Рішення № 78087542, 26.11.2018, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1122/17

Провадження №2/367/261/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

15 листопада 2018 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Оладько С.І.,

за участі секретаря Шубчик В

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про звернення стягнення за договором позики на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним та припинення договору іпотеки

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду із позовом,відповідно до якого зазначила,що 27 березня 2013 р. вона уклала Договір позики з ОСОБА_4 .

Згідно умов Договору відповідач позичила у позивача гроші в сумі 207 740 гривень 00 копійок, що згідно курсу НБУ на день укладання цього договору еквівалентно 26 000 доларів США, без нарахування відсотків. Отримання зазначеної суми відповідач підтвердила та зобов'язалась повернути до 27 березня 2014 р. за адресою: АДРЕСА_1, готівкою або шляхом перерахування відповідної суми на особистий банківський рахунок Позивача. В разі неповернення позичених Відповідачем грошей в зазначений час. Позивач має право стягнути борг в судовому порядку.

З метою забезпечення виконання основного зобов'язання Договору позики було укладено Договір Іпотеки . Згідно якого предметом іпотеки, яке Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю, є наступне нерухоме майно:

Житловий будинок під АДРЕСА_2 що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку посвідченого Бочаровою С. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26 березня 2013 року, за реєстровим № 653, зареєстрованого в Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності державним реєстратором Бочаровою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 27.03.2013 р.

Земельну ділянку площею 0,1500 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу житлового будинку, посвідченого Бочаровою С. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26 березня 2013 року, за реєстровим № 655, зареєстрованого в Державного реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності державним реєстратором Бочаровою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 27 березня 2013р.

Відповідно до п. 1.2. Договору Іпотеки за домовленістю сторін заставна вартість предмету іпотеки складає 1 000 118 грн. 00 копійок. Ринкова вартість житлового будинку становить 827 469 грн. 00коп. Ринкова вартість земельної ділянки становить 172 649 грн. 00 коп.

Згідно умов Договору Іпотеки, Іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим Договором. Звернення стягнення здійснюється у встановленому законом порядку шляхом оформлення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, або на підставі рішення суду.

Відповідач свої зобов'язання щодо повернення позивачу в установлений термін вищезазначеної суми позики не виконала: борг в сумі 207 740,00 грн. до 27.03.2014р. не повернула, та на даний час продовжує ухилялася від виконання свого зобов'язання згідно Договору позики, що є порушенням чанного законодавства України.

Позивач неодноразово в усному порядку зверталась до відповідача, щодо повернення грошових коштів, але ОСОБА_4 всі звернення проігнорувала. Тому 15.04.2014р. було вручено позичальнику та Іпотекодавцю від імені позивача письмове повідомлення про порушення основного зобов'язання та іпотечного договору, в якому позивач вимагала виконання взятих на себе Позичальником зобов'язань повернути їй грошові кошти у розмірі 207 740, 00 грн., що згідно курсу НБУ на день укладання Договору еквівалентно 26 000, 00 доларів США у термін до 17 травня 2014 року.

Але відповідь на усні звернення та зазначене повідомлення позивач не отримала, грошові кошти відповідач не повернула, тому 25.01.2017 р. Позивач повторно відправила поштою претензію про порушення основного зобов'язання та іпотечного договору та повернення грошових коштів , в якій попереджалось про майбутнє звернення за захистом своїх прав до суду з відшкодуванням усіх судових витрат та збитків.

Враховуючи встановлені Договором та чинним законодавством умови, Позивачем розрахована заборгованість, враховуючи індекс інфляції, пеню та 3% річних починаючи з 27 березня 2014 р. по 15.02.2017р.

- Інфляційні у розмірі 202 194 грн. 24 коп.

- 3% річних у розмірі 18 030 грн. 69 коп.

- Пеня у розмірі 222 418 грн. 40 коп.

Загальна сума боргу, яку відповідач має сплатити позивачу становить: 650 383 грн. (шістсот п'ятдесят тисяч триста вісімдесят три) гривні 33 копійки.

Позивач просить в рахунок погашення заборгованості за договором позики грошових коштів від 27.03.2013 року, в розмірі 207 740, 00 грн. - сума основного боргу, інфляційні у розмірі - 202 194 грн. 24 коп., 3% річних у розмірі 18 030 грн. 69 коп., пеня у розмірі 222 418 грн. 40 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27 березня 2013 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 657, а саме: житловий будинок під АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,1500 га, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, за ціною не меншою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі висновку про вартість майна, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_6

Винести рішення про виселення мешканців з будинку, який є предметом іпотеки.

Стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 6503,83 грн.

Відповідач ОСОБА_4 подала до суду зустрічну позовну заяву,відповідно до якої зазначила,що вона передала суму 2000 дол. ОСОБА_7, як співвласнику будинку,який розташовано за адресою АДРЕСА_2, в якості задатку. Про що власноручно ОСОБА_7 склав розписку. При цьому було вказано суму угоди 203 тис. доларів США.

Оскільки, придбання будинку планувалось одночасно с продажем квартири її доньки, вони шукали будинок, в який можливо було в'їхати одразу після продажу квартири, тобто практично у житловому стані, але новий.

Однак, перед укладанням угоди виник природний катаклізм-випала рекордна кількість снігу. Та після чергового огляду будинку вони помітили, що підвал дому затоплено. Після чого виниклі сумніви у якості будівництва та були наміри відмінити угоду.

З міста Харків приїхав їхній син,який активно відмовляв їх від укладання угоди, оскільки зауважив, що підозрює ситуацію близького розташування поверхневих вод на ділянці. В такій ситуації розташування обладнання у підвальному приміщенні недоречно. Також він зауважив,що в зв'язку з тим, що будинок не підключено до централізованої системи водопостачання, а подача води здійснюється насосною станцією - будуть виникати проблеми з водопостачанням у паводковий період.

Але ОСОБА_7 завірив, що підвал затоплюється через відкриті двері та проблем з гідроізоляцією немає.

Оскільки, він був дуже переконливим вони згодились на укладання угоди та домовились отримати суму 207 704 грн.. до вияснення причин затоплення підвального приміщення та усунення недоліків у разі їх виявлення.

ОСОБА_3, як власниця будинку надала розписку, і якій вона зазначила, що гарантує якість робіт, підтверджує наявність гідроізоляції та бере на себе обов'язок проведення інспекції сантехнічного обладнання, в якості якого були сумніви.

Було домовлено,що у разі виникнення суперечок визначати вартість майна необхідно буде згідно оціночної вартості з урахуванням здійснених покращень, що було закріплено у розписці написаної власноруч ОСОБА_3, При цьому, суб'єкт оціночної діяльності має бути визначено за домовленості сторін.

ОСОБА_7 всіляко квапив з угодою, стверджуючи, що на нього скоєно рейдерський напад та йому терміново потрібні гроші. Такі дії позивач вважає психологічним тиском

В подальшому підтвердилось, що у місці розташування дому високий рівень розташування поверхневих вод. Тому, у разі інтенсивних опадів підвальне приміщення затоплює.

Після консультацій з будівельниками з,ясувалось,що для запобігання в подальшому виходу зі строю обладнання, необхідно перенести його з підвального приміщення. Але для цього необхідно збудувати нове приміщення та перенести туди обладнання, що є дуже вартісними роботами.

Крім того,зазначає,що в зв'язку з тим, що угода купівлі-продажу здійснювалась у період підвищеної вологості та засніженості, неможливо було встановити межі земельних ділянок на місцевості. Тому продавцем було заявлено, що межі ділянок відповідають межам, які закріплені у документах. Але, після з'ясувалось, що це не так, що призвело до конфліктів з сусідами та будівельною організацією, яка невдовзі почала будівництво багатоповерхового будинку на місці скверу, який почали будувати на межі нашої ділянки.

Саме розташування будинку поряд зі сквером було головною мотивацією покупки цього будинку, оскільки його придбали для проживання літніх людей, які страждають тяжкими хронічними захворюваннями.

Метою продажу квартири та покупки замість неї заміського будинку було оздоровлення тяжко хворих літніх людей на свіжому повітрі та спокійній обстановці.

Але вже більше трьох років йде велике будівництво, яке спричиняє шум, багнюку, пил та інші незручності. Які негативно впливають на стан здоров'я та погіршує стан мешканців будинку.

У приватній бесіді з сусідами стало відомо,що про плани будівництва були відомі ОСОБА_7, та він свідомо приховав ці факти, щоб вигідніше продати будинок.

Сусідство з 10 поверховими будинками постійно спричиняє незручності та впливає на ринкову вартість будинку.

З ОСОБА_7, була домовленість про продаж будинку для урегулювання суперечок. Він рекомендував фахівця з нерухомості, яка приходила та оглядала будинок. Але не було жодного потенційного покупця.

ЇЇ не було попереджено про те,що будинок знаходиться у зоні горіння торф'яників. Біля дому впродовж тривалого часу проходило горіння, що дуже негативно вплинуло на наш стан здоров,я.

Урозписці ОСОБА_3 взяла на себе обов'язок провести інспекцію сантехнічного обладнання та це не було зроблено. Але частина обладнання від підтоплення постраждала,прийшла у незадовільний стан та була замінена. Що призвело до додаткових витрат покупця.

Підтвердився факт того,що скважина, де розташована насосна станція теж не має гідроізоляції. В паводковий період постійно підтоплюється, що унеможливлює користування водою.

Така ж сама ситуація з каналізаційною системою. Яку переробили взагалі.

Площадка внутрішнього двору зроблена неякісно. Будівельниками було зроблено висновок,що при підготовці подушки фундаменту було допущено погане трамбування грунту, який постійно просідає та руйнує площадку. Її вже неодноразово ремонтували та для усунення проблеми необхідно провести значний обсяг робіт.

Продавцем не були виконані зобов'язання щодо комплектування будинку приладами, а саме: були встановлені лише зовнішні частини кондиціонерів, в той час як зовнішні відсутні,не було надано частини дробини на другий поверх, не було надано освітлюване обладнання, під яке були зроблені отвори .

Вважає, що ОСОБА_7 свідомо приховав інформацію,яка суттєво впливає на якість проживання у будинку та його ринкову вартість, щоб отримати вигоду. Вважає, що сума, яка була утримана при укладанні договору купівлі-продажу та зафіксована шляхом укладання договору позики не може бути повернена. Оскільки, роботи по усуненню недоліків потребують значних коштів, які значно перевищуюсь суму, утриману для їх усунення.

Отримавши суму в 207 704 грн. до виявлення можливих недоліків вважала, що її претензії задоволені та не мала намірів подавати позов бо вважала що отримала компенсацію за недоліки будинку, у відсутності яких її завірили ОСОБА_7 та Ірина Василівна.

В приватних бесідах з ОСОБА_7 вона неодноразово наголошувала та тому,що вважає, що продавець обманув її щодо якості будівельних робіт та інших указаних обставин. Та вважає, що сума яку утримала до з'ясування обставин, її задовольняє, незважаючи на те, що роботи по усуненню недоліків будуть більш вартісними.

Вважає що, скерування позову до суду порушує обов'язки, які взяла на себе ОСОБА_3, яка зобов'язалась у випадку суперечок, які можуть привести до розірвання договору купівлі-продажу здійснити повернення коштів з урахуванням проведених покупцем покращень. При цьому вартість повинна бути визначена незалежним експертом на момент виникнення суперечок. А також зобов'язалась виплатити моральну шкоду.

Вважає, що при укладанні договору купівлі-продажу продавець навмисно ввів другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Просить визнати договір позики недійсним.Припинити договір іпотеки.

04.12.2017р ОСОБА_4 подала також заяву про поновлення строків позовної давності,відповідно до якої просить поновити їй строк позовної давності,поскільки вважає,що її право було порушено у липні 2017р,коди вона отримала від ОСОБА_3 позов про звернення стягнення за договором позики на предмет іпотеки.

11.01.2018р позивач ОСОБА_3 також подала до суду заяву про застосування строку позовної давності,відповідно до якої просить застосувати строки позовної давності до вимог згідно зустрічної позовної заяви,а саме в частині визнання недійсним договору позики та припинення договору іпотеки,поскільки договір позики та договір іпотеки було укладено 27.03.2013р,а зустрічна позовна заява подана до суду 20.09.2017р.

11.01.2018р ОСОБА_4 подала до суду заяву про уточнення позовних вимог,відповідно до якої просить визнати її право на пропорційне зниження ціни товару при виявленні його недоліків після укладання договору купівлі-продажу товару як такі,що були пред»явлені у строк,який закон визнає як гарантійний.Визнати суму,яку вона недоплатила під час укладання договору купівлі-продажу будинку,розташованого за адресою АДРЕСА_2 та оформлену у вигляді договору позики,як таку що належить їй у вигляді компенсації при пропорційному зниженні ціни товару або як відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Визнати договір позики недійсним.Припинити договір іпотеки.

15.02.2018р представник відповідача подала до суду заяву про застосування строків позовної давності та просить застосувати до зустрічних позовних вимог спеціальну позовну давність 10 років.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримала та просить їх задовольнити,зустрічний позов не визнала,просить у позові відмовити,поскільки ОСОБА_4 на надала доказів тих обставин,що договір позики був укладений внаслідок обману.Крім того,ОСОБА_4 пропустила строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом.

Представник відповідача ОСОБА_4 -ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечувала проти позову ОСОБА_3 просила у даному позові відмовити.Зустрічний позов підтримала та просила його задовольнити.

Суд,заслухавши пояснення сторін,дослідивши письмові докази по справі,оглянувши оригінали договору позики,договору іпотеки,договору купівлі-продажу будинку,вважає позов ОСОБА_3 таким,що підлягає до часткового задоволення,зустрічний позов ОСОБА_4 таким,що не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.»

Відповідно до ст.. 5 ЦПК України «Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»

Відповідно до ч 2,3 ст. 12 ЦПК України «Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.»

Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України « Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

У судовому засіданні встановлено,що 27 березня 2013 р. позивач уклала Договір позики з ОСОБА_4 .

Згідно умов Договору відповідач ОСОБА_4 позичила у позивача ОСОБА_3 гроші в сумі 207 740 гривень 00 копійок, що згідно курсу НБУ на день укладання цього договору еквівалентно 26 000 доларів США, без нарахування відсотків. Отримання зазначеної суми відповідач підтвердила та зобов'язалась повернути до 27 березня 2014 р. за адресою: АДРЕСА_1, готівкою або шляхом перерахування відповідної суми на особистий банківський рахунок позивача. В разі неповернення позичених відповідачем грошей в зазначений час,позивач має право стягнути борг в судовому порядку.

З метою забезпечення виконання основного зобов'язання Договору позики 27.03.2017р було укладено Договір Іпотеки , згідно якого предметом іпотеки, яке Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю, є наступне нерухоме майно:

Житловий будинок під АДРЕСА_2 що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку посвідченого Бочаровою С. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26 березня 2013 року, за реєстровим № 653, зареєстрованого в Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності державним реєстратором Бочаровою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 27.03.2013 р.

Земельну ділянку площею 0,1500 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу житлового будинку, посвідченого Бочаровою С. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26 березня 2013 року, за реєстровим № 655, зареєстрованого в Державного реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності державним реєстратором Бочаровою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 27 березня 2013р.

Відповідно до п. 1.2. Договору Іпотеки за домовленістю сторін заставна вартість предмету іпотеки складає 1 000 118 грн. 00 копійок. Ринкова вартість житлового будинку становить 827 469 грн. 00коп. Ринкова вартість земельної ділянки становить 172 649 грн. 00 коп.

Згідно умов Договору Іпотеки, Іпотекодержатель має право звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим Договором. Звернення стягнення здійснюється у встановленому законом порядку шляхом оформлення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, або на підставі рішення суду.

Наведені обставини справи підтверджуються у судовому засіданні копією договору позики від 27.03.2013р (а.с.149),оригінал якого було оглянуто у судовому засіданні,копією договору іпотеки від 27.03.2013р (а.с.155-157),оригінал якого було оглянуто у судовому засіданні.

За статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.. 611 ЦК України «У разі порушення зобов»язання настають правові наслідки,встановлені договором або законом,зокрема припинення зобов»язання внаслідок односторонньої відмови від зобов»язання,якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України "За договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі,визначені родовими ознаками,а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості".

Відповідно до ст. 1049 ЦК України " Позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку,що встановлені договором.Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред"явлення вимоги,позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред"явлення позикодавцем вимоги про це,якщо інше не встановлено договором .Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

3. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.".

Згідно із Правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у справі № 6-79цс14, згідно з якою: «Відповідно до норм ст. ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання».

Відповідно до правового висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 року № 6-50 цс16, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику. Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (частина перша статті 207 ЦК України). Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Верховний Суд України в постанові від 11.11.2015р. по справі №6-1967цс15 зазначив, що договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Слід також зазначити, що аналогічні правові висновки у справах про стягнення заборгованості за договорами позики були викладені ВССУ в ухвалі від 25.01.2017 у справі № 569/11141/15-ц та ухвалі від 23.01.2017 у справі № 564/680/15-ц

Вище викладену правову позицію також застосував ВССУ в ухвалі від 21.12.2016р. по справі № 444/2909/15-ц, де додатково зазначив, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі, грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі щодо повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Відповідно до ст.. 1047 ЦК України «Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.»

Відповідно до ст.. 1050 ч 1 ЦК України «Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.»

Відповідно до ст. 625 ЦК України « Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.»

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди».

У судовому засіданні встановлено,що відповідач ОСОБА_4 не повернула позивачу суму позики у строк,визначений договором,а саме до 27.03.2014р,у зв»язку з чим позивач 15.04.2014р та 25.01.2017р направила відповідачу повідомлення та претензію про порушення основного зобов»язання (а.с.158-160).

Згідно зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 просить визнати недійсним договір позики та припинити договір іпотеки.Дані позовні вимоги суд вважає безпідставними та такими,що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.. 203 ЦК України «Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.»

Відповідно до ч 1 ст.5 ЦК України «Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.»

Згідно зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 посилається на порушення вимог ст.. 230 ЦК України під час укладання договору.

Відповідно до ст..230 ЦК України «Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

ОСОБА_4 не надала до суду жодного доказу на підтвердження тих обставин,що під час укладання договору позики 27.03.2013р позивач ввела в оману відповідача.З даного приводу відсутні відповідні висновки правоохоронних органів,а також не надано доказів тих обставин,що відповідач з даного приводу зверталась до правоохоронних органів із відповідною заявою.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України «Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.»

Відповідно до ст.. 77 ЦПК України « 1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

4. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.. 78 ЦПК України «1. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.»

Відповідно до ст. 79 ЦПК України « Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.»

Відповідно до ст.. 80 ЦПК України « Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.»

2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.»

Не обґрунтовано та не надано відповідних доказів відповідачем по справі ОСОБА_4 для визнання недійсним договору позики від 27.03.2013р і з інших підстав,передбачених ЦК України.Згідно зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 посилається на обставини укладання договору купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_2 та земельних ділянок,які були укладені 27.03.2013р між ОСОБА_3 та ОСОБА_4.Однак зазначені у позовній заяві обставини не впливають на умови виконання договору позики від 27.03.2013р між сторонами по справі,поскільки договір позики від 27.03.2013р не містить жодної умови,яка пов»язана саме із договорами купівлі-продажу будинку та земельних ділянок.

Враховуючи викладені обставини суд відмовляє ОСОБА_4 у позовних вимогах про визнання недійсним договору позики від 27.03.2013р.

Ставлячи питання про визнання припиненим договору іпотеки від 27.03.2013р,ОСОБА_4 також не зазначила підстав для визнання зазначеного договору припиненим,тому суд відмовляє ОСОБА_4 у даних вимогах.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог ОСОБА_4 просить визнати її право на пропорційне зниження ціни товару при виявленні його недоліків після укладання договору купівлі-продажу товару як такі,що були пред»явлені у строк,який закон визнає як гарантійний.Визнати суму,яку вона недоплатила під час укладання договору купівлі-продажу будинку,розташованого за адресою АДРЕСА_2 та оформлену у вигляді договору позики,як таку що належить їй у вигляді компенсації при пропорційному зниженні ціни товару або як відшкодування витрат на усунення недоліків товару.Суд відмовляє ОСОБА_4 у зазначених вимогах,поскільки у порушення вимог ст.. 76-79 ЦПК України відповідачем за основним позовом ОСОБА_4 не надано до суду доказів тих обставин,що сума коштів згідно договору позики від 27.03.2013р це недоплачена нею сума під час укладання договору купівлі-продажу будинку,розташованого за адресою АДРЕСА_2 і що вона має право на пропорційне зниження ціни товару при виявленні його недоліків після укладання договору купівлі-продажу будинку.У зв»язку з чим суд відмовляє ОСОБА_4 у позовних вимогах у повному обсязі.

Представником ОСОБА_3 було подано заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог ОСОБА_4Поскільки суд по суті відмовляє ОСОБА_4 у позовних вимогах,то не приймає до уваги зазначену заяву про застосування строків позовної давності.З наведених підстав суд не враховує заяви представника ОСОБА_4 про поновлення строків позовної давності та про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекою визнається забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Ст. 33 та ст. 39 Закону України «Про іпотеку» зазначає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішейня суду. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленого частиною першою статті 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві. Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки,а саме на житловий будинок під номером АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,1500га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд,кадастровий номер НОМЕР_1,що розташована за адресою АДРЕСА_2 з метою погашення заборгованості за договором позики від 27.03.2013р у суммі 650 383 грн.Дані позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Позивачем згідно позовної заяви розрахована заборгованість, враховуючи індекс інфляції, пеню та 3% річних починаючи з 27 березня 2014 р. по 15.02.2017р.

- Інфляційні у розмірі 202 194 грн. 24 коп.

- 3% річних у розмірі 18 030 грн. 69 коп.

- Пеня (відповідно до вимог ч 3 ст. 549 ЦПК України) у розмірі 222 418 грн. 40 коп.Загальна сума боргу становить: 650 383 грн.

Згідно договору позики,відповідач зобов»язана повернути позивачу борг у суммі 207 740грн.Враховуючи вимоги ст.. 625 ЦПК України інфляційні втрати за період з 27.03.2014 по 15.02.2017р складають 202 194рн 24 коп.Розрахунок інфляційних втрат наданих позивачем 9а.с.29-30) відповідає вимогам закону та не оспорюється відповідачем,тому приймається судом до уваги при вирішенні спору по суті.Розмір 3% річних за період з 27.03.2014р по 15.02.2017р складає 18030гр 69 коп (а.с.35).Даний розрахунок також не оспорюється відповідачем по справі,тому приймається судом до уваги.

Щодо нарахування позивачем пені відповідно до ч 3 ст. 549 ЦК України у суммі 222 418 грн. 40 коп,то суд вважає дане нарахування є безпідставним.

Відповідно до ст.. 549 ЦК України «Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.»

Як вбачається зі змісту договору позики,умовами договору не передбачено сплата пені у разі порушення взятих за договором зобов»язань.Тому суд вважає нарахування позивачем відповідачу пені відповідно до ч 3 ст. 549 ЦК України є безпідставним.

Враховуючи викладене,суд вважає за необхідне в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 27.03.2013р в розрімі 207 740грн-сума основного боргу,інфляційні втрати у суммі 202 194грн 24 коп,3% річних у суммі 18030грн 69 коп ,всього 427 964грн 93 коп (чотириста двадцять сім тисяч дев»ятсот шістдесят чотири грн. 93 коп) звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 27 березня 2013р,посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу,зареєстрованим у реєстрі за № 657,а саме на житловий будинок під номером АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,1500га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд,кадастровий номер НОМЕР_1,що розташована за адресою АДРЕСА_2,шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження,за ціною не меншою за звичайні ціни на цей вид майна ,на підставі оцінки,проведеної суб»єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна.

Позивач також просить винести рішення про виселення мешканців з будинку, який є предметом іпотеки.

Згідно ст. 40 Закону України «Про іпотеку» що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей.

Ставлячи питання про виселення,позивач не конкретизувала свої позовні вимоги,не зазначила кого саме вона просить виселити із зазначеного будинку ,у зв»язку з чим суд відмовляє позивачу у даних позовних вимогах.

Суд стягує із відповідача на користь позивача судові витрати понесені позивачем на оплату судового збору у суммі 4279,65 грн.,а саме у межах задоволених позовних вимог.

На підставі ст..525,526,530,625,611,1046,1047,1048,1049,1050 ЦК України, ст.. 33,37,39,40 Закону України «Про іпотеку»,керуючись ст. ст. 4,10,76,259,264-265,268 , 273 ,365 ЦПК України суд , -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за договором позики від 27.03.2013р в розрімі 207 740грн-сума основного боргу,інфляційні втрати у суммі 202 194грн 24 коп,3% річних у суммі 18030грн 69 коп ,всього 427 964грн 93 коп (чотириста двадцять сім тисяч дев»ятсот шістдесят чотири грн. 93 коп) звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 27 березня 2013р,посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу,зареєстрованим у реєстрі за № 657,а саме на житловий будинок під номером АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,1500га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд,кадастровий номер НОМЕР_1,що розташована за адресою АДРЕСА_2,шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження,за ціною не меншою за звичайні ціни на цей вид майна ,на підставі оцінки,проведеної суб»єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати у суммі 4279,65 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

ОСОБА_4 у зустрічних позовних вимогах відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги ,відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлений 25.11.2018р.

Суддя: С.І. Оладько