Рішення № 78088218, 26.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/4937/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач-1, МВС України), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУ МВС України у Львівській області) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, просив визнати дії відповідачів протиправними та зобов'язати відповідачів здійснити доплату грошової допомоги в розмірі 189000,00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 707 від 12.05.2007 року згідно встановленої позивачу ІІ групи інвалідності, яка настала після проходження служби внаслідок виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, тобто чотирирічного грошового забезпечення за вирахуванням раніше оплаченого 25.02.2011 року - півторарічного періоду грошового забезпечення; стягнути з відповідачів на користь позивача кошти за відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.02.2011 року у зв'язку з встановленням ОСОБА_1 третьої групи інвалідності від отриманої травми у період проходження служби, йому виплачено одноразову допомогу в сумі 24570,00грн. 03.02.2012 року під час повторного медичного огляду позивачу підтверджено третю групу інвалідності, але пов'язали її з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також змінено ступінь втрати працездатності. 18.01.2018 року під час проходження позивачем огляду обласною МСЕК № 1 йому встановлено другу групу інвалідності, пов'язану з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і змінено ступінь втрати працездатності. Позивач вважає, що йому має бути проведена доплата в розмірі чотирьохрічного грошового забезпечення з різницею півтора річного періоду грошового забезпечення, оплаченого 25.02.2011 року. Однак, відповідачі умисно порушують права позивача та не виплачують належної йому суми одноразової грошової допомоги.

Ухвалою суду від 26.10.2018 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачам запропоновано надати суду відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.11.2018 Міністерству внутрішніх справ України відмовлено у задоволенні клопотання про вихід зі спрощеного позовного провадження та призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін у судове засідання.

Ухвалою суду від 26.11.2018 Міністерству внутрішніх справ України відмовлено у задоволенні клопотання щодо залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позицію відповідача-1 у справі, Міністерства внутрішніх справ України, викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу Львівського окружного адміністративного суду за вх. № 37344 20.11.2018 року. МВС України у вказаному відзиві зазначило, що позивачем було подано не повний пакет документів, необхідний для призначення одноразової грошової допомоги. Крім цього, у відмітці органу внутрішніх справ на заяві позивача вказано, що подія настала під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю, що не відповідає доданій до матеріалів копії архівної довідки № 10/1479 від 30.11.1992, згідно з якою під час участі в ліквідації аварії на ЧАЕС заявник мав статус військовослужбовця і виконував службово-бойові завдання. З врахуванням викладеного, відповідач-1 просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Доводи відповідача-1 також викладені у клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду за вх. № 37259 від 20.11.2018, відповідно до якого зауважено, що позивач у період з 30.01 по 07.06.1987 виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні Бригінського району Гомельської області, тобто не на території України. ОСОБА_1. був військовослужбовцем - сержантом, а на службу він був прийнятий лише у 1993. Служба в ОВС не є тотожною військовій службі. Позивач, вступаючи на службу не мав інвалідності, а таку (ІІІ група) встановлено позивачу за висновком МСЕК 25.02.2011. Відповідач також зазначив, що з моменту прийняття позивача на службу жодних відомостей про негативний вплив наслідків на Чорнобильській АЕС на здоров'я позивача не було.

Крім цього, рішення про призначення такої допомоги приймається виключно МВС України а не ГУ МВС України.

З огляду на наведене, вимоги позивача щодо визнання дій відповідачів протиправними та зобов'язання відповідачів здійснити доплату допомоги у розмірі 189000,00 грн., згідно зі встановленою йому, у подальшому ІІ групи інвалідності, яка настала після проходження служби внаслідок виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та по боротьбі із злочинністю є безпідставними. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач 2 своєї позиції щодо вказаного позову у письмових заявах, адресованих суду не надав. На адресу від Головного управління МВС України у Львівській області не надходило.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

Копією Виписки з акта огляду МСЕК № 257552 від 18.01.2018 року підтверджується, що ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності, ступінь втрати працездатності 65 %, захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

05.12.2016 року ОСОБА_1. звернувся до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» від 12.05.2007 року № 707 (далі - Постанова № 707).

