
Справа № 1540/4377/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Марина П.П.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Біляївського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за участю третьої особи - ОСОБА_2 про визнання недійсними змін до актового запису та повторно виданого свідоцтва про народження, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Біляївського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за участю третьої особи - ОСОБА_2 в яких просить визнати недійсними внесені державним реєстратором Біляївського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 25 квітня 2017 року зміни до актового запису №2 від 20 січня 2011 року про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчиненого виконавчим комітетом Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області та повторно видане 08 вересня 2017 року Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4, народженого ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 17 березня 2017 року позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батьком дитини є ОСОБА_5. За спільною письмовою заявою матері (ОСОБА_2) та батька (ОСОБА_1) №36/51-35 від 25 квітня 2017 року про визнання батьківства відповідно до ст.126 Сімейного кодексу України державним реєстратором Біляївського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області були внесені зміни до актового запису №2. Змінено: прізвище дитини з "ОСОБА_4" на "ОСОБА_4"; по батькові "ОСОБА_4" на "ОСОБА_4"; відомості про батька "ОСОБА_5" на "ОСОБА_1"; відомості про дату народження батька змінені на "ІНФОРМАЦІЯ_2"; відомості про місце проживання батька змінені на "Україна, АДРЕСА_1", відомості про матір з "ОСОБА_2" змінено на "ОСОБА_2". На підставі вищевказаних змін до актового запису №2 від 20 січня 2011 року, 08 вересня 2017 року Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області було повторно видане свідоцтво про народження ОСОБА_4, народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_3. Позивач, посилаючись на положення ст.ст.126, 135 Сімейного кодексу України вважає рішення про внесення змін до актового запису №2 від 20 січня 2011 року про народження та повторне свідоцтво про народження ОСОБА_4 такими, що підлягають визнанню недійсними судом. Позивач зазначає, що повторне свідоцтво видавалось не при народженні дитини, а через 6 років. Окрім того, відповідачеві була надана спільна заява подружжя, в той час, як у ст.126 СК України йдеться про чоловіка та жінку, які не перебувають у шлюбі. Тому внесення змін до актового запису №2 було проведено незаконно, у зв'язку із чим вони підлягають визнанню недійсним. На думку позивача, незаконно було видане і повторне свідоцтво про народження, оскільки було видане на підставі незаконно внесених змін до актового запису.
Представником відповідача - Біляївського міськрайонного відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, 18.10.2018 року надано до суду лист, в якому висловлена позиція відповідача щодо заявлених позивачем позовних вимог. Відповідач зазначив, що 25.04.2017 року до Біляївського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області звернулися громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з заявою про визнання батьківства в відношенні неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України. Згідно заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в актовий запис про народження дитини були внесені відомості про батька та вказано по батькові дитині за іменем батька ОСОБА_1, дитині присвоєно прізвище батька ОСОБА_1, також прізвище матері виправлено з ОСОБА_2 на шлюбне прізвище ОСОБА_2. На підставі внесених змін 25.04.2017 року відділом було видано повторне свідоцтво про народження дитини НОМЕР_4. Первинне свідоцтво про народження на ОСОБА_4 НОМЕР_5, яке було видане 20.01.2011 року виконавчим комітетом Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області було знищено згідно чинного законодавства. Розгляд справи відповідач просив розглянути без його участі.
Ухвалою суду від 26.09.2018 року відкрито провадження у справі.
Представником позивача 19.11.2018 року надано до суду заяву про розгляд справ за відсутності позивача та його представника у письмовому провадженні.
Від третьої особи - ОСОБА_2, 24.10.2018 року надійшла заява про розгляд справ за її відсутності.
Враховуючи відсутність необхідності заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що 17.03.2017 року позивач уклав шлюб із ОСОБА_2, після чого спільним прізвищем обрано прізвище ОСОБА_2 (а.с.65).
З матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_2 є син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, батьком якого, відповідно до свідоцтва про народження від 20.01.2011 року Серії НОМЕР_5 записаний ОСОБА_5 (а.с.69).
Після укладення шлюбу між позивачем та ОСОБА_2, 25.04.2017 року позивачем та уже ОСОБА_2, подано спільну заяву до Біляївського міськрайонного відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області про внесення відомостей про батька до актового запису про народження дитини та вказати по батькові дитини за іменем батька «ОСОБА_1», а також присвоїти йому прізвище «ОСОБА_1» та одночасно виправити прізвище матері з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 та повторно видати нове свідоцтво про народження дитини (а.с.73).
