Рішення № 78088371, 26.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2629/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

представника позивача - Кучеренко М.І. (по довіреності)

представника позивача - Марочкіна В.О. (по довіреності) представника відповідача - Поперечного Д.І. (по довіреності)

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Приватне акціонерне товариство «Болградський виноробний завод» з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2018 року №0223361304, №0223421304.

За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, а позивачу - відповіді на відзив.

Представники позивача в судове засідання з'явилися. Позов та відповідь на відзив (Том ІІ, аркуші справи 146-150) обґрунтовані позивачем тим, що первинними документами підтверджується оприбуткування, використання у господарській діяльності підприємства та списання палива, висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях щодо використання палива працівниками підприємства у власних потребах з підстав відсутності певної інформації в подорожніх листах, тобто, цей факт податковим органом не доведений, відсутність в бухгалтерії підприємства чека термінала або касового апарата АЗС не може бути підставою для висновків, які зроблені відповідачем, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судове засідання з'явився. З відзиву на позовну заяву (Том ІІ, аркуші справи 115-117) вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки підставою для списання позивачем паливо-мастильних матеріалів були подорожні листи, які не свідчать про використання пального в господарській діяльності підприємства, з них не вбачається норм витрат палива, а інших первинних документів відповідачу не надано. Таким чином відповідач зробив обґрунтовані висновки про отримання фізичними особами додаткового блага, що не включений до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне акціонерне товариство «Болградський виноробний завод» знаходиться на обліку як платник податків в Болградському відділенні Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, є платником податку на додану вартість.

ГУ ДФС в Одеській області в період з 26.03.2018 року по 06.04.2018 року проведена документальна планова виїзна перевірка ПрАТ «Болградський виноробний завод» податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 року по 31.12.2017 року, за результатами якої складений акт перевірки №807/15-32-14-01-00411938 від 16.04.2018 року (Том І, аркуші справи 17-51).

Зазначеною перевіркою встановлено, в тому числі, порушення позивачем п. п. 14.1.47, 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, п. п. 162.1.1, 162.1.3, п. 162.1 ст. 162, п. п. 163.1.1, 163.1.2, п. 163.1, п. п. 163.2.1, 163.2.2 п. 163.2 ст. 163, п. п. 164.1.1, 164.1.2 п. 164.1, п. п. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 168.1, 168.3, п. п. 168.4.1, 168.4.2, 168.4.3, 168.4.4, 168.4.5, 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за 2016-2017 роки на загальну суму 160940,01 грн., порушення п. п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX «Інші перехідні положення», п. 162.1 ст. 162, п. 163.1 ст. 163, п. 164.5 ст. 164, п. п. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167, п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження військового збору за 4 квартал 2016 року, 2017 рік у загальній сумі 13411,67 грн.

Позивач не погодився з висновками акту перевірки в частині заниження податку на доходи фізичних осіб та заниження військового збору та подав свої заперечення до ГУ ДФС в Одеській області (Том І, аркуші справи 70-79).

За результатами розгляду заперечень позивача, висновки акту перевірки №807/15-32-14-01-00411938 від 16.04.2018 року в частині порушень з повноти утримання та перерахунку податку з доходів фізичних осіб, військового збору викладено у наступній редакції: порушено п. п. 14.1.47, 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, п. п. 162.1.1, 162.1.3, п. 162.1 ст. 162, п. п. 163.1.1, 163.1.2, п. 163.1, п. п. 163.2.1, 163.2.2 п. 163.2 ст. 163, п. п. 164.1.1, 164.1.2 п.164.1, п. п. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 168.1, 168.3, п. п. 168.4.1, 168.4.2, 168.4.3, 168.4.4, 168.4.5, 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України, що призвело до не утримання та не перерахування податку на доходи фізичних осіб за 4 квартал 2016 року, 2017 рік на загальну суму 146460,14 грн., порушено п. п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX «Інші перехідні положення», п. 162.1 ст. 162, п. 163.1 ст. 163, п. 164.5 ст. 164, п. п. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167, п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов'язання з військового збору за 4 квартал 2016 року, 2017 рік у загальній сумі 12205,01 грн. (Том І, аркуші справи 80-87).

На підставі виявлених порушень, 14.05.2018 року ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0223421304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 20681,32 грн., з яких за податковим зобов'язанням на суму 12205,01 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8476,27 грн. та податкове повідомлення-рішення №0223361304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 248174,99 грн., з яких за податковим зобов'язанням на суму 146460,14 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 101714,85 грн. (Том І, аркуші справи 13, 15).

Позивач не погодився із правомірністю податкових повідомлень-рішень та звернувся до суду з цим позовом.

З акту перевірки вбачається, що позивачем за рахунок коштів підприємства здійснена оплата паливно-мастильних матеріалів. В подальшому, позивачем здійснювалося списання коштів на паливно-мастильні матеріали за власними та орендованими машинами відповідно до подорожніх листів, які містять інформацію лише про списання паливно-мастильних матеріалів, а не про господарську операцію, яку фактично виконували легкові автомобілі та в цих подорожніх листах не міститься достатньої інформації для розрахунку норм витрат палива в ході використання транспорту, інших документів щодо переходу права власності до конкретних водіїв на паливо не надано, неможливо встановити яку марку палива списано на конкретний автомобіль. Недбалість в оформленні первинних документів, подорожніх листів свідчить, що автомобіль використовувався не для потреб підприємства, а в особистих цілях. Таким чином, всі витрати підприємства на утримання і експлуатацію автомобіля включається в особистий дохід власника автомобіля, як додаткове благо у вигляді безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Розрахункові документи у вигляді талонів, касових чеків виданих на автозаправній станції що підтверджує придбання палива водіями до перевірки не надано.

Відповідно до положень п. п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14, п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України додаткове благо є доходом, який має оподатковуватися у відповідності до ст. 167 Податкового кодексу України ставкою 18% та цей податок мав утримуватися позивачем як податковим агентом з доходу осіб, які використовували паливно-мастильні матеріали в особистих цілях у відповідності до положень ст. 168, 171 Податкового кодексу України.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується податковим органом, що позивачем за договорами поставки придбане за безготівкові кошти пальне (бензин марки А-92, А-95, дизельне паливо), яке отримано позивачем за видатковими накладними та оплачено за виставленими рахунками-фактурами, які наявні в матеріалах справи та надавалися до податкового органу під час перевірки (Том І, аркуші справи 88-115). Будь-яких зауважень до складання цих документів у відповідача не має.

При цьому, заправка автомобілів, які використовувалися Приватним акціонерним товариством «Болградський виноробний завод» здійснювалася на АЗС за платіжними картками, зокрема, скетч картками, що підтверджується специфікаціями відпущених скетч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткових накладних (Том ІІ, аркуші справи 151-179).

Відповідачем не заперечується наявність у власності та оренді позивача транспортних засобів, які заправлялися паливно-мастильними матеріалами та позивачем надані докази проведення їх технічного огляду, встановлення фактів їх заправки неякісним паливом та паливом, марка якого не відповідає технічним характеристикам автомобілів (Том ІІ, аркуші справи 202-205).

Списання паливно-мастильних матеріалів при експлуатації власних та орендованих машин Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» здійснювалося за актами списання паливно-мастильних матеріалів на підставі подорожніх листів легкового автомобіля, подорожніх листів вантажного автомобіля, товарно-транспортних накладних (Том І, аркуші справи 116-250, Том ІІ, аркуші справи 1-106).

Суд звертає увагу, що надані первинні документи містять необхідні реквізити, з яких можливо встановити зміст господарських операцій, проведених позивачем.

Відповідач зазначає, що в первинних документах відсутні певні відомості, зокрема, подорожні листи не містять достатньої інформації для розрахунку норм витрат палива у ході використання транспорту та відсутні інші первинні документи щодо переходу права власності до конкретних водіїв на паливо, що мають посвідчувати господарську операцію, однак слід зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг та окремих позицій у первинних облікових документах, які не впливають на зміст господарської операції, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові Верховного Суду від 04.04.2018 року у справі №810/4751/13-а, яка має враховуватися судом у відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач зазначає, що водіями підприємства використані паливно-мастильні матеріали у власних цілях та таке використання не пов'язано з господарською діяльністю підприємства, однак позивачем надані акти списання паливно-мастильних матеріалів, подорожні листи, товарно-транспортні накладні, специфікації відпущених скетч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткових накладних, зазначені в цих документах транспортні засоби дійсно використовуються позивачем, будь-яких доказів, які б спростовували ці твердження і доводи позивача податковим органом під час перевірки не встановлено та до суду не надано, тобто, відповідач свої висновки акту перевірки та отримання водіями підприємства додаткових благ не довів.

Враховуючи обов'язок відповідача довести правомірність свого рішення, висновків, суд вважає, що ним правомірність нарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб не доведена, а тому податкове повідомлення-рішення №0223361304 від 14.05.2018 є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0223421304 від 14.05.2018 року, яким позивачу визначена сума грошового зобов'язання з військового збору, це рішення також підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 16.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Підставою для нарахування позивачу грошових зобов'язань з військового збору в розмірі 12205,01 грн. та штрафу від цієї суми 8476,27 грн. стало на думку відповідача саме отримання додаткового блага фізичною особою Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» та як наслідок нарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб, з якого має бути сплачений військовий збір, однак з підстав, зазначених вище, суд прийшов до висновку про необґрунтованість нарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб, а тому неправомірним є нарахування позивачу військового збору з цієї суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2018 року №0223361304, №0223421304 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) від 14 травня 2018 року №0223361304.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 14 травня 2018 року №0223421304.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» (вул. Болгарських ополченців, 99, м. Болград, Одеська область, 68702, код ЄДРПОУ 00411938) сплачений судовий збір у розмірі 4032,86 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.11.2018 року

Суддя Л.І. Свида

.