Крім цього, 17.04.2018 року позивачем було надіслано для долучення до попередньо поданої заяви про виплату одноразової грошової допомоги додатковий пакет документів. Всього, до заяви про виплату одноразової грошової допомоги додано: копію вимоги Державного виконавця від 28.11.2016 року № 09.1-45/6879; копію вимоги Державного виконавця від 01.09.2016 року № 09.1-45/89/В-3 5703; виписку із акта огляду МСЕК від 03.02.2012 № 015058; копію виписки із акта огляду МСЕК від 03.02.2012 № 840824; копію свідоцтва про хворобу від 26.01.2011 № 43; копію постанови ВЛК ГУМВС України у Львівській області від 26.01.2011 № 2; копію архівної довідки від 30.11.1992 № 10/1479; довідку про грошове забезпечення від 17.05.2011 № 16/4606; довідку НАСК «Оранта» від 24.04.2012 № 5-01/465; довідку Сихівського відділу соціального захисту від 19.04.2012 № 194; довідку Сихівського відділу соціального захисту від 16.12.2016 № 2605/10-11972; копію посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; копію посвідчення «Інвалід війни» 3 групи; картку реквізитів; копію паспорта та ідентифікаційного номера; копію листа ДФОП МВС України від 21.03.2018 № 15/2-Б-201; копію постанови ВЛК від 20.02.2018; копію експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 27.10.2017 № 13; копію довідки МСЕК від 18.01.2018 № 257552; копію посвідчення «Інвалід війни» 2 групи.

Листом від 07.05.2018 року за вих. № Б-8/31/17-2018 Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повернуло ОСОБА_1 подану заяву та додані до неї матеріали, оскільки підстав для виплати одноразової грошової допомоги не достатньо (захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ) (а.с. 11-12).

Не погодившись з таким поверненням, позивач, з метою одержання відповідної доплати у сумі 189000,00 грн., а також для відшкодування завданої йому такими протиправними, на його переконання, діями відповідача моральної шкоди, звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до підпункту 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» № 707 від 12.05.2007 (далі - Постанова № 707), одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі: 2) установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися:

- під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи;

- у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

Крім цього, в п. 1 Постанови № 707 зазначено, що у разі виникнення у працівника міліції, податкової міліції або членів його сім'ї права на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму, виплата проводиться за вирахуванням такої суми.

Згідно із вимогами п.п. 5-7 Постанови № 707, для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком; довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності; довідку про грошове забезпечення; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника); копію ідентифікаційного номера.

Для виплати грошової допомоги обов'язково подається довідка від Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» про проведену або не проведену раніше виплату.

Орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).

МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.

Проаналізувавши викладені вище правові норми, суд дійшов висновку про те, що позивачем при зверненні із заявою про виплату одноразової грошової допомоги було надано всі необхідні документи, передбачені Постановою № 707.

Що стосується покликань відповідача-1 у справі та формулювання відмови у виплаті одноразової допомоги, викладеної у листі 07.05.2018 року за вих. №Б-8/31/17-2018, на те, що відсутні підстави для виплати позивачу такої допомоги, оскільки його захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак не пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, суд зазначає, що такі є необґрунтованими та безпідставними та необґрунтованими, з огляду на таке.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 01.06.2016 року у справі № К/800/56228/13 встановлено, що ОСОБА_1. у 1985-1987 роках проходив строкову військову службу, зокрема у військовій частині 3214. Відповідно до архівної довідки управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Республіки Білорусь від 30 листопада 1992 року (на підставі архівних документів військової частини 3214) позивач виконував службово-бойові задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні Бригінського району Гомельської області з 30 січня по 07 червня 1987 року. З 07 червня 1993 року по 31 грудня 2010 року проходив службу в органах внутрішніх справ, з якої був звільнений через хворобу. Відповідно до постанови військово-лікарської комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 26 січня 2011 року захворювання позивача пов'язане з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У лютому 2012 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності.

Суд зазначив, що у позивача виникло право на виплату спірної одноразової грошової допомоги, ним виконано умову для її виплати - надано підтвердження установлення інвалідності під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю, що передбачено Постановою № 707.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, безспірним є той факт, що у ОСОБА_1 є право на виплату спірної одноразової грошової допомоги, зокрема, на її виплату в розмірі, більшому за раніше виплачену суму.

Тим же ж судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_1. звернувся до органу внутрішніх справ за місцем проходження служби з відповідною заявою. Рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідачами не прийнято, а подані матеріали повернуті без права виплати.

Верховний Суд України у своїй постанові від 18 березня 2014 (справа № 21-11а14) зазначав, що оскільки звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги відповідач не розглянув, та відповідного рішення не прийняв, суд повинен зобов'язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що для ефективного захисту прав позивача слід зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 05.12.2016 з додатками та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.

Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди за рахунок відповідачів у розмірі 100000,00 грн., суд зазначає таке.

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Питанням практики застосування положень щодо відшкодування моральної шкоди присвячена Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно з п. 4 якої позивач повинен зазначити у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (пункт 3 Постанови).

Пунктом 5 цієї Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд зазначає, що позивачем не наведено доказів, щодо характеру, глибини та тривалості страждань.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 05.12.2016 з додатками та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.

3. У задоволенні решти вимог позовної заяви - відмовити.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

5. Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 26.11.2018 року

Суддя Качур Р.П.