сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня прострочення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим судом установлено, що позичальник в особі АТ «Індекс Банк» та ОСОБА_1 встановили як строк дії договору - по 21.08.2015 року, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням заборгованості - до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню в строк до 21.08.2015 року (п.1.1 кредитного договору №197/735214). Однак, відповідач порушив умови договору, платежі за кредитним договором 197/735214 від 22.08.2008 року не здійснював, що свідчить про невиконання відповідачем щомісячних зобов'язань за кредитом та процентами.

Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч.3 ст.254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 06.11.2013 р. у справі № 6-116цс13 відповідно до ст. 61 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Судом установлено, що ОСОБА_1 з 22.08.2008 року фактично користувався наданими ПАТ «Креді Агріколь Банк» кредитними коштами у розмірі 151000,00 грн. та повинен сплатити позикодавцю проценти від суми позики.

В зв'язку з вище вказаними нормами, враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом у березні 2018 року, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним зобов'язанням у межах позовної давності по кожному із платежів - березень 2015 року, а саме: 18765,91 грн. заборгованості за кредитом та 1081,67 грн. заборгованості за відсотками, а всього 19847,58 грн.

Відповідно до ч.1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При визначенні розміру судового збору, суд виходить із пропорції задоволених позовних вимог 7,83 (19847,58 : 253454,38 х 100 %), відповідно судовий збір 297,68 грн. (3801,82 х 7,83 : 100).

Таким чином, суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача 19847,58 грн. заборгованості за кредитним зобов'язанням 197/735214 від 22.08.2008 року, 297,68 грн. судових витрат.

Керуючись ст. 12,95,141,263-265,268 ЦПК України,

ст.254,256,257,261,267,514,526,536,626,628,1048,1054,1055,1077,1078,1082 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, код ЄДРПОУ 36799749), 19847,58 грн. заборгованості за кредитним зобов'язанням 197/735214 від 22.08.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, код ЄДРПОУ 36799749), 297,68 грн. судових витрат.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.М.Ярошенко