Ухвала суду № 78088163, 23.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

23 листопада 2018 року м. Київ № 826/17987/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Навітас інжинірінг"

до

третя особа

Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва

про

визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Навітас Інжинірінг» (далі також – позивач, заявник, ТОВ «Навітас Інжинірінг») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також – відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва, в якому просить визнати дії Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві щодо звернення до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві з заявою щодо примусового виконання вимоги від 10.05.2017 року №Ю-15781-17 незаконними та скасувати в повному обсязі вимогу від 10.05.2017 року №Ю-15781-17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Через канцелярію суду 21.11.2018 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення на підставі вимоги від 10.05.2017 року №Ю-15781-17 про стягнення з ТОВ «Навітас Інжинірінг» суми боргу в розмірі 5 496, 64 грн. у виконавчому провадженні №54295868.

Відповідно до підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (із змінами і доповненнями) за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову справляється судовий збір у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762,00 грн., встановленого з 1 січня 2018 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII, становить 528,60 грн.

Як убачається з матеріалів заяви про забезпечення позову (платіжне доручення від 20.11.2018 року №4223), позивачем сплачено судовий збір за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення адміністративного позову в розмірі 528,61 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову позивачем зазначається, що Святошинським РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження про примусове стягнення з позивача боргу у розмірі 5 496,64 грн. за вимогою від 10.05.2017 року №Ю-15781-17, яка є предметом розгляду в межах адміністративної справи № 826/17987/17.

Очевидну протиправність позивач вбачає у тому, що до моменту винесення судом рішення у справі державним виконавцем може бути вжито заходів примусового виконання рішення у вигляді списання грошових коштів з рахунків боржника. В подальшому це може призвести до необхідності окремого звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Згідно частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частина друга статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Пунктом першим частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Відповідно до частини п’ятої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

При цьому частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Як зазначено позивачем, оскаржувана вимога є очевидно протиправною та підлягає скасуванню, що, на думку позивача, підтверджують долучені ним докази до позовної заяви.

Так, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що судам необхідно враховувати, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є визнання протиправною та скасування вимоги від 10.05.2017 року №Ю-15781-17, яка є виконавчим документом у виконавчому провадженні №54295868.

Звертаючись до суду з клопотанням про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, позивач вказав, що до винесення рішення суду, яким може бути скасовано оспорювану вимогу, державним виконавцем можуть бути вжиті заходи примусового виконання рішення у вигляді списання грошових коштів з рахунків боржника.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд звертає увагу позивача, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов’язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Таким чином, з огляду на те, що зупинення стягнення, яке здійснюється Святошинським РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві від 20.07.2017 року на підставі вимоги ГУ ДФС у м. Києві від 10.05.2017 року №Ю-15781-17 про стягнення з ТОВ «Навітас Інжинірінг» суми боргу в розмірі 5 496,64 грн. до моменту вирішення адміністративної справи № 826/17987/17 є фактично зупиненням дії постанови Святошинського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві від 20.07.2017 року про відкриття виконавчого провадження № 54295868.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень – Святошинського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, з огляду на що, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150 - 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви про забезпечення позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Навітас Інжинірінг» відмовити.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку статей 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна