Ухвала суду № 78085790, 20.11.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №6/359/187/2018

Справа №359/1861/14-ц

УХВАЛА

Іменем України

20 листопада 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі заяву Акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред»явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі №359/1861/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2018 року АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» звернувся до суду із вказаною заявою, яку обґрунтовує тим, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 21 травня 2014 року з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 46983 гривень 82 копійки. 15 січня 2015 року Бориспільським міськрайонним судом були видані чотири виконавчі листи на примусове виконання цього рішення. Зважаючи на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4О.у добровільному порядку не виконували рішення суду. Тому 04 серпня 2015 року АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» звернувся до ВДВС Бориспільського МУЮ у Київській області з заявою про відкриття виконавчого провадження. Постановою старшого державного виконавця ВДВС Бориспільського МУЮ у Київській області Кальонкіним О.С. від 14 серпня 2015 року було відкрито виконавче провадження №48431915 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості. Починаючи з 14 серпня 2015 року АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» не отримав постанови про накладення арешту на майно боржника, завершення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачеві, постанови про закінчення виконавчого провадження та направлення виконавчого документа по територіальності до відповідного органу державної виконавчої служби. Незважаючи на те, що АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» неодноразово звертався до виконавчої служби з запитами про хід виконавчого провадження. Разом з цим, постановою старшого державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві ОСОБА_5 від 25 серпня 2015 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2/359/965/14 про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості. АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» звертався зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця до начальника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві. Проте, починаючи з 24 вересня 2015 року та на час звернення до суду з даною скаргою не отримано постанови про скасування процесуального документа, постанови про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно боржника, завершення виконавчого провадження та повернення оригіналу виконавчого листа стягувачу. За вказаних обставин АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» вважає, що виконавчі документи були втрачені при пересилці. Тому АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» просить видати дублікати виконавчих листів №2/359/965/14, а також поновити строк для пред’явлення їх до виконання.

У судове засідання представник стягувача не з’явився. Про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином. На підставі ч.3 ст.433 ЦПК України його неявка не перешкоджає вирішенню заяви.

Представник боржників ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення поданої заяви з підстав її необґрунтованості.

Заслухавши пояснення представника боржників, дослідивши письмові докази, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 21 травня 2014 року позовні вимоги АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» задоволені, а саме: стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 46983 гривень 82 копійки, а також судовий збір у розмірі 234 гривень 92 копійки з кожного (а.с.54-56).

На підставі вищезазначеного рішення 15 січня 2015 року Бориспільським міськрайонним судом було видано чотири виконавчих листи №2/359/965/2014.

Відповідно до положення п.17.4 ч.1 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Як роз’яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» в узагальненні судової практики із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред’явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час видачі виконавчих листів) виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

За змістом п.1 ч.1 та ч.2 ст.23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред’явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Встановлено, що 12 серпня 2015 року АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» звернувся до ВДВС Бориспільського МРУЮ у Київській області з заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2/359/965/2014, виданого 15 січня 2015 року про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості (а.с.77).

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Бориспільського МРУЮ ОСОБА_6 від 14 серпня 2015 року відкрито виконавче провадження №48431915 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості на користь АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» (а.с.79а).

В подальшому, 30 червня 2016 року постановою головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_6 закінчено виконавче провадження на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв’язку з направленням виконавчого документа для стягнення з пенсії як єдиного джерела доходів боржника до ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві. Вказана обставина підтверджується Інформацією про виконавче провадження №48431915 (а.с.128-130).

З доводів стягувача вбачається, що він звертався до начальника Дніпровського РВДВС ГТУЮ в м. Києві з заявою про надання інформації про хід виконавчого провадження (а.с.82).

Проте, жодної відповіді на вказану заяву АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» не отримав.

За правилами ч.1 та ч.5 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Всупереч цьому, матеріали цивільної справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що на даний час в провадженні Дніпровського РВДВС ГТУЮ в м. Києві не перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/359/965, виданого Бориспільським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором.

Водночас, також матеріали цивільної справи не місять відомостей про існування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу. Дана обставина об’єктивно унеможливлює визначити чи пропущений стягувачем строк для пред’явлення цього виконавчого документа до виконання після переривання цього строку шляхом пред’явлення його на примусове виконання.

Крім цього, встановлено, що в серпні 2015 року АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» звернувся до ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2/359/965/2014, виданого 15 січня 2015 року Бориспільським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором (а.с.78).

Проте, постановою старшого державного виконавця Дарницького РУЮ у м. Києві ОСОБА_5 від 25 серпня 2015 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого листа у зв’язку з пропуском встановленого строку пред’явлення виконавчого документа до виконання (а.с.80).

З копії виконавчого листа №2/359/965/2014 (а.с.76) вбачається, що строк пред’явлення його до виконання – 03 червня 2015 року.

В той час як з заявою про відкриття виконавчого провадження АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» звернувся лише в серпні 2015 року. З огляду на це, державним виконавцем було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

У вересні 2015 року стягувач звернувся до начальника ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві зі скаргою на постанову старшого державного виконавця від 25 серпня 2015 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) (а.с.81).

Разом з цим, стягувачем не надано відомостей за результатом розгляду даної скарги. До того ж суд звертає увагу на ту обставину, що стягувач не був позбавлений можливості оскаржити постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження до суду. Проте, своїми процесуальними правами не скористався.

У зв’язку з цим, суд звертає увагу також на те, що положення ч.1 ст.433 ЦПК України, передбачає порядок поновлення строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання метою якого є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив цей строк із незалежних від нього причин.

Всупереч цьому, заява подана АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» не містить доказів існування будь-яких поважних причин, що не залежали від волі стягувача, та зумовили пропуск встановленого строку пред’явлення виконавчого листа до виконання.

Крім цього, заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна надаватись разом з доказами на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа.

Тоді як подана АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» заява та приєднані до неї докази не можуть в повній мірі підтвердити те, що, дійсно, оригінали спірних виконавчих листів були втрачені.

Оскільки, заяви стягувача з проханням повідомити про стан виконавчого провадження, адресовані виконавчій службі, не можуть підтверджувати обставину щодо втрати оригіналів виконавчих листів при поштовому пересиланні.

На підставі викладеного та керуючись п.2 ч.1 ст.22, п.1 ч.1 та ч.2 ст.23 Закону України «Про виконавче провадження», ч.1 та ч.5 ст.81, п.1 ч.1 ст.258, ст.260, ч.1 ст.433 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2» про видачу дублікату виконавчого листа, та поновлення строку для пред»явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі №359/1861/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 26 листопада 2018 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський