Рішення № 78087989, 26.11.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2018 року м. Київ справа № 810/4848/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Комунального підприємства «Міськводоканал виконавчого комітету Березанської міської ради» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ГУ ДФС у Київській області (далі - позивач) з позовом до Комунального підприємства «Міськводоканал виконавчого комітету Березанської міської ради» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 1121075 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за результатами несплати самостійно визначених зобов'язань з податку на додану вартість та з штрафних санкцій у загальному розмірі 1121075 грн 00 коп. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

16 жовтня 2018 р. до суду від відповідача надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення № 810/4848/18 у зв'язку з поданням відповідачем адміністративного позову до Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України про зобов'язання перерахувати кошти в сумі 1311790 грн.

12 листопада 2018 р. до суду надійшли клопотання від сторін про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв'язку з поданими клопотаннями сторін про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження протокольною ухвалою суду від 12 листопада 2018 р. на підставі ч.3 ст.194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідач зареєстрований як юридична особа 5 червня 1997 р. за адресою: вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 18, м. Березань, Київська область, 07541, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій, ідентифікаційний код 13718118. Відповідач, як платник податків, перебуває на обліку в Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

У відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за результатами несплати самостійно визначених зобов'язань з податку на додану вартість та штрафних санкцій у розмірі 1121075 грн 00 коп..

Відповідач засобами телекомунікаційного зв'язку до Баришівсько-Березанського відділення (м. Березань) Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подані наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- податкова декларація № 9193876718 від 17 жовтня 2016 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 81 830 грн. 00 коп.;

- податкова декларація № 922046309 від 17 листопада 2016 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30 911 грн. 00 коп.;

- податкова декларація № 9262984620 від 19 грудня 2016 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27 466 грн. 00 коп.;

- податкова декларація № 9266259129 від 17 січня 2016 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 49 358 грн. 00 коп.;

- податкова декларація № 9022129992 від 17 лютого 2017 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 38 605 грн. 00 коп.;

- податкова декларація № 9043662578 від 17 березня 2017 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 37 052 грн. 00 коп.;

- податкова декларація № 9068126132 від 18 квітня 2017 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 73 562 грн. 00 коп.;

- податкова декларація № 1700002744 від 18 травня 2017 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 67 700 грн. 00 коп.;

- податкова декларація № 9116478974 від 19 червня 2017 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 51 323 грн. 00 коп.;

- податкова декларація № 9139575943 від 19 липня 2017 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 54 460 грн. 00 коп.;

- податкова декларація № 9166464683 від 18 серпня 2017 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 61 112 грн. 00 коп.;

- податкова декларація № 9192889381 від 21 вересня 2017 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 247 грн. 00 коп.;

- податкова декларація № 9191558371 від 20 вересня 2017 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 55 164 грн. 00 коп.;

- податкова декларація № 9214680014 від 17 жовтня 2017 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 60 444 грн. 00 коп.;

- податкова декларація № 9242926887 від 17 листопада 2017 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 57 820 грн. 00 коп.;

- податкова декларація № 9270026456 від 18 грудня 2017 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 113 516 грн. 00 коп.;

- податкова декларація № 9295480165 від 17 січня 2018 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 63 234 грн. 00 коп.;

- податкова декларація № 9019601073 від 13 лютого 2018 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 42 822 грн. 00 коп.;

- податкова декларація № 9047821601 від 19 березня 2018 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 73 149 грн. 00 коп..

Контролюючим органом було проведено камеральну перевірку відповідача щодо сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт від 17 липня 2017 р. №1434/10-36-12-03/13718118, яким встановлено факт порушення відповідачем вимог п.п.20.1.4, п.20.1, ст. 20, п.п.54.3.3 пункту 54.3 статті 54, п.п.75.1.1, п. 75.1 ст. 75, п. 76.3 ст. 76 та ст.102 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки 19 липня 2017 р. позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004851203, яким встановлено порушення строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 78503 грн. 00 коп.

Наявність податкового боргу підтверджується також довідкою податкового органу про суму боргу, обліковими картками по податку на додану вартість, розрахунком податкового зобов'язання та штрафних санкцій.

Позивачем було направлено податкові вимоги відповідачу від 5 жовтня 2001 р. №1/19 на загальну суму 42 818 грн. 09 коп., яку 13 жовтня 2001 р. вручено відповідачу та від 16 листопада 2001 р. № 2/56 на загальну суму 7705 грн. 73 коп., яку 22 листопада 2001 р. вручено відповідачу.

У зв'язку несплатою відповідачем у добровільному порядку самостійно визначених зобов'язань з податку на додану вартість та штрафних санкцій у розмірі 1 121 075 грн. 00 коп. позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Крім того, судом встановлено з програми «Діловодство спеціалізованого суду», що до Київського окружного адміністративного суду дійсно надходив позов Комунального підприємства "Міськводоканал виконавчого комітету Березанської міської ради" до Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Головне управління Державної казначейської служби України в Київській області ( адміністративна справа № 320/5513/18 ), в якому це комунальне підприємство просило:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо не прийняття рішення про перерахування субвенції в порядку та на умовах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №332, договором № 17/332 від 05.12.2017 в розмірі 1311790,00 грн. (один мільйон триста одинадцять тисяч сімсот дев'яносто грн. 00 коп.)) та доведення його до відома Головного управління Державної казначейської служби у Київській області;

- зобов'язати Міністерство фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції в порядку та на умовах, передбачених договором № 17/332 від 05.12.2017 в розмірі 1311790,00 грн. (один мільйон триста одинадцять тисяч сімсот дев'яносто грн. 00 коп.) та довести його до відома Державної казначейської служби України;

- зобов'язати Державну казначейську службу України перерахувати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Київській області кошти, залучені з єдиного казначейського рахунка на підставі рішення Міністерства фінансів України, у сумі 1311790,00 грн. (один мільйон триста одинадцять тисяч сімсот дев'яносто грн. 00 коп.) за договором № 17/332 від 05.12.2017;

- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, перерахувати отримані від Державної казначейської служби України кошти у сумі 1311790,00 грн. (один мільйон триста одинадцять тисяч сімсот дев'яносто грн. 00 коп.) передбачені договором № 17/332 від 05.12.2017 на рахунок Департаменту фінансів Київської облдержадміністрації.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Терлецька О.О.) від 22 жовтня 2018 р. в адміністративній справі № 320/5513/18 залишено позовну заяву без руху. В подальшому, ухвалою цього ж суду (суддя Терлецька О.О.) позовну заяву повернуто Комунальному підприємству "Міськводоканал виконавчого комітету Березанської міської ради" у зв'язку з не усуненням недоліків.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з вимогами пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з вимогами пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як убачається з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до вимог п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).

Згідно з вимогами п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податок на додану вартість та правова регламентація останнього встановлюються Розділом V.

Відповідно до вимог пп. 1 п. 180.1 ст. 180 ПК України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 202.1 ст. 202 ПК України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Згідно з вимогами п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як убачається з п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Суд зазначає, що грошове зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначене відповідачем відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість з вересня 2016 року по лютий 2018 р., відповідачем не було сплачене, що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки платника податку.

Податковим органом також нараховано відповідачу штраф у зв'язку із несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 78503 грн. 00 коп., що підтверджується податковим повідомлення-рішення № 0004851203 від 19 липня 2017 р.

Загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість складає 1 121 075 грн. 00 коп.

Згідно з вимогами п.59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до вимог п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

При цьому, згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суд зазначає, що позивачем було направлено податкові вимоги відповідачу від 5 жовтня 2001 р. № 1/19 на загальну суму 42 818 грн. 09 коп., яку 13 жовтня 2001 р. вручено відповідачу та від 16 листопада 2001 р. № 2/56 на загальну суму 7 705 грн. 73 коп., яку 22 листопада 2001 р. вручено відповідачу.

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до вимог пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Згідно з вимогами абз.1 п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як убачається п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу з податку на додану вартістьу розмірі 1 121 075 грн. 00 коп. до суду не надано.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд керується наступним.

Відповідно до вимог ст. 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Отже, даною нормою закону дійсно передбачено можливість розстрочення виконання судового рішення. Проте, таке питання може бути розглянуто лише після прийняття відповідного судового рішення та набрання ним законної сили.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду є передчасним, а тому задоволенню не підлягає. При цьому, суд зазначає, що після набрання цим рішенням законної сили відповідач має право звернутись до суду із обґрунтованим клопотанням про відстрочення або розстрочення судового рішення у порядку, визначеному КАС України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків Комунального підприємства «Мільськводоканал виконавчого комітету Березаньської міської ради» (код ЄДРПОУ - 13718118) у банках, обслуговуючих платника податків на користь Державного бюджету України у розмірі 1121075 (один мільйон сто двадцять одну тисячу сімдесят п'ять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області, адреса: вул. Народного Ополчення, 5а, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ - 39393260.

Відповідач - Комунальне підприємство «Мільськводоканал виконавчого комітету Березаньської міської ради», адреса: вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 18, м. Березань, Київська область, 07541, код ЄДРПОУ - 13718118.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення повного рішення суду 26 листопада 2018 року.