Вказану заяву прийнято 25.04.2017 року та зареєстровано в журналі за №36/51-35.
Відповідно до повідомлення про внесення змін та доповнень до актового запису про народження дитини у зв'язку з визнанням батьківства Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області внесено зміни до актового запису про народження дитини у зв'язку з визнанням батьківства за ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 По батькові дитини присвоєно за іменем батька ОСОБА_1, прізвище вказано за прізвищем батька ОСОБА_1, а також виправлено дошлюбне прізвище матері з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 (а.с.73).
Повідомленням про визнання батьківства Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області повідомлено, до актового запису №2 від 20.01.2011 року про народження ОСОБА_4, на підставі заяви батьків про визнання батьківства від 25.04.2017 року внесені відомості про батька та матері дитини ОСОБА_2, видано довідку для пред'явлення органам праці та соціального захисту населення. (а.с.75).
08.09.2017 року повторно Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області видано свідоцтво про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, відповідно до якого батьком дитини є ОСОБА_1 (а.с.24).
Відповідно до наявного в матеріалах справи рішення Біляївського районного суду Одеської області від 24.07.2017 року шлюб міз ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.25).
Позивач, вважаючи, що внесені відповідачем зміни та повторно видане свідоцтво є незаконними, у зв'язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Частиною 1 ст.126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно ст.134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Порядок розгляду заяв про внесення змін до актових записів цивільного стану передбачено Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затвердженні наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 (далі - Правила №96/5).
Абзацом 9 п.2.1 Правил №96/5 заява про визнання батьківства, яка є підставою для внесення змін, може бути подана до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про народження (крім випадків, коли актовий запис про народження складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) або за місцем постановлення рішення суду про визнання батьківства.
Відповідно до п.п.2.16.16, 2.16.17 розділу ІІ Правил №96/5 за наявності заяви матері та батька дитини про визнання батьківства в актовий запис про народження, який складено відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України, уносяться відомості про батька, змінюється по батькові дитини і, на бажання батьків, змінюється її прізвище. Якщо батьки зареєстрували шлюб після народження дитини і при державній реєстрації шлюбу мати змінила своє прізвище, то в актовому записі про народження дитини виправляється прізвище матері згідно з актовим записом про шлюб без складання висновку.
Отже, 25.04.2017 року позивач та ОСОБА_2, виявивши спільне бажання подали до Біляївського міськрайонного відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області спільну заяву про визнання батьківства.
На підставі вказаної заяви відповідачем було проведено реєстрацію змін до акту цивільного стану та видано нове свідоцтво про народження з внесеними змінами.
Суд зазначає, що проведена відповідачем реєстрація внесення змін до свідоцтва про народження ОСОБА_4, проведена відповідно до вимог законодавства.
При внесенні змін на підставі спільної заяви батьків про визнання батьківства змінюється стаття відповідно до якої проводиться державна реєстрація народження дитини.
Така позиція висловлена в постанові Верховного суду по справі №815/503/15 від 31.01.2018 року
Посилання позивача на те, що відповідачем при внесенні змін до актового запису порушено вимоги ст.126 СК України, адже на час подання заяви позивач перебував у шлюбі із ОСОБА_2, суд вважає необґрунтованими, адже зміни до актового запису були внесені на підставі заяви, яка подана у порядку ст.134 СК України (згідно дод.1 до Правил №96/5).
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач, при внесенні змін до свідоцтва про народження на підставі спільної заяви, в результаті здійснення яких видано свідоцтво про народження з відповідними змінами, діяв правомірно та відповідно до вимог законодавства, а тому позовні вимоги позивача суд вважає необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які наявні у справі щодо їх належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти Україн» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 291, 295, КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (65490, АДРЕСА_1) до Біляївського міськрайонного відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (67600, Одеська область, м.Біляївка, вул. Кіпенко, буд. 6) , за участю третьої особи - ОСОБА_2 (67600, АДРЕСА_3) - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 65490, АДРЕСА_1);
Відповідач: Біляївський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 38723912, 67600, Одеська область, м.Біляївка, вул. Кіпенко, буд. 6;
Третя особа: ОСОБА_2 (67600, АДРЕСА_3).
Суддя П.П.Марин
.
Судове рішення № 78088404, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 26.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1540/4377/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: